"21" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1523/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,
розглядаючи справу №916/1523/19,
за позовом: Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03351208)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кравченко Світлани Василівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
про стягнення 316546,75 грн,
за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Кравченко Світлани Василівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
до відповідача: Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03351208)
про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ "Одесагаз" з розгляду актів про порушення,
Представники сторін:
Від позивача: Корх Є.В.;
Від відповідача: Кравченко С.В., Гофман О.Р.
Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кравченко Світлани Василівни про стягнення 316546,75 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2019 позовну заяву (вх. №1560/18 від 31.05.2019) залишено без руху, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог п. 8 ч.3 ст.162 ГПК України. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.06.2019 позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (вх. №2-2931/19) про усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 24.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2019.
19.07.2019 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Одесагаз» з розгляду актів про порушення. Також ФОП Кравченко С.В. разом із зустрічною позовною заявою звернулась до суду з заявою (за вх. №14448/19) про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви. Ухвалою від 24.07.2019 ФОП Кравченко С.В. було поновлено процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви, залишено позовну заяву без руху.
24.07.2019 відкладено підготовче засідання на 05.08.2019.
02.08.2019 від відповідача надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви. Ухвалою від 05.08.2019 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом по справі.
05.08.2019 оголошено перерву до 21.08.2019.
21.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.09.2019.
23.09.2019 закрито підготовче провадження, оголошено перехід до розгляду справи по суті та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.10.2019.
02.10.2019 від представника позивача надійшли пояснення по справі.
02.10.2019 оголошено перерву до 09.10.2019.
09.10.2019 оголошено перерву до 16.10.2019.
16.10.2019 оголошено перерву до 21.10.2019.
21.10.2019 від позивача у судовому засіданні надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
21.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач в обґрунтування позову посилається на укладення договору розподілу природного газу №001925 від 01.04.2016 шляхом підписання заяви-приєднання. Відповідно до п.2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Відповідно до Договору Сторони мають керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Вказує, що 12.09.2018 під час планового обстеження засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) споживача представником позивача виявлено, що у встановленого у відповідача лічильника газу Gallus-2000 G4 (заводський номер 00437665) остання повірка відбулася 21.07.2011, а періодичність повірки для цього виду лічильників складає 1 раз на 60 місяців, тобто строк повірки сплив 21.07.2016. Позивачем було складено Акт про порушення від 12.09.2018, рішенням комісії ПАТ «Одесагаз» від 12.10.2018 задоволено Акт про порушення та донараховано обсяг розподіленого природного газу у загальному розмірі 316546,75 грн. відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Відповідно до Кодексу до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать, зокрема, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, який не побутовим. При цьому об'єм переданого газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання з дати початку прострочення періодичної повірки до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
У поясненнях представник позивача зазначає, що згідно з паспортом лічильника міжповірочний інтервал складає не більше 5 років. П.2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Вказує, що Наказом від 13.10.2016 №1747 встановлено міжповірочні інтервали, для усіх законодавчо регульованих ЗВТ. Тому, для всіх ЗВТ, які знаходяться в експлуатації, повірка яких проводиться, починаючи з 29.11.2016, та які мають чинні свідоцтва про повірку, наступна повірка має бути проведена у строк, що не перевищує термін чинності цього свідоцтва.
В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначає, що Акт про порушення, рішення комісії та акт розрахунку необлікованого природного газу вважає безпідставними та незаконними, складеними з порушенням норм діючого законодавства. Вказує, що невірно встановлений строк міжповірочного інтервалу лічильника. Так, остання повірка була 21.07.2011. Висновок щодо строку повірки 1 раз на 60 місяців ґрунтується виключно на інформації про повірку, яка підготовлена ПАТ «Одесагаз», виходячи із діючих на час попередньої повірки міжповірочних інтервалів. При цьому заводський паспорт на лічильник ФОП Кравченко С.В. був втрачений. Втім, у заводських паспортах на лічильники, які імпортувались в Україну, строк міжповірочних інтервалів не встановлюється, оскільки визначається чинним у країні законодавством. В свою чергу, у заводських паспортах на лічильники, які виробляються для внутрішнього споживання, завжди визначається міжповірочний інтервал. Так, наприклад у Російській Федерації такий лічильник має міжповірочний інтервал 10 років.
Вказує, що Наказом від 13.10.2016 №1747 було затверджено Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, Наказ набрав чинності 29.11.2016. Згідно із вказаним Наказом строк повірки для лічильника типу Gallus-2000 G4 становить 8 років. При цьому, вказаним наказом 8-річний інтервал встановлено не лише для газових лічильників, що випущені з 01.11.2016 року, а й для лічильників, що експлуатуються. Зазначає, що цей Наказ був чинний на час проведення планового обстеження ЗВТ, а тому дата наступної повірки з урахуванням змін у міжповірочних інтервалах мала бути не пізніше 21.07.2019 року. Тобто, станом на дату складання акту порушення було відсутнє.
Відповідач вказує, що їй не було видано копії акту №517 про порушення, чим позбавлено її можливості знати дату, час та місце засідання комісії.
Серед порушень позивача вказує також демонтування придатного до експлуатації лічильника та невстановлення нового лічильника, неврахування графіку роботи перукарні відповідача: 10:00-18:00 щодня, крім суботи, неділі та святкових днів.
Зазначає, що 08.10.2018 за ініціативою відповідача було відключено газопостачання.
Вказує, що постійно дбала про технічне обслуговування лічильника, що підтверджується квитанціями.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.04.2016 фізичною особою-підприємцем Кравченко С.В. було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Відповідно до вказаної заяви Договір має номер 00192, адреса об'єкта: вул. Нежданової, 69, м. Одеса, 65055.
Таким чином, між сторонами укладено договір розподілу природного газу від 01.04.2016 №00192.
У заяві-приєднанні від 01.04.2016 споживач зазначив, що ознайомлений з умовами типового договору розподілу природного газу (типовий договір), затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, який розміщений на офіційному сайт НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі інтернет за адресою: www.odgaz.odessa.ua, та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності "Одеські вісті" №109 від 19.12.2015, та приєднується до умов типового договору.
12.09.2019 представником АТ «Одесагаз» Добревим А.В. було складено та підписано Акт про порушення споживачем, що не є побутовим №517 від 12.09.2019 на об'єкті: перукарня, за адресою: вул. Нежданової, 69/1, договір №001925. Встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим. Встановлено показники лічильника на дату складання Акту: 26784 м.куб.
Акт містить зауваження Кравченко С.В., відповідно до яких вказано, що споживач з порушенням не згодна, оскільки існує Постанова, яка встановлює, що повірочний інтервал становить 8 років: Постанова від 01.11.106 №1417/29547, Наказ від 13.10.2016 №1747. Поряд із зауваженнями проставлений підпис.
У розділі, де повинний стояти підпис споживача про ознайомлення з Актом про порушення, вказане прізвище споживача, однак підпис відсутній.
В акті про порушення зазначено, що комісія Оператора ГРМ розгляду цього Акта буде проводити засідання о 15:00 12.10.2018.
Акт про порушення містить відмітку, що до нього додається Акт зняття та передання газового лічильника на повірку №645. Акт датовано №645 датовано 12.09.2018 та підписано Добревим А.В., Алексеенко Т.Н. та Кравченко С.В.
Матеріали справи містять копію паспорту на побутовий лічильник газу №684, де встановлено дату повірки лічильника Gаllus-2000 00437665 (завод виробник Schlumberger, типорозмір G4) 21.07.2011 року, за результатами повірки визначено придатність лічильника, вказано періодичність повірки 1 раз в 60 місяців.
У Рішенні Комісії №252с від 12.10.2018, копію якого надано позивачем, зазначено суть порушення: «пп. 4 п.2 Глави 2 Розділу XI Кодексу Газорозподільних систем, а саме пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача. Дані порушення виявлені службою СК ПЛГ 12.09.2018 (за підписом представника споживача) та зафіксовано в акті про порушення №517 від 12.09.2018р. Лічильник КВП G-4 Франція заводський номер 00437665. Міжповірочний інтервал закінчився 21.07.2016р. Споживач відключений.» Рішення комісії: здійснити донарахування в розмірі 316546,75 грн.
Рішення комісії підписано головою комісії Манишевим І.В., членами комісії: Жаборюк Л.Д., Кашковським О.О., Нагорянським С.Ю. Споживач на засіданні комісії не був присутній, підпис споживача на рішенні комісії відсутній.
Споживачеві супровідним листом за вих.№375/35 від 12.02.2019 було направлено Акт-розрахунок №252с об'єму необлікованого природного газу від 12.10.2018 на суму 316546,75 грн.
Матеріалами справи підтверджується відключення споживача за його заявою (від 04.10.2018) від газопостачання відповідно до Акту на відключення №14489 від 08.10.2018.
Відповідачем надано докази здійснення оплат за технічне обслуговування газового обладнання (квитанція №83-1211М/1 від 22.04.2016, №158-1211D/1 від 13.06.2017, №6-1211R/1 від 27.04.2018.
30.09.2015 постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних мереж (Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні основи функціонування газорозподільчих систем, зокрема, умови забезпечення, тощо.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Главою 9 Розділу Х Кодексу ГРМ встановлено, що власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;
3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
Якщо ЗВТ споживача встановлений на території (у приміщенні) Оператора ГРМ, споживач у своєму письмовому повідомленні повинен зазначити про необхідність забезпечення доступу представникам споживача до ЗВТ для проведення відповідних дій (демонтажу, вивезення з території, монтажу тощо). У такому разі Оператор ГРМ зобов'язаний забезпечити представникам споживача (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до ЗВТ.
За відсутності дублюючого ЗВТ та невстановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини Оператора ГРМ (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників споживача) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується з урахуванням фактичних даних ЗВТ по якому пропущений термін повірки.
До порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить, зокрема, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (п.2 глава 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).
У разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (пп.1 п.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Главою 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Так, у матеріалах справи відсутні докази вручення та/або направлення споживачеві примірнику Акту про порушення. При цьому, наявність зауважень Кравченко С.В. у примірнику Акту позивача не свідчить про те, що відповідач має примірник Акту про порушення.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:
1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;
2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;
3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Як вже було зазначено вище, відповідач вказує, що позивачем позбавлено відповідача можливості знати дату, час та місце засідання комісії, надати пояснення щодо порушення, забезпечити явку свого представника, оскільки примірник Акту про порушення не був вручений споживачеві.
Інших належних та допустимих доказів направлення та вручення споживачеві акту про порушення, як-то доказів направлення засобами поштового зв'язку, позивачем не надано.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами, зокрема, забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу.
Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення (п.10 гл.5 Розділу ХІ Кодексу). За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
Виконати таке зобов'язання бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення або дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи споживач може лише будучи належним чином повідомленим про таке засідання.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній ВС у Постанові від 14.06.2018 по справі №916/1656/17.
Таким чином, рішення комісії про здійснення донарахування в розмірі 316546,75 грн. прийнято з порушенням процедури розгляду Акту про порушення.
При цьому суд зазначає, що докази, одержані з порушенням закону, не приймаються господарським судом. Як роз'яснюється в постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. N9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Отже, судом встановлено факти порушень вимог Кодексу ГРМ при проведенні перевірки лічильника та складанні акта про порушення. Таким чином, суд приходить до висновку про неналежність первинних документів, на підставі яких позивачем застосовано оперативно-господарську санкцію про донарахування об'єму спожитого природного газу.
Вказане відповідає правовій позиції ВС, яка викладена у постанові від 04.04.2018 по справі №914/1178/17.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
На думку суду обраний відповідачем у зустрічному позові спосіб захисту порушеного права відповідає способу, передбаченому законодавству.
За змістом ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано в п.10 ч.2 ст.16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.Крім того, з матеріалів справи вбачається наявність порушеного права відповідача, що також є підставою для задоволення зустрічних позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування рішення комісії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" №252с від 12.10.2018 щодо фізичної особи - підприємця Кравченко Світлани Василівни.
Слід зазначити, що суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи.
При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.
Як встановив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала своє відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи, впливати на її охоронювані права та інтереси.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод всіх учасників судового процесу.
Отже, вищенаведене дає можливість суду дійти до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" та наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
Згідно зі ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03351208) до Фізичної особи-підприємця Кравченко Світлани Василівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення 316546,75 грн відмовити.
2. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Кравченко Світлани Василівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03351208) про визнання таким, що суперечить законодавству, та скасування рішення комісії ПАТ "Одесагаз" з розгляду актів про порушення оператора ГРМ від 12.10.2018 №252с задовольнити.
3. Скасувати рішення комісії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03351208) №252с від 12.10.2018 щодо фізичної особи - підприємця Кравченко Світлани Василівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).
4. Стягнути з Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (вул. Одарія, 1, м. Одеса, Одеська область, 65003) на користь Фізичної особи-підприємця Кравченко Світлани Василівни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 21.10.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 31 жовтня 2019 р.
Суддя Р.В. Волков