24 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/6828/19
Восьмим апеляційним адміністративним судом під головуванням судді Судової-Хомюк Н.М., суддів: Пліша М.А., Святецького В.В., розглянуто апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі № 140/707/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови та прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі № 140/707/19 - без змін.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги Восьмий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом
Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає декларант позивача надав відповідачу повний пакет документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, тобто, за першим методом визначення митної вартості, зокрема: рахунок-фактуру, в якій зазначена вартість автомобіля - 8450,00 Євро, реквізити та штамп нерезидента ASANTECH SP Z.O.O., платіжний документ, згідно якого нерезидент ASANTECH SP Z.O.O. отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 8450,00 Євро.
Як слідує зі змісту положень ч.3 ст.34 КАС України, суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку, яка приєднується до матеріалів справи і є відкритою для ознайомлення.
Хоча і окрема думка, в свою чергу, немає жодного правового значення для результатів розгляду справи, але, відповідно до вимог процесуального закону, виключно саме таким чином суддя у процесуальний спосіб може висловити свою незгоду з прийнятим по справі рішенням суду в цілому та зняти з себе професійну відповідальність за його зміст та подальшу реалізацію.
Таким чином, користуючись наданим КАС України правом на висловлення окремої думки, вважаю за необхідне виразити свою «незгоду» із прийнятою нашою колегією постановою від 24 жовтня 2019 року про відмову у задоволенні апеляційної скарги Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі № 140/707/19, з огляду на наступне.
Так, уважно дослідивши матеріали даної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаю, що дана апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення суду 1-ї інстанції, відповідно, скасуванню, з огляду на наступне.
Так, ухвалюючи рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд повинен діяти дотримуючись принципів адміністративного судочинства які передбачені ст. 2 КАС України, а саме: верховенства права, законності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На мою думку, при прийнятті вказаного вище рішення колегія суддів апеляційної інстанції не в повному обсязі взяла до уваги та не надала належної оцінки деяким суттєвим обставинам справи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 04.12.2018 у Республіці Польща у нерезидента ASANTECH SP Z.O.O. за ціною 8450,00 Євро придбав транспортний засіб - легковий автомобіль марки BMW, модель X3, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1995 см3, рік виготовлення 2013, тип палива дизель, що підтверджується рахунком-фактурою № 181204.2-AST/PPDD від 04.12.2018.
17.12.2018 декларантом ОСОБА_2 з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA205090/2088/109687, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 8450,00 Євро (графа 42 МД).
Для підтвердження митної вартості транспортного засобу марки BMW, моделі - «Х3», бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2013 декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): рахунок-фактуру (інвойс) від 04.12.2018 № 181204.2-AST/PPDD; декларацію про походження товару № 0380 від 04.12.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.12.2018 № UA205010/2018/214682; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.03.2013; договір про надання послуг митного брокера № 1245 від 05.12.2018; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 024810005 від 05.12.2018; копію митної декларації країни відправлення № 18PL301010E0953492 від 06.12.2018; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; паспортний документ для виїзду за кордон.
Окрім того, декларантом митну вартість транспортного засобу заявлено за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) на рівні 265449,93 грн, що дорівнює 8450 євро. Фактурна вартість транспортного засобу згідно рахунку-фактури від 04.12.2018 дорівнює 8450 євро.
03.01.2019 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000014/2. Підставою для прийняття рішення було те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом .
За результатом дослідження вищезазначених документів мною встановлено невідповідність між інформацією, викладеною у митній декларації № UA205090/2019/001795, зокрема у графі №15 «Країна відправлення/експорту» декларантом вказано «Німеччина», тоді як у поданому на підтвердження митної вартості транспортному документі у графі №15 «Країна відправлення» зазначено «PL» Польща.
Разом з тим, враховую, що власником транспортного засобу BMW , моделі - «Х3», номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2013, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) НОМЕР_5 від 22.03.2013 (а.с.34) вказано «WI Soluvions GmbH», тоді як продавцем ТЗ згідно представленого рахунку-фактури (інвойса) від 04.12.2018 № 181204.2-AST/PPDD є компанія «ASANTECH SP Z.O.O.».
Вважаю, що вказані письмові докази підтверджують дані лише щодо якісних та модельних характеристик згаданого транспортного засобу, включаючи його відображення, проте не свідчать про наявність у вказаної юридичної особи компанії «ASANTECH SP Z.O.O.» будь-яких майнових прав щодо згаданого об'єкту.
Жодних пояснень шодо виявлених невідповідностей позивачем суду не надано.
З врахуванням наведеного вище, вважаю необгрунтованим твердження позивача щодо здійснення факту купівлі транспортного засобу на території Республіки Польща, а також не надано належних пояснень щодо відсутності здійснення безготівкового розрахунку за умовами представленого позивачем інвойсу у якому зазначено, що розрахунок за вказаний ТЗ буде здійснюватись в період 180 днів у визначеному сторонами банку до 02.06.2019.
Також встановлено відсутність підписів позивача та заявленого продавця у представленому рахунку про оплату вартості ТЗ (а.с.16), що не може вважатися належним доказом здійснення оплати за вказаний ТЗ.
За таких обставин вважаю, що позивачем не надано будь-яких додаткових пояснень щодо належного обґрунтування вищезазначених невідповідностей, у зв'язку з чим доводи позивача, які ґрунтуються на поданих письмових доказах, не підтвердженні жодним належним доказом.
В оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.
Таким чином, з врахуванням вищевикладених мною обставин, вважаю рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі № 140/707/19 про задоволення адміністративного позову необґрунтованим та таким, що підлягало скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суддя Н. М. Судова-Хомюк