Справа № 709/1120/19
2/709/421/19
21 жовтня 2019 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнобаївської селищної ради Черкаської області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з цивільним позовом до Чорнобаївської селищної ради Черкаської області (далі - відповідач) про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його
мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадщину
ОСОБА_2 прийняв позивач, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майно,однак він позбавлений можливості оформити свої спадкові права на вказане спадкове майно, оскільки правовстановлюючі документи на нього відсутні. У зв'язку з цим позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а справу розглядати без його участі.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати за ним право на земельну ділянку для ведення тованого сільськогосподарського виробництва, що належало його матері ОСОБА_2 .
У судове засідання сторони не з'явилися. Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій позовні вимоги в тому числі і уточнені визнала та просила розглянути справу без її участі (а.с. 28, 36).
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про смерть від 4 червня 2019 року серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Позивач є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про народження від 16 липня 1957 року серії НОМЕР_2 (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,44 га, розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, про що свідчить копія державного акту серії ЧР від 27 березня 2001 року(а.с. 34), однак остання вказаного державного акту не отримувала, що підтверджується довідкою відділу у Чорнобаївському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 6 червня 2019 року № 29-23-0.350-96/113-19 (а.с. 10).
ОСОБА_2 не отримала державного акту на право приватної власності на землю, оскільки померла, що підтверджується копією списку громадян, які не отримали державних актів (а.с. 32).
Згідно з довідками Чорнобаївської селищної ради Черкаської області від 6 червня 2019 року № 1988 та від 11 жовтня 2019 року № 4441 позивач здійснював догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_2 до дня її смерті (а.с. 15), та після її смерті протягом шести місяців фактично прийняв спадщину (а.с. 31).
Відповідно до листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 7 червня 2019 року (вих. № 486/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на спадкове майно, що в силу вимог
пп. 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 12).
Крім того, згідно з листом Черкаського обласного державного нотаріального архіву від 26 червня 2019 року (вих. № 920/01-24) (а.с. 22), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 18), після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.
Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , при вирішенні даної справи необхідно застосовувати положення чинного на той час ЦК УРСР.
Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі
№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Враховуючи, що визнання права на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимога позивача підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,44 га, інвентарною вартістю 127676,35 грн., розташовану в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, що належала його матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай