Справа № 703/4375/19
2-о/703/165/19 .
31 жовтня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Опалинської О.П.
присяжних Голубніченко С.А., Роздорожного П.А.
при секретарі судового засідання Бойко Л.М.
прокурора Фуркало В.С.
представника заявника Бондара В.В.
свідка ОСОБА_1
особи, яка направляється на лікування ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Сміла заяву директора комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про госпіталізацію в примусовому порядку ОСОБА_2 , -
встановив:
Директор комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкова І.В. звернулася до суду із заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричної лікарні, який 29 жовтня 2019 року о 17 годині 30 хвилин був госпіталізований до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» згідно направлення лікаря-психіатра Смілянської міської поліклініки з ознаками розладу психіки та поведінки. 30 жовтня 2019 року був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, які підтвердили висновок про необхідність його госпіталізації.
Представник заявника, лікар-психіатр комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Бондар В.В. в судовому засіданні зазначив, що в хворий ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря-психіатра Смілянської міської поліклініки Бас Л .І., сім разів лікувався в комунальному некомерційному підприємстві «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради», інвалідності не має,але це питання буде ініціюватися ЛКК, спочатку дав згоду на госпіталізацію, потім відмовився. Зазначив також, що ОСОБА_2 становить небезпеку для оточуючих, оскільки захворювання прогресує, а лікування допомагає, просив заяву задовольнити.
Прокурор заяву про госпіталізацію просила задовольнити.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , повідомила, що її син ОСОБА_2 з 17 років страждає психічними розладами, тривалий час зловживає алкогольними напоями та наркотичними засобами, внаслідок чого погіршився його психічний стан, він став агресивним до оточуючих, збудженим, відтак, враховуючи його небезпеку для оточуючих, підтвердила факт необхідності госпіталізації його до психіатричного закладу.
Хворий ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке відбувалося в режимі відеоконференції, залишив залу засідань в лікарні.
Суд вислухавши пояснення учасників процесу, прокурора, пояснення свідка, представника заявника, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає заяву директора комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.3 ст. 13 ЗУ «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-III особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених ст.14 цього закону.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-III особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
Отже, для примусової госпіталізації особи до психіатричного закладу необхідна наявність трьох складових: якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
ОСОБА_2 був доставлений до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» 29 жовтня 2019 року згідно направлення лікаря-психіатра Смілянської міської поліклініки Бас Л.І . з ознаками розладу психіки та поведінки.
Згідно заключення комісії лікарів-психіатрів психіатричного стаціонару комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» від 30 жовтня 2019 року №4008/02, а саме заступника головного лікаря Шевчук В .І. , в.о. завідуючого 8 відділення Бондара В.В. , лікаря-психіатра Дяченко О.С. , ОСОБА_2 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу в зв'язку з наявністю шизофренії, параноїчної форми, афективно-маячного синдрому з проградієнтним типом перебігу, агресивною поведінкою, ускладнену вживанням алкоголю, тому потребує стаціонарного лікування на підставі ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» в примусовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 хоча і не має групи інвалідності по психічним захворюванням, але виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, відтак являє безпосередню небезпеку для себе та оточуючих та потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
Отже, з врахуванням вищевказаного суд вважає, що заява директора комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95, 264-265, 339-342 ЦПК України, ст. ст. 13, 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-III, -
вирішив:
Госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» в примусовому порядку.
Рішення підлягає до негайного виконання та може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення протягом 30 днів з моменту його отримання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Заявник: директор комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкова І.В., вул. Павлова, 46, м. Сміла Черкаська область.
Головуючий О.П.Опалинська
Присяжні С.А.Голубніченко
П.А.Роздорожний