3 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,
Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Полтавської районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок дійсними, видачу державних актів на право приватної власності на землю та визначення цільового призначення земельних ділянок за касаційною скаргою першого заступника прокурора Полтавської області на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня 2009 року,
У жовтні 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 9 січня 2007 року уклали з відповідачами письмовий договір купівлі-продажу земельних ділянок, що розташовані на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; умови договору виконані, проте відповідачі відмовилися від нотаріального посвідчення договорів. Зазначене перешкоджає їм отримати державні акти на право приватної власності на землю, тому просили про задоволення позову.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2007 року позов задоволено. Визнано дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 9 січня 2007 року між позивачами й відповідачами; за позивачами визнано право власності на земельну ділянку; встановлено цільове призначення земельної ділянки як ведення особистого селянського господарства.
У лютому 2009 року в апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено прокурором Октярського району м. Полтави в інтересах Щербанівської сільської ради та заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня 2009 року прокурору відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду, у прийнятті апеляційної скарги відмовлено.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Полтавської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження та у прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що ним не додержано встановленого законом порядку перегляду заочного рішення, оскільки з письмовою заявою про перегляд заочного рішення в порядку ст. 228 ЦПК України прокурор, який подав апеляційну скаргу в інтересах відповідача, до суду першої інстанції не звертався.
Проте до таких висновків апеляційний суд дійшов із порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення оскаржив в апеляційному порядку не відповідач, а прокурор в інтересах Щербанівської сільської ради, яка не брала участі у справі, оскільки ухвалою суду від 30 листопада 2007 року (а.с. 147) позовні вимоги до цього відповідача були залишені без розгляду, у подальшому він участі у справі не брав і в судових рішеннях про нього як про учасника процесу не зазначалось.
Згідно зі ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За таких обставин у апеляційного суду не було підстав для відмови у прийнятті апеляційної скарги прокурора.
Також апеляційний суд неправомірно відмовив прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки це процесуальне питання ним взагалі не розглядалось і підстави пропуску строку не з'ясовувались.
Крім того, положення ст. 228 ЦПК України про право відповідача подати заяву до суду, що ухвалив заочне рішення, про його перегляд, є персоніфікованим правом лише відповідача, а не прокурора, який подає скаргу в інтересах цього відповідача, оскільки згідно з ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина в порядку, встановленому цим Кодексом, на будь-якій стадії цивільного процесу. Так як процесуальним засобом відкриття провадження на будь-якій стадії процесу є подання процесуального документу (позову, скарги), то прокурор має право звернутись до суду зі вказаним документом, а не вступати у справу в ході здійснення процесуальних дій на певній стадії вже розпочатого процесу. Перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, здійснюється на стадії судового розгляду в суді першої інстанції, прокурор позову до суду не пред'являв, тому в будь-якому випадку подавати заяву про перегляд заочного рішення він права не мав.
Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Полтавської області задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня 2009 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: М.І. Балюк
В.М. Барсукова
В.Й. Косенко
Д.Д. Луспеник