Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Драга В.П.,
суддів Лавренюк М.Ю., Пошва Б.М.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Київського районного суду м. Донецька від 20 липня 2009 року, яким засуджено
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 1 700 гривень.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він 10 лютого 2009 року, перебуваючи на зупинці громадського транспорту в м. Донецьку, за попередньою змовою з невстановленою особою вчинили таємне викрадення мобільного телефону та іншого майна ОСОБА_5 на загальну суму 2 148 гривень.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку суду в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що суд при застосуванні ст. 69 КК України безпідставно послався на те, що ОСОБА_4 працює та відшкодував шкоду потерпілій. Також зазначає, що суд в порушення вимог ст. 53 КК України не вказав розмір штрафу в неоподаткованих мінімумах.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні й викладених у вироку доказів, і прокурор у касаційному поданні його не оспорює.
Покарання засудженому призначено відповідно вимог ст. ст. 65-67 КК України, з урахуванням усіх обставин, що впливають на його призначення, таке рішення суду не суперечить загальним засадам призначення покарання. При цьому, судом ураховано щире каяття засудженого, активне сприяння розкриттю злочину та особу винного, який вперше вчинив злочин, позитивно характеризується, не намагався сховатися від потерпілої, а також час перебування ОСОБА_4 під вартою в ході досудового та судового слідства. Суд обґрунтовано визнав ці обставини такими, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та умотивувавши своє рішення належним чином, відповідно вимог закону, призначив покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 185 КК України.
Доводи прокурора про необґрунтоване посилання суду на обставини, що характеризують особу винного, такі як відшкодування шкоди потерпілій та його працевлаштування, непереконливі. Окрім цих даних суд встановив ряд обставин, які давали йому підстави для застосування ст. 69 КК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання є справедливим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується тверджень прокурора про неправильне застосування кримінального закону, то їх недостатньо для скасування вироку з цих підстав. Як вбачається із резолютивної частини вироку, суд призначив засудженому покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 гривень, який перебуває в межах, визначених ст. 53 КК України.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 КПК України, немає.
З огляду на наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора.
судді:
Драга В.П. Лавренюк М.Ю. Пошва Б.М.