справа № 1.380.2019.003678
про закриття провадження у справі
30 жовтня 2019 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Тронки О.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Яворської О.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання прийняти рішення, -
19.07.2019 до суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради ЄДРПОУ 25558625, місцезнаходження: 79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Галицька, буд.15, в якому просить суд:
- зобов'язати управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укласти договір оренди комунального майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 167,3 кв.м. з ОСОБА_1 .
Ухвалою від 30.09.2019 суд залучив співвідповідача до участі у розгляді справи Львівську міську раду та прийняв до провадження заяву представника позивача від 27.09.2019 №27/09/2019-1 про зміну предмету позову, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради та управлення комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо неукладення договору оренди приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площеню 167,3 кв.м. з ОСОБА_1 ;
- - зобов'язати Львівську міську раду та управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради прийняти рішення про укладення договору оренди з ОСОБА_1 .
07.08.2019 представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач заявляє, що він взяв участь у конкурсі з метою здійснення в орендованому приміщенні підприємницької діяльності. Тому у спір у справі стосується речового права (права оренди) на приміщення, і за своїм змістом є приватноправовим.
Представник відповідача в підготовчому засіданні вказане клопотання підтримав, просив суд закрити провадження у справі.
Позивач та його представник в підготовчому засіданні проти закриття провадження у справі заперечили, оскільки вважають, що справа має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Таким чином, за змістом КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 7 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За змістом наведених приписів участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового.
Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суд повинен з'ясовувати, у зв'язку з чим він виник, і за захистом яких прав чи інтересів особа звернулася до суду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Суд встановив, що за результатами аукціону, який відбувся 05.05.2019, складено протокол електронного аукціону № UA-PS-2019-04-17-000003-1 зі статусом "Аукціон не відбувся". Кількість учасників: один. Підставу для присвоєння такого статусу аукціону в протоколі не зазначено. Порядок функціонування торгової системи ProZorro.Продажі визначається Регламентом роботи електронної торгової системи ProZorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права, затвердженого Наказом державного підприємства "Прозорро.Продажі" № 8 від 09.07.2018 зі змінами, затвердженими наказом № 22 від 17.05.2019. Відповідно до п.7.12 Регламенту, якщо в момент закінчення кінцевого терміну прийняття заяв про участь/прийняття закритих цінових пропозицій не подано заяви про участь /закритої цінової пропозиції або їх кількість менша двох, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся", окрім випадків, передбачених пунктами 10.7., 10.8. Регламенту ЕТС. Згідно п.10.8. Регламенту у випадку, якщо на електронний аукціон з оренди комунального майна з'явився лише один учасник (єдиний претендент), організатор укладає договір оренди з таким учасником як єдиним претендентом. У такому випадку електронний аукціон з оренди комунального майна не проводиться, ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус "Очікується опублікування протоколу". Аналіз усіх положень Регламенту дозволяє зробити висновок, що п.10.8. є виключно єдиним, який стосується оренди комунального майна. З аналізу цього пункту вбачається, що виняток з п.7.12. Регламенту щодо комунального майна виключає необхідність проведення аукціону, а також зобов'язує організатора укласти договір з єдиним учасником.
Згідно з ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником.
Виходячи із вказаних норм, позивач вважає, що він має право спонукати відповідачів до укладення з ним договору оренди.
Таким чином, виходячи із підстав та предмета позову, суд дійшов висновку, що спір у справі спрямований на захист прав та інтересів позивача у сфері цивільно-правових відносинах, а саме права вимагати укладення з ним договору оренди комунального майна.
Отже, у цій справі існує невирішений спір про реалізацію майнових прав позивача щодо укладення договору оренди, що, в свою чергу, виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки адміністративний суд позбавлений правових можливостей розглядати та вирішувати спори про укладення договорів оренди комунального майна.
Згідно із статею 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, розглядаються судами у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд також зазначає, що статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom") від 21.02.1975, заява № 4451/70 § 36). Проте, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria") від 17.01.2012, заява №36760/06, § 230).
Згідно з ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані у вказаній Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання прийняти рішення необхідно закрити.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 239 КАС України суд зазначає, що спір з врахуванням суб'єктного складу учасників підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з положеннями п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з Державного бюджету України на користь позивача необхідно повернути судовий збір в розмірі 768,4 грн, сплачений відповідно до квитанції №631710009 від 17.07.2019.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі за ОСОБА_1 до управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання прийняти рішення.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена та підписана 31.10.2019.
Суддя А.Г. Гулик