справа №813/3118/18
30 жовтня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Ходань Н.С.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Болюби О.В.,
розглянув у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії .
у провадженні суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 12.11.2018 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо недонарахування до основного розміру пенсії ОСОБА_1 зафіксованої індексації у розмірі 216,41грн., з 01.01.2018. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незбільшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 на 35% відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 355 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 з 01.01.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити нарахувати до основного розміру пенсії ОСОБА_1 зафіксовану індексації у розмірі 216,41грн., починаючи з 01.01.2018 та виплатити її. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до основного розміру його пенсії у розмірі 35% відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 355 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012, починаючи з 01.01.2018. В решті позовних вимог - відмовлено.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він просить прийняти додаткове судове рішення, в якому визначити спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду із обов'язковим уточненням в грошовому еквіваленті розміру щодо примусового стягнення з відповідача усіх належних позивачу коштів.
У судовому засіданні позивач підтримав цю заяву.
Представник відповідача заперечила щодо ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Цей перелік підстав, за наявності яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Відтак, аналізуючи норму статті 252 КАС України, суд дійшов висновку, що суть процесуального інституту додаткового судового рішення зводиться до того, що за допомогою додаткового судового рішення суд вирішує окремі правові вимоги, які не були вирішені основним рішенням, а також за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази або вирішені не всі клопотання. Крім того, додаткове судове рішення може бути прийняте, якщо судом при ухваленні основного рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами розгляду справи по суті.
Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений
Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Суд встановив, що позивач погоджується з прийнятим основним судовим рішенням від 12.11.2018. Недоліків цього рішення, зокрема, в частині встановлення чи зміни способу його виконання у заяві про прийняття додаткового судового рішення позивач не зазначає.
Водночас, позивач вважає, що суд повинен прийняти додаткове судове рішення та зазначити у ньому такий спосіб виконання основного рішення, як обов'язкове уточнення в грошовому еквіваленті розміру щодо примусового стягнення з відповідача усіх належних позивачу коштів.
Однак, така вимога позивача не є способом виконання судового рішення, а її задоволення призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, наслідком чого стане зміна резолютивної частини рішення.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення у справі, з огляду на що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 252 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.10.2019.
Суддя Лунь З.І.