ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" жовтня 2019 р. справа № 300/1514/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шумея М.В.,
секретаря Шпак М.М.,
за участю:представника позивача Прокопів Л.П. ,
представника відповідача Бондара О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -
ОСОБА_2 (надалі, також - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач, ГУ ДФС України в Івано-Франківській області) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі облікових даних інформаційної системи органів доходу і зборів, протиправно прийнято вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 за №Ф-135707-55 у сумі 15103,41 грн. та 05.03.2019 за №Ф-135707-55 у сумі 16741,53 грн. так, як документальна перевірка відповідачем відносно неї не проводилась.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 позов залишено без руху для усунення недоліків(а.с.24-25). Заявами поданими позивачем 30.07.2019, 01.08.2019 у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви (а.с.30).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження(а.с.1-2). Розгляд справи призначено на 30.08.2019 о 10:00 год.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву №874/09-19-10-02 від 16.08.2019 (а.с. 53-55), який надійшов на адресу суду 22.08.2019. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки ГУ ДФС України в Івано-Франківській області правомірно, на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано та направлено позивачу оскаржувані вимоги. Також зазначив, що твердження позивача щодо сум, які підлягають сплаті є помилковими, оскільки винесена вимога від 07.11.2018 за №Ф-135707-55 у сумі 15103,41 грн. і вимога від 05.03.2019 за №Ф-135707-55 у сумі 16741,53 грн. є одна і та ж вимога. Тому сплаті підлягає вимога від 05.03.2019 за №Ф-135707-55 у сумі 16741,53 грн. так, як винесена внаслідок збільшення боргу за наступний квартал. Враховуючи те, що ОСОБА_2 не виконала свій обов'язок щодо своєчасної сплати єдиного внеску, допустила виникнення боргу (недоїмки), про що, відповідачем сформовано та направлено оскаржувані вимоги позивачу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представником відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів викладених у відзиві та подано витребуванні судом письмові докази по справі.
Суд, розглянувши за правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України дану адміністративну справу, заслухавши позиції сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, зміст відзиву на позовну заяву, додаткових письмових пояснень, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановлено такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 перебувала на обліку ГУ ДФС України в Івано-Франківській області як фізична особа-підприємець, з основним видом діяльності - «інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах», та припинила підприємницьку діяльність19.11.2019, що підтверджується витягом з реєстраційної картки платника податків (а.с.21-22).
07.11.2018 відповідачем сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-135-707-55 у сумі 15103,41 грн.
Постановою Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від10.01.2019 відкрито виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ГУ ДФС України в Івано-Франківській області у сумі 15103,41 грн.
05.03.2019 внаслідок збільшення боргу позивача за наступний квартал відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-135-707-55 у сумі 16741,53 грн.
Постановою Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від11.06.2019 відкрито виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ГУ ДФС України в Івано-Франківській області у сумі 1638,12 грн.
Не погоджуючись із сформованими відповідачем вимогами про сплату боргу, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 1.1.2 пункту 1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України) контролюючі органи виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) (надалі, також - Закон № 2464).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі, також - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У частини 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI).
Позивач вважає, що відповідачем неправомірно нарахована заборгованість зі сплати єдиного внеску, оскільки облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів не є підставою для нарахування заборгованості.
Суд не погоджується з такими доводами з наступних підстав.
Згідно частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
На час виникнення даних правовідносин був чинний наказ Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 "Про затвердження Інструкціїпро нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі, також - Інструкція № 449).
Дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
Згідно пункту 3 розділу 6Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом 4 розділу 6 Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи)..
Стаття 7 Закону №2464-VI визначено базу нарахування єдиного внеску для зазначених платників, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З приводу посилання позивача на те, що її звільнено від сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі так, як будучи фізичною-особою підприємцем обрала спрощену систему оподаткування та не отримувала дохід (не здійснювала підприємницьку діяльність) суд зазначає наступне.
Закон№2464-VIвизначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до Закону №2464-VI(у редакції Закону №1774) з 01.01.2017 фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку та фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вона є пенсіонером за віком або інвалідом та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно статті 6 Закону №2464-VI,платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до Закону №2464-VI, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування фізичною особою-підприємцем, у тому числі фізичною особою-підприємцем які є платниками єдиного податку, та особами, які проводять незалежну професійну діяльність, які набули чинності з 01.01.2017. Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Зазначена норма не застосовується до осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.
Відтак, починаючи з 01.07.2017, у разі якщо фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону №2464-VI, з 01.01.2018 у разі фізичні особі-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Статтею 3 Закону №2464-VI, зазначено, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Також суд зазначає, що твердження позивача щодо сум які підлягають сплаті є помилковими, оскільки винесена вимога від 07.11.2018 за №Ф-135707-55 у сумі 15103,41 грн. і вимога від 05.03.2019 за №Ф-135707-55 у сумі 16741,53 грн. є одна і та ж вимога. Тому сплаті підлягає вимога від 05.03.2019 за №Ф-135707-55 у сумі 16741,53 грн. так, як винесена внаслідок збільшення боргу за наступний квартал.
Також, позивач вказала на те, що будучи найманим працівником, роботодавець нараховував та сплачував за неї єдиний соціальний внесок, однак із довідок про отриманні доходи виданих позивачу з місця роботи вбачається, що роботодавець такі внески не сплачував (а.с.11-13).
Враховуючи те, що ОСОБА_2 не виконала свій обов'язок щодо своєчасної сплати єдиного внеску, допустила виникнення боргу (недоїмки), про що, відповідачем сформовано та направлено оскаржувані вимоги позивачу.
Отже, відповідачем правомірно сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і збору, відповідно до Інструкції №449.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідач Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018 )
Суддя Шумей М.В.
Рішення складене в повному обсязі 29 жовтня 2019 р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.