29 жовтня 2019 р. Справа № 160/10421/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Інститут титану» про визнання протиправними дій, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Інститут титану» в якому позивач просить:
1) визнати дії Державної аудиторської служби України по складанню Довідки б/н від 27.08.2018 року про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут титану» протиправними;
2) встановити, що дії Державної аудиторської служби України по складанню Довідки б/н від 27.08.2018 року про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут титану» вчинені за відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень на складання даної довідки;
3) встановити, інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, а саме визначити, що при складанні Довідки б/н від 27.08.2018 року про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут титану» Державною аудиторською службою України були порушені права людини і основоположні свободи, гарантовані Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства ( п. 4 ч.1. цієї статті).
Як вбачається з матеріалів справи, детективами Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014080000000003 від 09.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У зв'язку з цим, керуючись 71 КПК України, НАБУ просить виділити спеціаліста Державної аудиторської служби України для залучення до проведення окремих слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09.01.2014.
Згідно листа Державної аудиторської служби України від 03.04.2018 року №15-17/291 повідомлено НАБУ про участь спеціаліста.
В подальшому, спеціалістом Мариновою К.А. в рамках кримінального провадження складено довідку від 27.08.2018 року про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут титану».
Суд зазначає, що відповідно до частини першої та другої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку № 346/1025/685/53 Працівники органів ДКРС за зверненнями правоохоронних органів можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами у підконтрольних установах (з питань, визначених в абзаці першому пункту 2.2 цього Порядку), та на інших об'єктах контролю (з питань, визначених в абзаці другому пункту 2.2 цього Порядку), - як спеціалісти.
Результати участі спеціаліста у перевірці оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, в якому він працює. Довідка складається у двох примірниках, один з яких після підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу - ініціатору перевірки. Другий примірник довідки залишається у відповідному органі ДКРС. Права та обов'язки посадової особи служби, яка залучається в якості спеціаліста для участі у проведенні слідчої дії, визначаються Кримінально-процесуальним кодексом України.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавство не ототожнює участь посадової особи Державної фінансової інспекції в якості спеціаліста у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, за наслідками яких спеціаліст надає довідкову інформацію, з участю в проведенні ревізій, передбачених ст. 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", результати яких оформлюються актом.
Правовий статус спеціаліста визначено Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до якого спеціаліста віднесено до складу учасників кримінального провадження (пункт 25 частини першої статті 3 та стаття 71).
За таких обставин, правомірність дій інспектора Державної фінансової інспекції в м.Києві, залученого в якості спеціаліста для проведення перевірки в рамках кримінального провадження, так само як і безпосередньо правомірність чи протиправність такого залучення Головним слідчим управлінням Служби безпеки України підлягає дослідженню у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, а отже, компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд таких питань є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №826/818/16, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 808/3230/17.
Також, Велика Палата Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 808/3230/17 зазначила, що дотримання порядку збирання доказів органами досудового розслідування, у тому числі й залучення спеціаліста, є предметом перевірки під час розгляду справи судом у порядку кримінального судочинства. За змістом ст. 86, 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відтак прерогатива перевірки дотримання порядку збирання доказів у кримінальному провадженні надана саме відповідним уповноваженим суб'єктам у межах кримінального провадження і регулюється виключно нормами КПК України.
Отже, незгода особи із залученням спеціаліста під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження може бути висловлена у цьому провадженні. Вимога про визнання протиправними дій ДАСУ щодо виділення її службової особи як спеціаліста для участі у перевірці з питань дотримання законодавства у кримінальному провадженні не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви. (ч. 2 ст. 170 КАС України).
Як вказано у ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
В силу викладеного, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право звернутися до місцевого суду, в порядку та у строки передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Інститут титану» про визнання протиправними дій.
Повернути позивачу судовий збір в розмірі 768,40 грн. сплачений згідно квитанції №1 від 24.10.2019 року.
Копію ухвали разом з матеріалами справи надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Єфанова