Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 жовтня 2019 р. Справа№200/8775/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувшив порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрнутвання позову позивач зазначив, що 09.04.2019 року звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно зі ст.86 Закону України «Про прокуратуру» з тих підстав, що станом на 09.04.2019 набув стаж за вислугою років, який становить 24 роки. Проте в призначенні пенсії було відмовлено через недостатність стажу.
Позивач наголошує, що до вислуги років, яка дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, у числі інших відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася. При цьому, закон не пов'язує зарахування до стажу факт знаходження у такій відпустці з будь якими умовами або обмеженнями (як, наприклад роботу на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури). Відпустка по догляду за дитиною надавалася позивачу в період з 28.12.1993 року по 10.07.1995 року під час роботи в Димитровському міському суді, де ОСОБА_1 працювала на посаді помічника голови Димитровського міського суду, яка є посадою державного службовця, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.
На підставі вказаного позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ;
зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи прокурором, що дає право на пенсію за вислугою років, період находження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - період з 28.12.1993 року по 10.07.1995 року що становить 1 рік 6 місяців 10 днів.
зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вчинити певні дії - призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на підставі ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ,
Ухвалою суду від 16.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.
Ухвалою суду від 13.08.2019 року витребувано у ОСОБА_1 завірену належним чином копію диплому про повну (неповну) освіту.
23.08.2019 року позивач через канцелярію суду надав пояснення на підтримання позиції, викладеної в позовній заяві.
Ухвалою суду від 28.08.2019 року витребувано у Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відзив на позовну заяву. Розгляд адміністравної справи за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
12.09.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив в якому вказав, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.10.2019 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до судового розгляду.
Позивач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без своєї участі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
09.04.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 1509 про призначення пенсії за вислугою років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 18.04.2019 року, згідно з даними трудової книжки в період з 01.09.1991 року по 06.02.1997 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Димитрівським міськнарсудом та з Красноармійською міжрайонною прокуратурою і одночасно навчалася заочно у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого. За таких обставин немає законних підстав щодо зарахування половини вищевказаного строку навчання у Національній юридичній академії України їм. ОСОБА_2 до вислуги років, що дає право па пенсію згідно зі статтею 86 Закону України «Про прокуратуру». Вищим адміністративним судом України по справі № 235/905/14-а 10.07.2014 року було розглянуто питання по зарахуванню ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Відповідно до винесеної Постанови колегія суддів дійшла висновку про те, що навчання на заочному факультеті у вищому навчальному закладі не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Включення цього періоду до вислуги років суперечить юридичній природі (сутності) цього виду спеціального стажу, Оскільки крім вищезазначеного закон пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливості продовжувати роботу чи службу па певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку. За таких обставин вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за вислугу років згідно ст.86 Закону України «Про прокуратуру», так як на момент звернення позивачка не має необхідного стажу за вислугу років - 24 роки.
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 , з 10.03.1992 року позивач переведений на посаду помічника голови Димитровського міського народного суду; 02.10.1996 року позивач звільнений за переводом на роботу до органів прокуратури.
Відповідно довідки Димитровського міського суду Донецької області від 04.09.2014 року № 2372, ОСОБА_1 з 12.01.1994 року по 19.11.1996 року надано частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважати такою, що стала до роботи з 01.08.1995 року.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 10.07.2014 року по справі № 235/905/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання до певних дій, ОСОБА_1 з 10 березня 1992 року по 2 жовтня 1996 року працювала на посаді помічника голови Димитровського міського народного суду Донецької області.Закінчивши навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого позивач отримала вищу освіту за спеціальністю ,,правознавство" та кваліфікаційний рівень спеціаліста, що підтверджується дипломом від 7 лютого 1997 року. ОСОБА_1 навчалася заочно, водночас працюючи помічником голови Димитровського міського народного суду Донецької області. У подальшому позивач згідно даних трудової книжки працювала в органах прокуратури. Колегія суддів дійшла висновку про те, що навчання на заочному факультеті у вищому навчальному закладі не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Включення цього періоду до вислуги років суперечить юридичній природі (сутності) цього виду спеціального стажу, оскільки крім вищезазначеного закон пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку.
Відповідно преамбули Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Статтею 86 Закону №1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.
Згідно ч. 6 вказаної статті до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону,стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Статтею 15 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступникГенерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральноїпрокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратурина правах місцевої).
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
З урахуванням викладеного суд вважає, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 28.12.1993 року по 10.07.1995 року) не підлягає зарахуванню до вислуги років, що дає право на пенсію згідно ст. 86 Закону № 1697-VII, оскільки позивач на час виходу у вказану відпустку не працювала на прокурорських посадах, тобто за спеціальністю.
Аналогічний правовий висновок зазначено в поставнові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.07.2018 року по справі № 428/8222/17.
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність суб'єктом владних повноважень законності прийняття рішення від 18.04.2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись положеннями КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Стойка