28 жовтня 2019 року Справа № 160/772/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 160/772/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 63/2 від 15.06.2018 про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 05.06.2018 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
24.10.2019 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування висновків суду при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 року у справі № 160/772/19.
Порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульований ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 вказаної норми, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до ч. 4 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Звертаючись до суду із заявою від 24.10.2019 року, представник позивача не надав документ про сплату судового збору, не зазначив підстави для звільнення позивача від сплати судового збору та не надав відповідних доказів на підтвердження вказаного.
Представником позивача у заяві від 24.10.2019 року зазначено, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплату судового збору в будь-якому розмірі за подання заяви в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак, представник позивача вважає, що не повинен сплачувати судовий збір за звернення до суду з відповідною заявою.
Суд не погоджується з такою правовою позицією представника позивача та вказує на те, що згідно з положеннями п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заявник за подачу такої заяви повинен надати документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Виходячи з викладеного, суд робить висновок, що на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Також суд зазначає, що з матеріалів заяви видно, що ОСОБА_1 не є особою, якій передбачені пільги зі сплати судового збору при подачі адміністративного позову та заяв у порядку виконання судового рішення до суду відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
При первісному поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір, який за результатами вирішення спору присуджений на користь позивача за рахунок відповідача.
З огляду на викладене, заява не відповідає критеріям, визначеним в п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, така заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника ОСОБА_1 у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 160/772/19 - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський