17 жовтня 2019 року Справа № 160/8071/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судового засіданняБезрученко К.В.,
за участі:
позивача: представника позивача представника відповідача ОСОБА_1, Чіняєвої О.М., Борисенка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2618 від 19.07.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Жовтоводського ВП ГУНП";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.07.2019 №236 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Жовтоводського відділу поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Жовтоводського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області, з 25.07.2019;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з проведенням усіх відрахувань відповідно до чинного законодавства.
В обгрунтування позову позивачем зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.07.2019 №236 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вказаний наказ прийнятий на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 19.07.2019 № 2618, в пункті 1 якого вказано, що за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилося в ігноруванні свого обов'язку поліцейського відреагувати на порушення у визначеному порядку, у невжитті заходів щодо запобігання правопорушенню з боку лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у не стримуванні останнього від вчинення правопорушення, у не повідомленні керівництву ВП про правопорушення, що вчиняється, що у подальшому призвело до настання тяжких наслідків, а також за не сприяння встановленню фактичних обставин пригоди, застосувати до поліцейського СРПП №1 Жовтоводського відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На думку позивача службове розслідування проведено однобічно, не об'єктивно, без мети встановлення дійсних обставин, які мали місце 21 травня 2019 року. Висновок складений з порушенням Порядку проведення службових розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893. Окрім того, висновки дисциплінарної комісії грунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях членів комісії і об'єктивно не підтверджені, а тому не можуть бути підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення, а тому оскаржувані накази є протиправними.
Так, вказаним обставинам передували наступні події. 21 травня 2019 року позивач був присутній на похованні брата у тяжкому емоційному стані. Після похорон, позивач разом із троюрідним братом ОСОБА_3 (військовослужбовцем Збройних сил України, який перебував у відпустці) поїхали до будинку батьків позивача, щоб пом'янути померлого. Мати позивача, ОСОБА_4 накрила на стіл та пішла з дому. Враховуючи тяжкий емоційний стан, пов'язаний з обставинами зустрічі і те, що ОСОБА_3 тривалий час перебував у зоні проведення АТО, вони вживали алкогольні напої приблизно з 15:00 до 19:00 години.
Приблизно о 19:00 год. до будинку батьків ОСОБА_1 приїхав лейтенант поліції ОСОБА_2 , з яким позивач товаришував. Останній приїхав на автомобілі «Кіа Маgentis», (номерний знак НОМЕР_1 ) та не мав зовнішніх ознак сп'яніння, разом з позивачем та ОСОБА_3 у будинку батьків алкогольні напої не вживав.
Близько 19:15 год. прийшла мати позивача ОСОБА_4 , яка просила ОСОБА_2 розвести братів по домівках.
О 19:30 год. ОСОБА_2 сів за кермо, ОСОБА_3 на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_1 на заднє пасажирське сидіння і вони поїхали, невдовзі ОСОБА_1 заснув.
О 22:55 год. сталася ДТП, в результаті якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загинули на місці, позивач отримав тілесні ушкодження.
Першим Слідчим відділом слідчого управління територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві за даним фактом було внесено відомості до ЄРДР за №62019170000000388 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України.
За фактом ДТП за участю працівників поліції Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області проведено службове розслідування, за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Позивач вказав, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи. Однак, службовим розслідуванням не спростовано твердження позивача щодо відсутності у лейтенанта поліції ОСОБА_2 ознак сп'яніння, коли останній приїхав до будинку батьків ОСОБА_1 , не вживання разом з ним алкогольних напоїв, а також те, що позивач, враховуючи тяжкий емоційний стан та кількість випитого алкоголю спав на задньому сидінні та не міг бачити протиправні дії ОСОБА_2 та не міг вживати заходи щодо запобігання правопорушенню та стримування останнього від вчинення правопорушення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8071/19, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 23 вересня 2019 року. Останнє судове засідання відбулося 17 жовтня 2019 року.
30 вересня 2019 року представником відповідача до суду наданий відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти доводів позовної заяви та зазначено, що за наслідками проведеного службового розслідування встановлено порушення позивачем вимог п.п. 1, 11, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилось в ігноруванні свого обов'язку поліцейського відреагувати на порушення у визначеному порядку, у невжитті заходів щодо запобігання правопорушенню з боку лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у не стримуванні останнього від вчинення правопорушення, у не повідомленні керівництву ВП про правопорушення, що вчиняється, що у подальшому призвело до настання тяжких наслідків, а також за не сприяння встановленню фактичних обставин пригоди, у зв'язку з чим до поліцейського СРПП №1 Жовтоводського відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Також представник відповідача вказав, що поліцейський завжди (як під час виконання службових обов'язків, так і в неробочий час) повинен з гідністю нести звання поліцейського, а його поведінка не може завдавати шкоди авторитету Національної поліції України. Службовим розслідуванням за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю інспекторів СРПП №4 Жовтоводського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського СРПП №1 цього ж відділу поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було встановлено, що позивач не попередив та не припинив правопорушення з боку ОСОБА_2 , що призвело до тяжких наслідків.
В судовому засіданні 17 жовтня 2019 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, старший сержант поліції ОСОБА_1 проходив службу в секторі реагування патрульної поліції №1 Жовтоводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді поліцейського сектору.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22 травня 2019 року № 1891 призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю інспекторів СРПП №4 Жовтоводського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського СРПП №1 цього ж відділу поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
За результатами проведеного службового розслідування від 19 липня 2019 року складений висновок.
На підставі вказаного висновку та встановлених в ході службового розслідування обставин, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.07.2019 №2618 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Жовтоводського ВП ГУНП" за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразило ігноруванні свого обов'язку поліцейського відреагувати на порушення у визначеному порядку, у невжитті заходів щодо запобігання правопорушенню з боку лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у не стримуванні останнього від вчинення правопорушення, у не повідомленні керівництву ВП про правопорушення, що вчиняється, що у подальшому призвело до настання тяжких наслідків, а також за не сприяння встановленню фактичних обставин пригоди, застосовано до поліцейського СРПП №1 Жовтоводського відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24 липня 2019 року № 236 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 24 липня 2019 року.
Так під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено наступне.
22.05.2019 о 00:25 год. від диспетчера МНС П'ятихатського РВ до чергової частини П'ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП надійшло повідомлення про те, що неподалік від села Івашинівка П'ятихатського району Дніпропетровської області горить автомобіль.
21.05.2019 приблизно о 22:55 год., інспектор СРПП № 4 Жовтоводського ВП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_2 , перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, керуючи приватним автомобілем «Кіа Маgentis» номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, бежевого кольору, рухався по автодорозі «П'ятихатки - Івашинівка» у П'ятихатському районі Дніпропетровської області з боку міста П'ятихатки у напрямку с. Івашинівка. У салоні вказаного автомобіля знаходились пасажири: старший сержант поліції ОСОБА_1 (який також перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї) та військовослужбовець Збройних сил України, старшина роти охорони ВЧ -А1978 ОСОБА_3 .
Під час руху по автодорозі сполученням м. П'ятихатки - с. Івашинівка, шириною проїжджої частини 5,6 м, кількість смуг 2 (по одній у кожному напрямку), покриття асфальтобетонне сухе, дорожні знаки та розмітка відсутні, приблизно в 370 м за лівим поворотом на с. Зелений Яр, на закругленні дороги праворуч, по ходу руху автомобіля, водій ОСОБА_2 не впорався з керуванням і не втримавши транспортний засіб на автодорозі, виїхав за межі проїзної частини ліворуч та з'їхав у кювет, де допустив наїзд передньою частиною транспортного засобу на нерухому перешкоду у вигляді дерева. Після наїзду на дерево автомобіль «Кіа Маgentis», номерний знак НОМЕР_1 спалахнув.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Кіа Маgentis» (н.з. НОМЕР_1 ) лейтенант поліції ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 загинули на місці.
Відповідно до акту судово-медичного дослідження від 21.06.2019 №76 П'ятихатського міжрайонного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово -медичної експертизи» ДОР» при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлений етиловий спирт у концентрації 2,39%.
Під час службового розслідування був опитаний старший сержант поліції ОСОБА_1 , зі слів якого 21.05.2019 приблизно о 14:00 год. у приміщенні церкви, що розташована у колишній школі №9 у м. Жовті Води, він зустрівся зі своїм троюрідним братом ОСОБА_3 на похоронах родича. У подальшому, після поховання їх родича старший сержант поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поїхали до будинку батьків першого, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щоб пом'янути померлого.
Зі слів старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , у будинку була лише його мати, ОСОБА_4 , але остання, накривши їм на стіл, пішла з дому і вони залишилися у двох. За час перебування у будинку батьків, він разом з ОСОБА_3 випив пляшку горілки ємністю 0,7 л., а у подальшому, вживали пиво, у якій кількості не пам'ятає.
Приблизно о 19:00 год. до будинку його батьків приїхав лейтенант поліції ОСОБА_2 , який приїхав на легковому автомобілі марки «Кіа Маgentis» номерний знак НОМЕР_1 , що належить його батькові.
Надалі, старший сержант поліції ОСОБА_1 вказав, що лейтенант поліції ОСОБА_2 . з ними спиртних напоїв не вживав і був тверезим. Приблизно о 19:30 год. останній запропонував розвести усіх на вищевказаному автомобілі по домівках, лейтенант поліції ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля, ОСОБА_3 - на переднє пасажирське сидіння, а старший сержант поліції ОСОБА_1 - на заднє пасажирське сидіння і вони поїхали, а невдовзі останній заснув.
Старший сержант поліції ОСОБА_1 стверджує, що коли він прокинувся, то побачив, що автомобіль «Кіа Маgentis», н.з. НОМЕР_1 , припаркований на стоянці, яка розташована ліворуч від мінімаркету АЗС «WOG» у місті П'ятихатки.
Як вказує старший сержант поліції ОСОБА_1 , вийшовши з автомобіля, він підійшов до лейтенанта поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які неподалік від автомобіля курили цигарки та пили пиво. Однак, лейтенант поліції ОСОБА_2 сказав позивачу повертатися до салону автомобіля та спати. У подальшому, старший сержант поліції ОСОБА_1 . пам'ятає, що вони під'їжджали до приватного будинку у місті П'ятихатки (адресу не пам'ятає) і лейтенант поліції ОСОБА_2 з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля, а він залишився. Через деякий час останні повернулися і вони кудись поїхали.
Старший сержант поліції ОСОБА_1 вказав, що лейтенант поліції ОСОБА_2 ніколи не передавав керування своїм автомобілем стороннім особам.
Із подальшого перебігу подій старший сержант поліції ОСОБА_1 . пам'ятає, що під час руху автомобіля він відчув сильні поштовхи та удари по його кузову, а у подальшому потужний удар у передню частину транспортного засобу, від чого він з'їхав у бік та зупинився. Надалі, старший сержант поліції ОСОБА_1 , відчувши запах газу, почав вибиратися із салону авто через праві задні дверцята. У той час, коли він майже залишив салон (ліва нога залишалася в салоні) пролунав вибух і салон автомобіля «Кіа Маgentis», н.з. НОМЕР_1 , загорівся. Оскільки в автомобілі залишалися лейтенант поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , старший сержант поліції ОСОБА_1 спробував відчинити передні пасажирські дверцята, але це йому не вдалося зробити тому, що метал кузову був розпечений, а двері були заблоковані. Надалі, старший сержант поліції ОСОБА_1 почав відповзати у бік від автомобіля та втратив свідомість і прийшов до тями лише в кареті швидкої допомоги.
На думку старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , вказана ДТП сталася у результаті того, що водій лейтенант поліції ОСОБА_2 заснув за кермом. Чому вони їздили до міста П'ятихатки та у напрямку с. Івашинівка, старший сержант поліції ОСОБА_1 не знає.
Дисциплінарною комісією було враховано також те, що під час допиту в якості свідка старший сержант поліції ОСОБА_1 вказав, що вони знаходилися у будинку, який належить його батькам до 21:00 год, з якого поїхали до міста П'ятихатки для заправки автомобіля газом. А у той час, коли вони заїжджали до когось у гості в місті П'ятихатки, лейтенант поліції ОСОБА_2 з ОСОБА_3 розпивали спиртні напої. Таким чином, старший сержант поліції ОСОБА_1 вказував про те, що у гості вони завітали саме у трьох, про що зазначено у висновку за результатами службового розслідування від 18.07.2019.
Надаючи оцінку оскарженим наказам, суд виходить з такого.
Так, ст. ст. 2, 6, 7, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що одним із основних завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, при цьому поліція зобов'язана виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності тощо.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну України» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до вимог статті 1 цього Закону, Національна поліція України (далі -поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до вимог статті 3 вказаного Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 вказаного Закону визначено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону України «Про Національну України»).
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Національну України», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про Національну України» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частина 1 статті 62 Закону України «Про Національну України» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.
Частина 1 статті 64 Закону України «Про Національну України» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну України» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначається статтею 16 Дисциплінарного статуту.
Частинами 1 та 2 статті 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції.
Частиною 5 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Як визначено частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Аналіз положень Дисциплінарного статуту дозволяє дійти висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника поліції, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
З тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено пунктом 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання поліцейського.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Судом встановлено, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, а саме: невиконання вимог пунктів 1, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилося в ігноруванні свого обов'язку поліцейського відреагувати на порушення у визначеному порядку, у невжитті заходів щодо запобігання правопорушенню з боку лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у не стримуванні останнього від вчинення правопорушення, у не повідомленні керівництву ВП про правопорушення, що вчиняється, що у подальшому призвело до настання тяжких наслідків, а також за не сприяння встановленню фактичних обставин пригоди.
Пояснюючи свою поведінку позивач, як під час службового розслідування, так і під час судового розгляду справи, надав пояснення, що під час поїздки на автомобілі «Кіа Маgentis», номерний знак НОМЕР_1 у якості пасажира разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, а тому не міг чітко усвідомлювати своїх дій та об'єктивно сприймати те, що відбувається
Суд зазначає, що перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння не є пом'якшуючою обставиною та не може братися до уваги, як підстава для задоволення позову, оскільки це свідчить про недотримання позивачем норм моралі, Статуту та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність поліції, етики поліцейського, дискредитує його як працівника поліції, оскільки в позаслужбовий час він також повинен поводитись із честю та гідністю, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Суд також враховує те, що позивач проходив службу в секторі реагування патрульної поліції №1 Жовтоводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді поліцейського сектору.
Положення про Департамент патрульної поліції, затверджено наказом Національної поліції України від 06.11.2015 №73.
Згідно з п. 6 р. І Положення, Департамент патрульної поліції та його структурні підрозділи служать суспільству шляхом забезпечення прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку.
Відповідно до Розділу ІІ Положення, до основних завдань Департаменту серед іншого віднесено забезпечення безпеки дорожнього руху.
До функції Департаменту (п.п. 7 п.1 р.ІІІ ) Департамент патрульної поліції, відповідно до покладених завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
А отже, до безпосередніх посадових обов'язків позивача як до патрульного поліцейського віднесено забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за додержанням правил дорожнього руху його учасниками.
Суд зазначає, що поліцейський як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Така правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в постанові від 10 травня 2019 року у справі №802/524/17-а.
Як вказав Верховний Суд в постанові від 29 жовтня 2018 року у справі №826/17433/16, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Всупереч встановленим чинним законодавством правилам, позивач не вчинив жодних дій з метою припинення правопорушення, що є недопустимим для працівника поліції, навіть якщо він перебуває поза службою, через те, що може викликати суспільний резонанс, недовіру серед населення до Національної поліції України та підриває авторитет органів Нацполіції.
Поведінка позивача під час розглядуваних подій, також з урахуванням того, що він проходив службу в секторі реагування патрульної поліції, не відповідає етичним нормам поліцейського щодо формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також не сприяє посиленню авторитету та довіри громадян до органів поліції.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи позивача про те, що службове розслідування проведено однобічно, не об'єктивно, без мети встановлення дійсних обставин, які мали місце 21 травня 2019 року, висновок складений з порушенням Порядку проведення службових розслідувань Національній поліції України, та те, що висновки дисциплінарної комісії грунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях членів комісії, і об'єктивно не підтверджені судом відхиляються судом, оскільки під час розгляду даної адміністративної справи знайшли своє підтвердження обставини, що стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, доказів зворотнього позивачем суду не надано.
Окрім того, посилання позивача на неприпустимість у висновку службового розслідування вживати «нібито», оскільки це є оціночне судження, суд відхиляє, оскільки позивачем не оскаржується висновок службового розслідування.
Під час судового розгляду знайшов підтвердження факт того, що позивач не вжив заходів щодо недопущення керування транспортним засобом означеною особою, не запобіг вчиненню правопорушення, про вказане не доповів безпосередньому або старшому прямому начальникові, що є прямим свідченням порушення пунктів 1, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції.
Також, той факт, що за участю автомобіля, в якому перебував позивач, сталася дорожньо-транспортна пригода, у причино-наслідковому зв'язку з якою є неправомірні дії водія цього технічного засобу, які не були попереджені чи зупинені позивачем, дискредитує позивача як патрульного поліцейського і свідчить про неможливість подальшого несення ним служби в органах поліції.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, а відтак такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Таким чином, суд доходить висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20-а, м. Дніпро, 49101. і.к. 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 28 жовтня 2019 року.
Суддя О.В. Царікова