про відвід
м.Вінниця
31 жовтня 2019 р. Справа № 560/3042/19
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши заяву судді про самовідвід у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправними та скасування висновку,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправними та скасування висновку.
11.10.2019 року за результатом автоматизованого розподілу між суддями Вінницького окружного адміністративного суду судової справи №560/3042/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправним та скасування висновку визначено головуючого суддю Демитор Наталію Володимирівну.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 23.10.2019р. заяву судді Демитор Н.В. про самовідвід задоволено.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду визначено головуючого суддю Дончика Віталія Володимировича.
Ухвалою від 29.10.2019 року заяву судді Дончика В.В. про самовідвід задоволено.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду визначено головуючу суддю Шаповалову Тетяну Михайлівну.
Ухвалою суду від 31.11.2019 року справу прийнято до провадження суддею Шаповаловою Т.М.
31.11.2019 року, з метою уникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості в розгляді зазначеної справи, суддею Шаповаловою Т.М. подано заяву про самовідвід. Заява обгрунтована тим, що до складу Громадської ради доброчесності входить Жернаков Михайло Володимирович, який у період з 10 лютого 2012 року по 25 вересня 2015 року працював суддею Вінницького окружного адміністративного суду. Шаповалова Т.М . призначена суддею цього ж суду 23 січня 2012 року, де й працює дотепер. За період роботи у Вінницькому окружному адміністративному суді у Шаповалової Т.М. та ОСОБА_3 склалися відносини, які у будь-кого можуть викликати сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Шаповалової Т.М. у разі розгляду поданого ОСОБА_4 позову. Такі ж обставини зумовили самовідвід у справі суддів Демитор Н.В. та Дончика В.В.
Вирішуючи питання про самовідвід, зважаю на наступне.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) хоч і регламентують принцип незмінності складу суду, однак передбачають випадки, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Зокрема, положеннями статті 36 КАС України визначені підстави за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу). Перелік таких підстав не є вичерпним, однак з його правового аналізу вбачається, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі наявності будь-яких обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності (п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 та 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
При цьому, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 КАС України).
Водночас, згідно з частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
При наданні оцінки обставинам, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, слід враховувати Бангалорські принципи поведінки суддів, що схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, які дещо конкретизують випадки, що можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Так, у другому показнику "Об'єктивність" (пункт 2.5) йдеться, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, із наведених рекомендацій можливо дійти висновку, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення або в тому випадку, коли у розумного (стороннього) спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості чи об'єктивності судді.
Особливої уваги заслуговує те, що сприйняття неупередженості визначається за критерієм стороннього спостерігача у контексті оціночного розуміння "інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді", що не містить конкретного і вичерпного переліку підстав (критеріїв).
Безсторонність суду є також однією із засад адміністративного судочинства, передбачених статтею 2 КАС України.
Зазначене вказує на те, що підставою, що унеможливлює участь у розгляді справи суддею не обов'язково має бути неможливість винесення неупередженого рішення у справі, а й будь-який сумнів в тому числі і в стороннього спостерігача щодо неупередженості судді.
Такі ж висновки знайшли відображення і у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Мироненко і Мартиненко проти України", заява №4785/02, рішення від 10.12.2009 р., пункт 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Із поданої позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом щодо оскарження висновку Громадської ради доброчесності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів.
Інформація про склад Громадської ради доброчесності розміщена на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, згідно із якою до складу Громадської ради доброчесності входить Жернаков Михайло Володимирович, який у період з 10 лютого 2012 року по 25 вересня 2015 року працював суддею Вінницького окружного адміністративного суду.
Відтак, зважаючи на те, що у головуючого судді з Жернаковим М.В. протягом періоду роботи у Вінницькому окружному адміністративному суді склалися відносини, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Шаповалової Т.М. у разі розгляду поданої ОСОБА_1 позовної заяви, тому вважаю що наявні підстави для задоволення заяви про самовідвід у розгляді адміністративної справи № 560/3042/19-а.
У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу (частина 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву судді Шаповалової Тетяни Михайлівни про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Шаповалову Тетяну Михайлівну від розгляду справи № 560/3042/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності про визнання протиправними та скасування висновку.
Адміністративну справу передати для визначення іншого судді в порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна