Справа № 2а-539/10/2570
23 березня 2010 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Григор'євій О.В.
за участі представників:
позивача Городничої Т.В.
відповідача Смуригіної К.О., Федосєєва О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу № 2а-539/10/2570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.02.2010 № 0000552320/0, -
10.02.2010 позивач (ТОВ «Чернігівське РСУ») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.02.2010 № 0000552320/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8 147 грн., (у т. ч. за основним платежем - 5 431 грн., за штрафними санкціями - 2 716 грн.).
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що ним правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 5431,01 грн. після отримання від Приватного підприємства «Багатопрофільна фірма «ТЕН» (далі - ПП «БФ «ТЕН») податкових накладних. При цьому позивач наголошує, що товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ), придбані у ПП «БФ «ТЕН», є такими, що безпосередньо використовувались в основній господарській діяльності.
Крім того, позивач вважає, що ним правомірно віднесені до податкового кредиту суми ПДВ по усних угодах із ПП «БФ «ТЕН», так як сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Платник податків - позивач вважає, що оподаткування здійснене відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки факт придбання в ПП «БФ «ТЕН» ТМЦ і дійсне використання їх позивачем при виконанні робіт з капітального ремонту амбулаторно-поліклінічного відділення Обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом підтверджується актом № 3 приймання виконання підрядних робіт за вересень 2007 року та актом № 1 приймання виконання підрядних робіт за квітень 2008 року, довідкою Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 27.06.2008 № 04-21/47 та листом Обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом від 10.03.2010 № 01-06/284.
Крім того, позивач посилається на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зазначаючи, що податкова накладна є первинним звітним документом, а ТМЦ придбавалися у самостійної юридичної особи - ПП «БФ «ТЕН», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 580564 від 03.07.2007, Довідкою ЄДРПОУ № 974 03.07.2007, Свідоцтвом № 100051776 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2007, які були дійсні та надані Позивачу при купівлі товару.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
Представники відповідача проти позову заперечили та просили у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому наголосили, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит, оскільки за контрагентом позивача - ПП «БФ «ТЕН» не зареєстровано право власності на транспортні засоби та об'єкти нерухомого майна, а в трудових відносинах із директором ПП «БФ «ТЕН» жодна особа не знаходилась.
Крім того, на думку ДПІ, платник податків не мав права на формування податкового кредиту, оскільки використання ТОВ «Чернігівське РСУ» первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у ПП «БФ «ТЕН», діяльність якого визнана судом незаконною, без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, та реальною метою якого є фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, є таким, що суперечить нормам Цивільного Кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.
Крім того, на думку відповідача, ним обґрунтовано застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки мало місце декларування непідтвердженого податкового кредиту.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 7.4.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), станом на момент виникнення спірних правовідносин - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому пп. 7.2.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Крім того пп. 7.2.6 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що на підставі Акту Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 27.01.2010 № 36/23/30648058 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Чернігівське РСУ», код ЄДРПОУ 30648058, з питань дотримання вимог податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2006 по 30.09.2009» (далі-Акту) було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2010 № 0000552320/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8 147 грн., (у т. ч. за основним платежем - 5 431 грн., за штрафними санкціями - 2 716 грн.) за порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, за неправомірне віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 5 431,01 грн.
В Акті відповідач зазначив, що позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 5 431,01 грн., не підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, оскільки вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.07.2009 по справі № 1-132/2009 р. визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. Грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП «БФ «ТЕН» обернуто на користь держави.
Даним судовим рішенням встановлено наступне:
ОСОБА_1, будучи зареєстрованим 21.10.2004 приватним підприємцем, як власник та директор ПП «Будівельно-комерційна фірма «Каскад» з 22.05.2006 по 13.02.2007, маючи відповідний досвід в порядку реєстрації юридичних осіб, у здійсненні фінансово-господарської діяльності, знаючи порядок ведення бухгалтерського та податкового обліку і складання відповідної звітності, порядок нарахування та сплати податків, протягом 2007 - 2008 року, з метою прикриття незаконної діяльності - незаконного переведення в готівку безготівкових коштів, а також ухилення від сплати податків, організував створення ОСОБА_2 "фіктивного" підприємства - ПП «БФ «ТЕН» (код ЄДРПОУ 35194906). В подальшому, з метою прикриття його "фіктивності" та надання-вигляду законної діяльності, протягом 2007 - 2008 років, за вказівкою ОСОБА_1 ОСОБА_2, в графі директор підписував завідомо неправдиві первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності, в яких вказували вигадані операції з суб'єктами господарювання, після чого за вказівкою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 скріплював їх печаткою та направляв до ДПІ у м. Чернігові, в результаті використання яких, по обліку таких підприємств здійснено незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за 2007-2008 роки.
Таким чином, ДПІ дійшла висновку, що ТОВ «Чернігівське РСУ» порушило вимоги пп. 7.2.1 п. 7.2 і пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як використання первинних документів щодо придбання ТМЦ у ПП «БФ «ТЕН», діяльність якого визнана судом незаконною, без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, та реальною метою якого є фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, є таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків. При цьому супроводжуючі такий правочин первинні документи, без наміру здійснення господарської діяльності, ДПІ визнає незаконними, тобто такими, що не мають на меті реальну поставку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На спростування позиції ДПІ, суд зазначає встановлене:
У ПП «БФ «ТЕН» були придбані товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), згідно рахунків № 017 від 28.09.2007, № 054 від 30.04.2008 та накладних № 017 від 28.09.2007, № 054 від 30.04.2008. (а. с. 32, 34).
Розрахунки за поставлені ПП «БФ «ТЕН» товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) проведені ТОВ «Чернігівське РСУ» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 326 від 09.10.2007 та № 141 від 28.05.2008. (а. с. 33, 35).
При цьому в зв'язку з отриманням від ПП «БФ «ТЕН» податкових накладних № 017 від 28.09.2007 на загальну суму з ПДВ 23 709,60 грн. та № 054 від 30.04.2008 на загальну суму з ПДВ 8 880,08 грн., позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 5 431,01 грн. (а. с. 32, 34 на звороті).
Також встановлено, що зазначені вище ТМЦ придбавались для виконання договірних зобов'язань ТОВ «Чернігівське РСУ» перед Обласним центром профілактики та боротьби зі СНІДом (Акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в, Довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за вересень 2007 року та Акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в, Довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за квітень 2008 року), що є підтвердженням їх фактичного придбання та використання саме в господарській діяльності підприємства, яка відповідає вимогам та обмеженням встановлених чинним законодавством України. (а. с. 37-48).
Податкова накладна є первинним звітним документом, а згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує і"ї здійснення.
Твердження відповідача щодо відсутності в первинних документах індивідуальних характеристик товарів є нормативно необґрунтованими, оскільки згідно вимог Наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» передбачено виключний перелік обов'язкових реквізитів, які повинні бути зазначені в первинних документах, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Так товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) придбавалися у самостійної юридичної особи - ПП «БФ «ТЕН», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 580564 від 03.07.2007, Довідкою ЄДРПОУ № 974 Свідоцтвом № 100051776 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2007, які були дійсні та надані позивачу при купівлі товару.
ПП «БФ «ТЕН» було взято на податковий облік в органи державної податкової служби з 04.07.2007 та станом на 14.10.2008 перебувало на обліку у відповідача.
За період з 01.03.2008 по 31.08.2008 ПП «БФ «ТЕН» декларувало податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 830 030 грн., що свідчить про те, що останній виписував податкові накладні та декларував їх (Акт про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «БФ «ТЕН» за ЄДРПОУ 35194906 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.03.2008 по 31.08.2008» від 15.10.2008 № 59/35-014/35194906).
Вирішуючи спір, суд погоджується із думкою позивача про те, що висновки ДПІ щодо безтоварності операцій, викладені в Акті, є безпідставними, оскільки згідно первинних документів ТОВ «Чернігівське РСУ» та даних бухгалтерського обліку підприємства ТМЦ, придбані у ПП «БФ «ТЕН» використані ТОВ «Чернігівське РСУ» при проведенні ремонтно-будівельних робіт амбулаторно-поліклінічного відділення Обласного центру профілактики та боротьби зі СПІДом (м. Чернігів, код ЄДРПОУ 33799793), а саме:
- згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт КБ-3 (в т.ч. числі підсумкової відомості ресурсів) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за вересень 2007 року -"блок віконний металопластиковий, дошки підвіконні пластикові, металоконструкції, лиштва" на суму 19 758 грн.;
- згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт КБ-3 (в т.ч. числі підсумкової відомості ресурсів) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за квітень 2008 року -"коммутатор, конгролер-передатчик та антенна в комплекті, планка розширення, ресивер, сирена світлозвукова, оповіщувач пожежний, короб металопластиковий, труба азбестоцементна, сталь штабова" на суму 7 400,07 грн.
Виконання будівельних робіт суд також визнає підтвердженим довідкою Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 27.06.2008 № 04-21/47 та листом Обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом від 10.03.2010 № 01-06/284, які долучені до матеріалів справи.
Так, надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом,
Спростовуючи посилання ДПІ на таку обставину, суд підсумовує, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
1. Неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності - така позиція в судовому засіданні повністю спростована встановленим фактом дійсності господарської операції відповідно до основного виду статутної діяльності.
2. Відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Така позиція також спростовується встановленим фактом використання товару при наданні послуг за кодом основної статутної діяльності. Позивач в судовому засіданні надав в підтвердження своїх пояснень подорожні листи вантажних автомобілів, якими здійснювалося перевезення будівельних матеріалів в період вересня 2007 року та квітня 2008 року. Також даний факт перевезення підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за ТОВ «Чернігівське РСУ».
А отже вищезазначеним суду доведено виконання позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», оскільки для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, необхідні наступні документи, а саме: накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом; реєстраційний документ на транспортний засіб; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Посилання ДПІ на відсутність товарно-транспортних накладних, що на їх думку є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 спростовано наведеним вище.
3. Облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - суд, дослідивши оборотно-сальдові відомості по рахунку:631 та по рахунку:201 та реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період вересня 2007 року на суму 23 709,60 грн. (в т. ч. ПДВ - 3 951,60 грн.) та квітня 2008 року на суму 8 880 грн. (в т. ч. ПДВ - 1 480,01 грн.).
4. Здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - так судом доведена позиція використання товарної групи в повному обсязі, і спірні операції зазначені у документах обліку також повністю.
Тобто здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суд врахував, що платник податку - позивач, під час його перевірки надав підтверджуючі документи, які свідчать про здійснення господарських операцій.
Так, суд перевірив в установленому законом порядку, що будівельні роботи було виконано із застосуванням будівельних матеріалів, куплених у ПП «БФ «ТЕН», отже суд стверджує про те, що цей усний договір породжує для його сторін певні права та обов'язки.
Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що контрагентом позивача товар не придбавався та не виготовлявся. На підтвердження своїх доводів ДПІ надала суду письмові документи про те, що ПП «ТЕН» товар не виробляло і не купувало. При цьому юридичні особи, із якими були господарські відносини у ПП «БФ «ТЕН» на запити ДПІ надали відповідь про відсутність господарських відносин, оскільки договорів із ПП «БФ «ТЕН» не укладалося.
Однак за врахування встановленого факту використання товару при проведенні будівельних робіт згідно основної статутної діяльності, суд визнає, що господарська операція підтверджена належними первинними документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином суд прийшов до висновку, що сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
За врахування наведеного суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання податкового повідомлення-рішення від 03.02.2010 № 0000552320/0 нечинним.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 03.02.2010 № 0000552320/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в повному обсязі 26.03.2010.
Суддя Л.О.Житняк