30.10.2019
Справа №489/4022/19
Провадження №2-а/489/183/19
30 жовтня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Румянцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Середою А.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду Ленінського районного суду м.Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи Департаменту патрульної поліції інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Яценка Яна Андрійовича про визнання дії протиправними та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ № 1359087 від 24.07.2019 року
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕАВ № 1309087 від 24.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що 24 липня 2019 року під час руху по вул. Космонавтів, керуючись знаком 4.9 ПДР України, виконав обїзд з правої сторони, не перетинаючи дорожню розмітку 1.12 ПДР України, та тим більше не перетинаючи перехрестя, опинившись на паркувальному майданчику біля торгового павільйону. Продовжуючи рух по майданчику, користуючись вимогою дорожнього знаку 4.8 ПДР України, опинився на вул. 3 Поздовжня в місті Миколаєві та зупинився біля будинку № 81 за власною необхідністю. До нього підійшов інспектор поліції та вимагав пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Натомість відмовляючи пред'явити службове посвідчення, сказав, що ним було порушено вимоги дорожньої розмітки 1.12, проїхавши лінію на заборонений сигнал світлофору червоного кольору. Після чого підійшли ще два інспектора, один з яких склав постанову відносно нього про адміністративне правопорушення. Вважає, що дана постанова є незаконною, винесена з грубим порушенням законодавства України. Зазначає, що інспектором при винесенні постанови не міг об'єктивно з'ясувати обставини, оскільки заздалегідь був переконаний в його вині, навіть не розглянувши справу, позбавив його гарантованих законом прав, зокрема, права на захист, виніс постанову. В оскаржуваній постанові відсутні будь-які додатки, в тому числі і обов'язкові значення технічного запису, якими здійснено фото та відеозапис.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Під час патрулювання 24.07.2019 року інспектором Управління патрульної поліції Миколаївської області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Яценко Я.А. разом з напарником, було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій, керуючи транспортним засобом Voljswagen Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на перехресті вул. Космонавтів та вул. 3 Поздовжня, здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е) ПДР України. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Інспектор підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу інспектора. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 8.7.3 е) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУПАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі - Постанова) щодо позивача. Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інспектор поліції виніс постанову та наклала стягнення на позивача в розмірі 425 гривень, відповідно до санкції статті.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що позивач 24 липня 2019 року о 14 год. 09 хв. позивач рухаючись в м. Миколаєві по вул. 3 Поздовжня, 81 здійснив проїзд перехрестя вул. Космонавтів та вул. 3 Поздовжня на заборонений сигнал світлофора, а саме червоний, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е) ПДР України - порушення проїзду на заборонений сигнал світлофора, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Внаслідок цього, 24 липня 2019 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до п.п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до п. 2.3, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Згідно п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.7.3 е) ПДР України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно п. 16.3 ПДР України, у разі необхідності надання переваги у русі транспортним засобом, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно п.16.8. ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідальність за порушення вказаних правил передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП тягне за собою накладання штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем надано диск з відеозаписом, з якого на відеозаписі MovaviClips_Video_1 на 00:45 хвилині відеозапису було зафіксовано, як автомобіль Voljswagen Caddy з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по вул. Космонавтів здійснив поворот на вул. 3 Поздовжня на забороняючий (червоний) сигнал світлофору.
Твердження позивача про те, що його не було ознайомлено з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження, оскільки на відеозаписі НОМЕР_2 , інспектор поліції роз'яснює водію його права.
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Крім того, згідно частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації правопорушення.
Таким чином, в порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення 24 липня 2019 року серії ЕАВ № 1359087 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису з нагрудної камери інспектора не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 592/5576/17.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а відповідачем на надано достатніх доказів на вчинення правопорушення позивачем, тому суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень підлягає скасуванню.
Стосовно неправомірності дій відповідача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги, оскільки відповідач діяв в межах повноважень наданих йому чинним законодавством.
Щодо зауважень позивача в частині протиправності винесення спірної постанови на місці вчинення правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.
Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення. Суд враховує положення «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в чистині неправомірності дій відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до посадової особи Департаменту патрульної поліції інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Яценка Яна Андрійовича про визнання дії протиправними та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ № 1359087 від 24.07.2019 року задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 1359087 від 24 липня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
В задоволенні позовних вимог про визнання дій інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Яценка Яна Андрійовича при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 1359087 від 24 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 .
Відповідач: посадова особа Департаменту патрульної поліції інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Яценко Ян Андрійович, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «30» жовтня 2019 року.