Постанова від 31.10.2019 по справі 127/28704/19

Справа № 127/28704/19

Провадження № 3/127/7458/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 18.09.2019 року, перебуваючи по АДРЕСА_2 -Вольгемут у м. Вінниці вживав алкогольні напої, внаслідок чого його в подальшому було госпіталізовано до ВОДКЛ з діагнозом: гостре отруєння сурогатами алкоголю важкого ступеню, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю у скоєному, щиро розкаявся.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, згідно частини 3 статті 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №263769 від 18.09.2019 року; реєстрацією повідомлення від 18.09.2019 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.09.2019 року; довідкою МК «Центр матері та дитини» від 18.09.2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.09.2019 року, ОСОБА_3 від 18.09.2019 року, ОСОБА_1 від 18.09.2019 року; рапортом старшого слідчого відділу ВВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Бойко В.О. від 18.09.2019 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч.3 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, тоді як обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено, вказаним правопорушенням не заподіяно майнової шкоди.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.184 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст.23 КУпАП.

Окрім того, судовий збір у розмірі 384,20 грн. підлягає також стягненню з ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховую вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 40-1, 184 ч.3, 251, 252, 280 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) в дохід держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя:

Попередній документ
85298834
Наступний документ
85298836
Інформація про рішення:
№ рішення: 85298835
№ справи: 127/28704/19
Дата рішення: 31.10.2019
Дата публікації: 01.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей