Справа № 2-508
2009 р.
02 липня 2009 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лисюка О.Д.
при секретарі Ющенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа Печерська районна рада народних депутатів м. Києва про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на квартиру. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що його покійній матері ОСОБА_4 та вітчиму ОСОБА_5 на праві власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Оскільки батьки мали похилий вік та потребували сторонньої допомоги, то він, за їх згодою, вселився в квартиру та проживав разом здійснюючи за ними нагляд. Після смерті матері, він став проживати разом з вітчимом, однак за проханням останнього, перевіз його в с Гостролуччя Баришівського району де має житловий будинок, який використовував у літній період для проживання та відпочинку. 08 жовтня 1998 року ОСОБА_5 помер, однак спадщину на себе ОСОБА_3 не оформив, оскільки ще за життя, мати склала заповіт, яким квартиру заповіла його сестрі - ОСОБА_2, яка у встановленому законом порядку спадщини не прийняла та не бажає написати відмову від неї.
Вважає, що він як спадкоємець першої черги має право на спадкове майно, оскільки своїми діями він фактично прийняв спадщину, а тому просить суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2.
У відповідності до ч.4 ст.130 ЦПК України, суд може у попередньому судовому засіданні ухвалити судове рішення у разі визнання позову відповідачем.
На попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов свого довірителя підтримав в повному об'ємі та пояснив суду, що на момент отримання квартири у власність, мати позивача досягла 74 років, а відчим 82 років. Маючи похилий вік, мати та вітчим позивача ОСОБА_3 потребували сторонньої допомоги, а тому, його довіритель за проханням батьків поселився в квартиру та здійснював за ними догляд надаючи все необхідне. Отримавши свідоцтво про право власності на квартиру, мати на випадок смерті склала заповіт, у відповідності до якого, належне їй майно заповіла своїй дочці - відповідачці ОСОБА_7 ( дошлюбне прізвище Ямбуренко ) ОСОБА_8. Аналогічний заповіт був складений і вітчимом ОСОБА_5 18 травня 1993 року.
17 серпня 1997 року у віці 78 року мати позивача ОСОБА_4 померла. Після смерті матері відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири. Відповідачка, знаючи про наявність заповіту, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулась та спадщини належним чином не отримала. ОСОБА_5, маючи право на обов'язкову частку, до нотаріальної контори також не звертався і не оформляв спадщину. 8 жовтня 1998 року в с. Гостролуччя Баришівського району Київської області, ОСОБА_5 у віці 86 років помер.
Після смерті батьків, оформити право на спадщину за законом на квартиру, його довіритель не має можливості оскільки його сестра, посилаючись на постійну зайнятість, відмовляється звернутись до нотаріальної контори з письмовою заявою про відмову від спадкування. Після смерті матері та вітчима, ОСОБА_3 несе всі витрати по утриманню квартири в належному стані, сплачує усі витрати по обслуговуванню квартири, сплачує всі витрати по наданню комунальних платежів, а тому, у відповідності до ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року який діяв на момент відкриття спадщини), має право на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3.
Відповідачка ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася повідомивши суд, що з позовними вимогами ОСОБА_3 погоджується в повному об'ємі.
Представник 3-ї особи по справі Печерська районна рада народних депутатів м. Києва в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 1 квітня 1993 року, зареєстрованим у реєстрову книгу за № 4598 14 квітня 1993 року (а.с. 7).
14 травня 1993 року в шостій Київській державній нотаріальній конторі ОСОБА_4 склала заповіт у відповідності до якого, належну квартиру АДРЕСА_1 заповіла своїй дочці ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище Ямбуренко ) ОСОБА_8. Аналогічний заповіт був складений і ОСОБА_5 18 травня 1993 року (а.с. 14-15).
Відповідно до довідки житлово-експлуатаційної організації № 603 Печерського району м. Києва (а.с.16), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із 07.02.1997 року проживав в даній квартирі.
17 серпня 1997 року у віці 78 року померла ОСОБА_4, про що у відділі реєстрації актів громадянського стану Печерського району м. Києва зроблено запис за № 885 від 18.08.1997 року (а.с. 21) Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири, однак відповідачка ОСОБА_7 знаючи про наявність заповіту, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулась та спадщини належним чином не отримала. ОСОБА_5, маючи право на обов'язкову частку, до нотаріальної контори також не звертався і не оформляв спадщини.
8 жовтня 1998 року у віці 86 років ОСОБА_5 помер, про що у відділі реєстрації актів громадянського стану Гостро луцької сільської ради Баришівського району Київської області зроблено запис за № 26 від 08.10.1998 року ( а.с.20).
У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_7 на протязі більше 10 років спадщини не прийняла та відмовляється звернутись до нотаріальної контори з письмовою заявою про відмову від спадкування.
Позивач ОСОБА_3 є сином покійної ОСОБА_4 і є спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємців немає. Після смерті матері та вітчима, несе
всі витрати по утриманню квартири в належному стані, сплачує усі витрати по обслуговуванню квартири та за надання комунальних платежів. За таких обставин суд вважає, що згідно ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року який діяв на момент відкриття спадщини), ОСОБА_3 своїми діями фактично прийняв спадщину, а тому, має повне право на визнання за ним права власності та спадкову квартиру.
Встановлене судом підтверджується:
Копією свідоцтва про укладення шлюбу;
• - Копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4;
• - Копією свідоцтва про народження ;
• - Копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5;
• - Копією технічного паспорта на квартиру;
• - Копією свідоцтва про право власності;
• - Копією заповіту;
• - Довідкою Гостролуцької сільської ради ;
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 211, 212-215 ЦПК України, ст.529 ЦК України ( в редакції 1963 року), Постановою Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 задовольнити в повному об'ємі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_4.
Рішення набирає законної сили після 10-ти денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду не буде подана протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.