Справа № 22ц -493/10 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Хавронюк О.Л.
Категорія 5 Доповідач: Рафальська І.М.
Іменем України
24 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,
при секретарі Гаврилюк М.В.,
з участю сторін, їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права на частину цього майна за апеляційною скаргою позивачки на рішення Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 25 вересня 2009 року,
У квітні 2009р. ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначала, що 22 роки вона проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 що належав ОСОБА_4 на праві приватної власності.
За час проживання однією сім'єю ними за спільні кошти спірний будинок /кв.1/ був значно дооблаштований: перекритий гараж, огороджений город, зроблена відмостка біля будинку, добудова до гаража, проведена вода, завезено 10 машин землі в город, куплена ванна, проведена каналізація та інші роботи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті вона поставила новий газовий котел, перефарбувала будинок, стіни всі вікна. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на вищезгаданий будинок /кв.1/.
Відповідач - син ОСОБА_4, на ім'я якого складений заповіт, не визнає її права на 1/2 частину майна, тому просила встановити факт проживання однією сім'єю її з ОСОБА_4, визнати житловий будинок /кв.1/ спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку/кв.1/.
У червні 2009 року ОСОБА_2 доповнила свої позовні вимоги та просила визнати право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна: автомобіля ВАЗ-2101, 1977р.випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину грошових вкладів, що знаходяться у відділенні № 2 Житомирської філії Укрпромбанк у м.Бердичеві та у Бердичівському відділенні Житомирської філії ВАТ ВТБ Банк.
Рішенням Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 25 вересня 2009 року позов задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю позивачки і ОСОБА_4 без шлюбу.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 у відділенні № 2 Житомирської філії ТОВ "Укрпромбанк" в сумі 78,25 доларів США /відсотки, що будуть нараховані до моменту сплати згідно умов банківського вкладу не враховані/.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів по рахунку НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 у відділенні № 2 Житомирської філії ТОВ "Укрпромбанк" в сумі 2782 доларів США /відсотки, що будуть нараховані до моменту сплати згідно умов банківського вкладу не враховані/.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів по рахунку НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 у відділенні № 2 Житомирської філії ТОВ "Укрпромбанк" в сумі 18,39 доларів США /відсотки, що будуть нараховані до моменту сплати згідно умов банківського вкладу не враховані/.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів по поточному рахунку НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 у Бердичівському відділенні Житомирської філії ВАТ ВТБ Банк в сумі 2009, 54 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів по депозитному рахунку № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_4 у Бердичівському відділенні Житомирської філії ВАТ ВТБ Банк в сумі 24000 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину грошових коштів по рахунку для обліку відсотків по депозиту НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_4 у Бердичівському відділенні Житомирської філії ВАТ ВТБ Банк в сумі 307,70 грн.
У решті позовних вимог відмолено за безпідставністю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки 274,5 грн. витрат по сплаті держмита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Додатковим рішенням Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 22 січня 2010 року встановлено факт проживання однією сім'єю позивачки і ОСОБА_4 без шлюбу з 1.01.2004р. до 1.07.2008 року.
У апеляційній скарзі позивачка просить рішення райсуду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю житлового будинку та автомобіля та визнання права власності на 1/2 частину цього майна, оскільки вважає рішення в цій частині незаконним, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у зазначеній частині; посилається на порушення райсудом норм матеріального та процесуального права та на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом на підставі ст.256 ЦПК України встановлено факт проживання однією сім'єю позивачки і ОСОБА_4 без шлюбу з 1.01.2004р. до 1.07.2008 року - часу смерті останнього, в цій частині рішення не оскаржується.
На час смерті ОСОБА_4 був власником 44/100 ід.частин житлового будинку АДРЕСА_1 які належали йому на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори 18.04.1966 року за реєстром № 1-744 /а.с.6,100/та зареєстрованого у Бердичівському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 63 за № 1148/а.с.6,7,100/.
Що стосується автомобіля ВАЗ-2101 випуску 1977 року, то він придбаний 13.02.1997р., що стверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_7 /а.с.54/.
Із наведеного видно, що як 44/100 ід. частин житлового будинку, так і автомобіль ВАЗ-2101 випуску 1977 року, придбані до 1.01.2004 року, а тому підстави для визнання
-2-
вказаного майна спільною сумісною власністю і визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину цього майна відсутні.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Всупереч цим вимогам позивачкою не надано райсуду доказів на підтвердження доводів про те, що в період її спільного проживання з ОСОБА_4 частина житлового будинку, належна останньому, значно збільшилася у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат позивачки, тому ці доводи не можуть бути взяті до уваги.
За наведених обставин райсуд прийшов до правильного висновку, відмовивши у задоволенні вищевказаних вимог.
Підстав для скасування рішення в оскаржуваній частині немає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 25 вересня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю частини жилого будинку АДРЕСА_1 та автомобіля ВАЗ-2101 випуску 1977 року та відмови у визнанні права власності на Ѕ частину цього майна залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: