Справа 688/4822/18
№ 1-кп/688/46/19
Вирок
Іменем України
28 жовтня 2019 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці матеріали кримінального провадження № 12015240210000623 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вачів Славутського району Хмельницької області, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 від 16 червня 2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2009 року за ч.1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2014 року звільнено від подальшого відбування покарання на підставі ст.7 Закону України «Про амністію у 2016 році»,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.185, ч.2 ст.296 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Волиця, Славутського району Хмельницької області, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_3 ), з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України,
01 жовтня 2015 року, близько 00год. 50хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились поблизу Славутської автобусної станції, що розташована на площі Шевченка, 13 в м.Славуті Хмельницької області. ОСОБА_7 , помітивши ОСОБА_4 , з метою спричинення тілесних ушкоджень, наблизився до останнього та умисно наніс йому два удари кулаком правої руки в голову. В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 руками штовхнули за плечі ОСОБА_4 , від чого він впав на землю, де ОСОБА_7 наніс йому удар правою ногою в голову, а ОСОБА_8 схопив руками за ноги лежачого на землі ОСОБА_4 і потягнув його в сторону неосвітленої території автостоянки, яка знаходиться поряд з Славутською автостанцією.
На неосвітленій території автостоянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 умисно ногами нанесли ОСОБА_4 , кожний по 5-6 ударів у голову, та по 5-6 ударів по різних частинах тулубу потерпілого. В результаті нанесених ударів, ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми середнього ступеня важкості із забоєм головного мозку, крововиливу під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні лівої лобної частки головного мозку, крововиливу під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні правої частки головного мозку, підшкірної гематоми з осадненням правої тім'яної ділянки голови, забійної рани лобної ділянки зліва, двох саден в ділянці носу, синця з осадненням в ділянці лівої щоки, синця повік правого ока, синця повік лівого ока з крововиливом під кон'юнктивальну оболонку, трьох синців в ділянці лобу справа і зліва, забою м'яких тканин лівої скулової та передвушної ділянки обличчя зліва, синця лівої вушної раковини, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а також двох саден і синця задньої поверхні правого ліктьового суглобу, садна задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синця передньої поверхні лівого плеча, чотирьох синців задньої поверхні грудної клітки справа, п'ятьох синців задньої поверхні грудної клітки зліва, синця задньої поверхні правого плечового суглобу, осаднення тильної поверхні правої кисті та правого променево-зап'ясного суглобу, двох синців задньо-внутрішньої поверхні правого плеча, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Крім того, ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_4 , який знепритомнів внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень, умисно, таємно викрав майно та грошові кошти, які належали ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки «Нокіа С1-02» вартістю 263 грн. 47 коп., всередині якого знаходився стартовий пакет компанії «Київстар» вартістю 5 грн., на рахунку якого знаходились грошові кошти в сумі 35 грн., та з кишені штанів потерпілого - грошові кошти в сумі 100 грн., чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 402 грн. 47 коп.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 винним себе у вчиненні злочинів при вищенаведених обставинах визнав частково та показав суду, що визнає факт завдання двох ударів в обличчя потерпілого, а також заволодіння мобільним телефоном останнього.
01 жовтня 2015 року у вечірній час він відпочивав у барі «Корона», в якому вживав спиртні напої. В даному барі, також перебував ОСОБА_9 , у якого, під час виходу на перекур, виникла словесна суперечка з відвідувачами бару. Оскільки потерпілий був випившим, останній, перебуваючи на вулиці біля закладу, впав, вдарившись обличчям до землі. У нього з ОСОБА_10 конфліктів в приміщенні бару та на вулиці не було. Близько 1год., він разом з ОСОБА_11 повертались додому і проходили повз автостанцію. Він помітив ОСОБА_4 , і будучи обуреним поведінкою останнього під час словесної суперечки з його знайомими біля бару, нічого не повідомляючи для ОСОБА_12 , підійшов до потерпілого та наніс йому два удари кулаком правої руки в обличчя. Відчуваючи, що його розбороняють, він втратив рівновагу та штовхнув ОСОБА_4 , від чого останній впав на землю. ОСОБА_13 взяв ОСОБА_4 за ноги та відтягнув до автостоянки. На землі він побачив мобільний телефон та сумку, які взяв із собою. Вважаючи, що це випав його телефон, він залишив його собі, а сумку викинув біля автостанції. Оскільки ОСОБА_12 поблизу не було, він пішов додому, а згодом повернувся до бару. В подальшому мобільний телефон, який він підібрав біля автостанції він добровільно видав працівникам поліції. Вважає, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження сам, оскільки перебував в стані сп'яніння і падав долілиць.
Цивільні позови прокурора про відшкодування витрат лікарень на лікування потерпілого, а також цивільний позов потерпілого не визнає.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 винним себе у вчиненні злочинів при вищенаведених обставинах не визнав та показав, що 01 жовтня 2015 року він відпочивав в барі «Корона», де випив пляшку пива «Сангушко». Про словесну суперечку ОСОБА_4 з відвідувачами бару йому нічого невідомо. Близько 1год. він разом з ОСОБА_14 вийшли з бару і йшли додому через автостанцію. Біля автостанції ОСОБА_15 різко відійшов в сторону, а коли він підійшов, то побачив потерпілого, який лежав на землі. Він відтягнув потерпілого за ноги в сторону автостоянки поруч і, оскільки його знудило, він відійшов. Коли повернувся до автостанції ОСОБА_16 не було, і він купивши пляшку пива повернувся в бар. Зазначив, що потерпілому ударів не наносив і тілесних ушкоджень не завдавав.
Цивільні позови прокурора про відшкодування витрат лікарень на лікування потерпілого, а також цивільний позов потерпілого не визнає.
Дослідивши всі матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_8 об'єктивно підтверджується сукупністю зібраних по справі та перевірених судом доказів.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 30 вересня 2015 року, ввечері, він вживав горілку, а згодом зайшов в бар «Корона», де повечеряв та випив пляшку пива «Сангушко». З собою він мав сумку та 2л. пластикову пляшку пива «Чернігівське». Перебуваючи в барі, він виходив на вулицю, де міг впасти. При виході з кафе його проводжала ОСОБА_18 , яка помітивши на дворі ОСОБА_19 та ОСОБА_16 , попросила їх не чіпати його. Перебуваючи поблизу автостанції, він почув тупіт, і одразу відчув удар голову, від якого впав. Чітко вказав, що удари наносили ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , яких впізнав по спортивному одязі та взутті. В подальшому його за ноги відтягли за автостанцію і продовжили наносити удари з обох боків. Коли він отямився, виявив відсутність мобільного телефону, грошей в сумі 100грн., які були в кишені та пива. При обранні міри покарання обвинуваченим, просив їх суворо не карати, не позбавляти їх волі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що з 30 вересня на 01 жовтня 2015 року вона працювала в барі «Корона». Близько 1год. прийшов ОСОБА_9 , який повечеряв та випив пива. Перебуваючи на вулиці, ОСОБА_9 зачепившись за бордюр впав. Допомагаючи йому піднятися, вона побачила подряпини на обличчі. На вулиці між ОСОБА_10 та групою осіб була сутичка, і вона попросила хлопців не чіпати його. Серед тієї групи людей вона бачила ОСОБА_20 . Коли вдруге вона проводжала ОСОБА_4 , біля входу нікого не було. На пропозицію викликати таксі, ОСОБА_9 відмовився і пішов додому. Через 40хв. після того як пішов ОСОБА_9 , в бар прийшов ОСОБА_13 , який мав таку ж пляшку пива, як і ОСОБА_9 , однак пляшка була пом'ята та в піску. Через деякий час прийшла дочка ОСОБА_4 та повідомила що його побили. Про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_21 їй нічого невідомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду показала, що 01 жовтня 2015 року працювала в барі «Корона». Близько 1год. прийшов ОСОБА_9 , який був випившим та мав собою 2л. пляшку пива. В барі в цей час були ОСОБА_13 та ОСОБА_23 . Через деякий час, коли ОСОБА_9 пішов, в бар повернувся ОСОБА_13 з пивом, а за ним ОСОБА_23 . Згодом в бар прийшла ОСОБА_24 , яка повідомила про побиття її батька ОСОБА_4 в приміщенні закладу. Про обставини спричинення ОСОБА_21 тілесних ушкоджень їй нічого невідомо. Зазначила, що в той вечір конфліктів в барі не було.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду показала, що 01 жовтня 2015 року, вона знаходилась вдома. Близько 3-4год. прийшов батько - ОСОБА_9 , обличчя якого було в крові, і повідомив, що його побили в барі «Корона». Вона відвезла батька в лікарню, і поїхала в бар з'ясувати обставини інциденту, однак їй нічого не повідомили. В барі вона бачила ОСОБА_26 . Через деякий час ОСОБА_9 їй повідомив, що його побили ОСОБА_15 та ОСОБА_27 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду показав, що на початку 2016 року його запросили працівники поліції бути присутнім під час проведення слідчих експериментів в якості статиста. Вказав на обвинувачених, як на осіб з якими проводились слідчі дії. Обвинувачені добровільно, без жодного примусу з боку працівників поліції, продемонстрували яким чином заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, по який частинах тіла наносили удари. Під час проведення слідчих дій були також присутні поняті і експерт, який здійснював фотозйомку, а по завершенні кожного слідчого експерименту складався протокол.
Відповідно до заяви ОСОБА_7 від 01 жовтня 2015 року, останній добровільно видав мобільний телефон марки «Нокіа С1-02» чорного кольору із стартовим пакетом «Київстар» № НОМЕР_4 .
Згідно даних протоколу огляду від 01 жовтня 2015 року, працівниками поліції оглянуто, описано мобільний телефон марки «Нокіа С1-02» із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_4 .
Відповідно до даних висновку експерта №855т від 09 жовтня 2015 року ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Nокіа» моделі СІ-02 на вторинному ринку засобів мобільного зв'язку, станом на жовтень 2015 могла складати 263 грн. 47 коп.
Згідно довідки ТОВ «Універсалінвестор» за №11/29 від 29 жовтня 2015 року вартість стартового пакету компанії «Київстар» станом на 01 жовтня 2015 року складає 5грн.
Відповідно до протоколу огляду речового доказу від 19 листопада 2015 року вбачається, що оптичний диск для лазерних систем зчитування, формату DVD+R, RW, марки «Verbatim» 4.7 GВ, 120 min. містить відеофайл з камери відеоспостереження, встановленої на пл.Шевченка в м.Славуті, де відображено подія побиття потерпілого поблизу автостанції 01 жовтня 2015 року. Вказаний відеофайл має назву «Автостанція 2015-10-01 і час початку запису становить 00:48:41 де зображено, чоловіка який рухається по дорозі в напрямку входу на автостоянку, яка розташована по площі Шевченка, біля Славутської автостанції. Чоловік хитаючись зупиняється на самій дорозі, а о 00:49:09 заходить на тротуар, що біля входу на стоянку. Далі зображено як чоловік о 00:49:39 наблизився до входу на стоянку і зупинився біля стовпчика вмонтованого у асфальтоване покриття стоянки. Далі зображено як о 00:50:50 зі сторони міського базару по правому узбіччю рухаються двоє чоловіків, один із яких наблизившись ззаду до чоловіка який стоїть біля стовпчика, замахується та наносить удар правою рукою в голову чоловіка, коли чоловік відходить, то знову наносить другий удар в голову. Далі інший чоловік штовхає чоловіка якому інший наносив удар руками в голову і останній падає на асфальт, а другий чоловік б'є його ногою по тулубу. Далі інший чоловік бере руками за ноги лежачого на асфальтованому покритті чоловіка і тягне його у не освітлюване місце стоянки, а інший чоловік піднімає із асфальтного покриття речі і йде слідом за тим чоловіком, який потягнув за ноги іншого на неосвітлювальну ділянку стоянки, де відсутнє відеозображення подальших дій осіб даної бійки.
Вказаний відео файл продемонстровано в судовому засіданні.
Відповідно до даних висновку експерта №127від 30 жовтня 2015року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:
- закритої черепно-мозкової травми середнього ступеня важкості із забоєм головного мозку;
- крововиливу під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні лівої лобної частки головного мозку;
- крововиливу під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні правої частки головного мозку;
- підшкірної гематоми з осадженням правої тім'яної ділянки голови, забійної рани лобної ділянки зліва, двох саден в ділянці носу, синця з осадженням в ділянці лівої щоки, синця повік правого ока, синця повік лівого ока з крововиливом під кон'юнктивальну оболонку, трьох синців в ділянці лобу справа і зліва, забою м'яких тканин лівої скулової та перед вушної ділянки обличчя зліва, синця лівої вушної раковини;
- двох саден і синця задньої поверхні правого ліктьового суглобу, садна задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синця передньої поверхні лівого плеча, чотирьох синців задньої поверхні грудної клітки справа, п'ятьох синців задньої поверхні грудної клітки зліва, синця задньої поверхні правого плечового суглобу, осаднення тильної поверхні правої кисті та правого променево-зап'ясного суглобу, осаднення тильної поверхні правої кисті та правого променево-зап'ясного суглобу, двох синців задньо-внутрішньої поверхні правого плеча.
Закрита черепно-мозкова травма та ушкодження в ділянці голови потерпілого ОСОБА_4 за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров'я відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, синці і осаднення в ділянці ліктьових та колінних суглобів, правого передпліччя та кисті, синці в ділянці спини та правої руки, плечових суглобів відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Вказані тілесні ушкодження ОСОБА_4 були заподіяні незадовго до звернення за медичною допомогою 01 жовтня 2015 року о 07год. 10хв.
Всі вище вказані тілесні ушкодження в ОСОБА_4 утворились в результаті дії тупих предметів, про що свідчить їх характер.
Травмуючими механізмами утворення всіх наявних в ОСОБА_4 ушкоджень на голові явилась ударна дія (дії) тупого твердого предмета (предметів), що підтверджується забійним характером ушкоджень головного мозку, наявністю забійної рани м'яких тканин лобу та множинних синців, підшкірних гематом, саден.
Травмуючими механізмами утворення синців на спині ОСОБА_4 явились ударні дії обмеженої травмуючої поверхні тупих твердих предметів з прикладанням не менше як дев'ятиразово.
Травмуючим механізмом утворення саден в ділянці ліктьових та колінних суглобів явились ударні дії тупих предметів в поєднанні з тертям. Синці внутрішньої поверхні правого плеча походять від дії обмеженої контактуючої поверхні твердих предметів по механізму здавлювання, могли виникнути від дії пальців рук.
Місцями прикладання травмуючої сили до голови ОСОБА_4 від дії якої утворились внутрішньо-черепні ушкодження були суміжно розташовані ліва скулова і перед вушна ділянки обличчя та ділянка лівої вушної раковини (ліва передньо-боково поверхня голови), права тім'яна ділянка голови, ліва лобна ділянка голови, ділянка правого та лівого ока, ділянка лівої щоки, лобна ділянка голови, що підтверджується наявністю в цих областях забійної рани, підшкірної гематоми з осадненням, множинних синців, а також наявність ушкоджень речовини головного мозку та крововиливів під оболонки головного мозку. Черепно-мозкова травма заподіяна в результаті не менше як восьмиразового прикладання твердих предметів.
Заподіяна ОСОБА_4 черепно-мозкова травма та синці задньої поверхні тулуба не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту, оскільки походять від багаторазової та різнонаправленої дії ударного характеру травмуючих предметів. Виникнення осаднення в ділянці ліктьових та колінних суглобів могли виникнути як внаслідок падіння так і в результаті переміщення тіла по нерівномірній травмуючій поверхні твердих предметів. Властивості та локалізація осаднень тильної поверхні правих та лівих кистей і променево-зап'ястних суглобів не характерна для виникнення при падінні, і могли походити від прикривання голови, тулуба від нанесення ударів.
Відповідно до даних висновку експерта №9від 14 січня 2016 року, травмуючими механізмами утворення всіх наявних в ОСОБА_4 ушкоджень на голові явились ударні дії тупих твердих предметів, що підтверджується забійним характером ушкоджень головного мозку, наявністю крововиливів під оболонки головного мозку правої та лівої його півкулі, наявністю забійної рани м'яких тканин лобу та множинних синців, підшкірних гематом, саден, що відповідає багаторазовому прикладанню травмуючих предметів до правої бокової поверхні голови, до передньої поверхні обличчя, до лівої бокової поверхні голови.
В представленому для дослідженні відеозаписі з відображенням травмування потерпілого, місця нанесення ударів в голову і обличчя першим з нападників на цьому відеозаписі відповідають локалізації ушкоджень на поверхні голови та обличчя ОСОБА_4 , але в свою чергу обсяг нанесення ударів для потерпілого на даному відео є меншою і не відповідає кількості травмуючих дії застосованих до ОСОБА_4 .
Згідно даних протоколів слідчих експериментів від 20 січня 2016 року та фото-таблиць до них, вбачається, що підозрювані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в присутності понятих, розповіли про обставини заподіяння ними тілесних ушкоджень ОСОБА_4 01 жовтня 2015 року, близько 00год. 50хв. на площі Шевченка, поблизу автобусної станції в м.Славуті, в якому положенні знаходився потерплий під час нанесення ударів, а також зазначили скільки ударів у куди саме їх наносили потерпілому кожний із підозрюваних.
Відповідно до довідок Славутської ЦРЛ, 01 жовтня 2015 року, під час проведення експертизи на стан сп'яніння, у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння.
Постановою від 25 січня 2016 року з матеріалів кримінального провадження виділено матеріали для додаткової перевірки за фактом дрібної крадіжки ОСОБА_8 пляшки пава «Чернігівське», яку останній здійснив 01 жовтня 2015 року, близько 00год. 50хв. поблизу автостанції по пл.Шевченка в м.Славуті у ОСОБА_4 . За даним фактом, відносно ОСОБА_8 складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у заподіянні ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, оскільки підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який вказав, що обвинувачені обоє наносили йому удари, нанесення ударів продовжувалось і тоді, коли потерпілого відтягнули за автостанцію, і після даного інциденту інших сутичок із сторонніми особами не було. Потерпілий давав послідовні покази, які узгоджуються із записами камери відео спостереження, на яких відображено злагоджені дії обвинувачених (нанесення ударів обома обвинуваченими, після підбирання речей ОСОБА_7 пішов слідом за ОСОБА_8 , який потягнув потерпілого на не освітлювану діяльну автостоянки), висновками судово-медичних експертиз, а також опосередковано показаннями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_22 про повернення ОСОБА_8 , після залишення бару ОСОБА_4 , та наявність у нього такої ж 2л. пляшки пива марки «Чернігівське», яка була і у потерпілого, і дана пляшка була пом'ята та у піску, що свідчить про можливість її падіння та волочіння по землі під час нападу на потерпілого, виділеними матеріалами про притягнення ОСОБА_8 до адміністративно відповідальності за дрібну крадіжку за фактом викрадення у ОСОБА_4 2л. пляшки пива марки «Чернігівське».
Суд відхиляє твердження обвинуваченого ОСОБА_7 , що ОСОБА_4 міг отримати тілесні ушкодження з власної необережності внаслідок падіння з наступних підстав.
Відповідно до висновку експерта №9 від 14 січня 2016 року, експертом надано оцінку виявленим у ОСОБА_4 тілесним ушкодженням у вигляді підшкірної гематоми з осадженням та сухим патьоком крові від садна в напрямку обличчя, забійної рани лобної ділянки голови зліва з підшкірною гематомою, виникнення яких не виключається внаслідок падіння потерпілого, але не визначає важкості травми голови потерпілого, оскільки остання оцінена за характером травмування головного мозку сукупно від багаторазового прикладання травмуючих предметів.
У висновку експерта № 127 від 30 жовтня 2015року чітко вказано, що заподіяна ОСОБА_4 черепно-мозкова травма та синці задньої поверхні тулуба не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту, оскільки походять від багаторазової та різнонаправленої дії ударного характеру травмуючих предметів. Черепно-мозкова травма заподіяна в результаті не менше як восьмиразового прикладання твердих предметів.
Травмуючими механізмами утворення синців на спині ОСОБА_4 явились ударні дії обмеженої травмуючої поверхні тупих твердих предметів з прикладанням не менше як дев'ятиразово.
Крім того, властивості та локалізація осаднень тильної поверхні правих та лівих кистей і променево-зап'ястних суглобів не характерні для виникнення при падінні, і могли походити від прикривання голови, тулуба від нанесення ударів.
Дані висновки вказують на те, що ОСОБА_4 для заподіяння виявлених тілесних ушкоджень нанесли не менше 17 ударів, а садна кистях обох рук свідчать, що потерпілий закривався руками від нанесення ударів.
Враховуючи те, що судово-медичні експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_4 проводились кваліфікованими фахівцями в судово-медичній галузі, предметом її дослідження були усі наявні матеріали, то підстав для сумнівів у достовірності даних висновків суд не вбачає.
Суд також відхиляє твердження захисників щодо визнання протоколів слідчих експериментів, проведених із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 недопустимими доказами через відсутність захисників при проведенні даних слідчих дій та порушення порядку їх проведення.
Так, перед пред'явленням підозри у вчиненні злочинів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали пам'ятки про процесуальні права та обов'язки, де роз'яснено право на захист, зокрема мати право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту. В матеріалах справи містяться власноручно написані заяви обвинувачених, в яких вони відмовляються від участі захисників і здійснюватимуть захист своїх прав самостійно.
Проведення слідчих експериментів відбувалось з участю понятих, що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_28 , мета їх проведення - встановлення механізму нанесення обвинуваченими ударів потерпілому, що не потребувало прив'язки до місцевості, де був скоєний злочин.
За таких обставин, підстав для визнання протоколів проведення слідчих експериментів з участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 20 січня 2016 року суд не вбачає.
Показання обвинувачених суд розцінює, як спробу ОСОБА_8 уникнути від відповідальності, а ОСОБА_7 покращити своє становище.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності та вважаючи такі відповідаючими фактичним обставинам суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК України кваліфікуючими ознаками якого є заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, за ч.1 ст.185 КК України кваліфікуючими ознаками якого таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України кваліфікуючими ознаками якого є заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні хуліганства, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю або винятковим цинізмом вчинене групою осібпри наступних обставинах.
01 жовтня 2015 року о 00год. 50хв. в м. Славута, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу Славутської автобусної станції, що розташована на площі Шевченка, 13, діючи у групі з ОСОБА_8 , безпричинно з хуліганських спонукань, наблизився до перехожого ОСОБА_4 , та, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, виражаючи діями, зневагу до існуючих в суспільстві правил та норм поведінки, наніс потерпілому два удари кулаками правої руки в голову. Далі, реалізуючи злочинний намір у групі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 руками штовхнули за плечі ОСОБА_4 , від чого він впав на землю, де ОСОБА_7 наніс йому удар ногою в голову, а ОСОБА_8 схопив руками за ноги лежачого на землі ОСОБА_4 і потягнув його в сторону неосвітленої території автостоянки, яка знаходиться поряд з Славутською автостанцією, з метою переховування своїх неправомірних дій від можливих очевидців.
На неосвітленій території автостоянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ногами нанесено потерпілому ОСОБА_4 ще близько 5-6 ударів у голову, близько 5-6 ударів у різні частини тулуба кожним, в результаті чого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепної мозкової травми середнього ступеня важкості із забоєм головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні лівої лобної частки головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні правої частини головного мозку, підшкірної гематоми з осадненням правої тімяної ділянки голови, забійної рани лобної ділянки зліва, два садна в ділянці носу синця з осадненням в ділянці лівої щоки, синця повік правого ока, синця повік лівого ока з крововиливом під кон'юнктивальну оболонку, три синця в ділянці лобу справа і зліва, забій м'яких тканин лівої скулової та передвушної ділянки обличчя , синця лівої вушної раковини, які згідно висновку судово-медичної експертизи №127 від 30.10.2015 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а також два садна і синець задньої поверхні правого ліктьового суглобу, садно задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синець передньої поверхні лівого плеча, чотири синця задньої поверхні грудної клітки справа, п'ять синців задньої поверхні грудної клітки зліва, синець задньої поверхні правого плечового суглобу, осаднення тильної поверхні правої кисті та правого променево-зап'ясного суглобу, два синця задньо-внутрішньої поверхні правого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 127 від 30.10.2015 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Органами досудового розслідування кваліфікація дій ОСОБА_7 не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров'я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об'єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб'єктивної сторони злочину.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку й об'єктивні ознаки насильницької поведінки ОСОБА_7 свідчать про те, що вона була зумовлена особистою неприязню до ОСОБА_4 , зокрема обуренням на поведінку потерпілого під час сутички біля бару із знайомими обвинуваченого, прагненням помститися йому, а не бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Зазначене дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_7 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов'язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 296 КК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19).
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, а тому від підлягає виправданню в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні хуліганства, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю або винятковим цинізмом вчинене групою осібпри наступних обставинах.
01 жовтня 2015 року о 00год. 50хв. в м. Славута, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи у групі з ОСОБА_7 , безпричинно з хуліганських спонукань, наблизився до перехожого ОСОБА_4 , та, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, виражаючи діями, зневагу до існуючих в суспільстві правил та норм поведінки, після нанесення ОСОБА_7 двох ударів кулаком правої руки в голову, разом з ОСОБА_7 руками штовхнув ОСОБА_4 на землю, де ОСОБА_7 наніс йому удар ногою в голову, а ОСОБА_8 схопив руками за ноги лежачого на землі ОСОБА_4 і потягнув його в сторону неосвітленої території автостоянки, яка знаходиться поряд з Славутською автостанцією, з метою переховування своїх неправомірних дій від можливих очевидців.
На неосвітленій території автостоянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ногами нанесено потерпілому ОСОБА_4 ще близько 5-6 ударів у голову, близько 5-6 ударів у різні частини тулуба кожним, в результаті чого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепної мозкової травми середнього ступеня важкості із забоєм головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні лівої лобної частки головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку зовнішньої поверхні правої частини головного мозку, підшкірної гематоми з осадненням правої тімяної ділянки голови, забійної рани лобної ділянки зліва, два садна в ділянці носу синця з осадненням в ділянці лівої щоки, синця повік правого ока, синця повік лівого ока з крововиливом під кон'юнктивальну оболонку, три синця в ділянці лобу справа і зліва, забій м'яких тканин лівої скулової та передвушної ділянки обличчя , синця лівої вушної раковини, які згідно висновку судово-медичної експертизи №127 від 30.10.2015 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а також два садна і синець задньої поверхні правого ліктьового суглобу, садно задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синець передньої поверхні лівого плеча, чотири синця задньої поверхні грудної клітки справа, п'ять синців задньої поверхні грудної клітки зліва, синець задньої поверхні правого плечового суглобу, осаднення тильної поверхні правої кисті та правого променево-зап'ясного суглобу, два синця задньо-внутрішньої поверхні правого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 127 від 30.10.2015 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Органами досудового розслідування кваліфікація дій ОСОБА_8 не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров'я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об'єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб'єктивної сторони злочину.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку й об'єктивні ознаки насильницької поведінки ОСОБА_8 свідчать про те, що вона була зумовлена особистою неприязню до ОСОБА_4 , зокрема обуренням на поведінку потерпілого під час сутички біля бару із відвідувачами, прагненням завдати йому тілесних ушкоджень, а не бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Зазначене дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_8 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов'язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 296 КК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19).
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, а тому від підлягає виправданню в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.296 КК України.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що судимість ОСОБА_8 за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2013 року є погашеною, і він є не судимим в силу ст.89 КК України з наступних підстав.
Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2013 року ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.186 КК України до штрафу в розмірі 850грн.
Відповідно до довідки Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за №7544 від 11 листопада 2015 року, ОСОБА_8 сплатив штраф 17 червня 2014 року.
Як встановлено у п.7 ст.89 КК України, такими що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу
за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття
покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
За правилами п.5 ст.89 КК України такими, що не мають судимості визнаються
особи, які були засуджені до штрафу в розмірі не більше трьох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо вони протягом року з дня
відбуття покарання не вчинять нового злочину.
У ст.89 КК України встановлено диференційовані строки погашення судимості
залежно від виду і строку покарання, яке відбуте винним, а також від категорії
злочинів, до якої відноситься злочин, вчинений особою.
Суд вважає, що за наявності диференційованих строків погашення
судимості, строк погашення судимості обвинуваченому необхідно рахувати виключно
з урахуванням вимог п.5 ст.89 КК України, яке покращує становище особи. Тобто, з моменту реального відбуття покарання, а саме сплатою штрафу.
З приводу вирішення цього питання у рішенні Європейського суду з прав
людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено
концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для
заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність
у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу
«якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне
або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані
застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій
у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі № 759/10001/18 (провадження № 51-773км19).
Таким чином, на момент вчинення ОСОБА_8 нового злочину (01 жовтня 2015 року) його судимість за попереднім вироком від 27 червня 2013 року була
погашена і він вважається таким, що не має судимості.
Суд враховує, що ОСОБА_7 має незаняту та непогашену судимість, ОСОБА_8 є не судимим в силу ст.89 КК України, обоє посередньо характеризуються за місцем свого проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, думку потерпілого ОСОБА_4 , який просив обвинувачених суворо не карати і не позбавляти їх волі та приходить до висновку, що для виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді позбавлення, зарахувавши останнім у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 21 листопада 2015 року №838-VШ) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Оскільки обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 протягом усього судового розгляду з'являлись за викликами суду, підстав для обрання обвинуваченим запобіжних заходів, передбачених ст.ст.176, 177 КПК Українидо вступу вироку в законну силу, суд не вбачає.
Щодо заявленого прокурором цивільного позову в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації, комунального підприємства «Славутська центральна районна лікарня ім.Ф.М.Михайлова» Славутської районної ради Хмельницької області до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 стягнення витрат на лікування потерпілого, то такий підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до даних довідки ЦРЛ ім.Ф.М.Михайлова за №2153 від 18 листопада 2015 року ОСОБА_4 знаходився на лікуванні у травматологічному відділенні з 01 по 07 жовтня 2015 року, і витрати на його лікування складають 802грн. 41коп.
Згідно ч.1 ст.1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинні відшкодувати витрати понесені лікувальним закладом на лікування ОСОБА_4 та сплатити кошти до відповідного бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад.
З цих же підстав підлягає до задоволення цивільний позов прокурора заявлений в інтересах держави в особі департаменту охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення витрат на лікування потерпілого.
Щодо заявленого ОСОБА_4 цивільного позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, то такий підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.1 ст.1190 ЦК України, солідарну відповідальність перед потерпілим несуть лише ті особи, спільними діями яких, завдано шкоду.
Так, майнова шкода завдана ОСОБА_4 складається із витрат, понесених на лікування, а також вартості викраденого майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокіа С1-02» вартістю 263 грн. 47 коп., всередині якого знаходився стартовий пакет компанії «Київстар» вартістю 5 грн., на рахунку якого знаходились грошові кошти в сумі 35 грн., та грошові кошти в сумі 100 грн. на загальну суму 402 грн. 47 коп.
В подальшому ОСОБА_4 зменшив розмір позовних вимог на вартість повернутого йому мобільного телефону, та просив стягнути солідарно з обвинувачених заподіяну майнову шкоду.
Однак, майнова шкода за викрадення сім-карти та грошових коштів (140грн.) підлягає стягненню лише із ОСОБА_7 , а решта (3963грн.86коп. - 140грн. = 3823грн. 86коп.) - з обох обвинувачених солідарно.
Положення ч.1 ст.23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Вимогу щодо стягнення моральної шкоди, потерпілий обґрунтовує тим, що така шкода завдана йому внаслідок протиправної поведінки обвинувачених, оскільки останній переніс фізичний біль, незручності і душевні страждання, певний час відчував дискомфорт і незручності. На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинувачених, наслідків, що настали, понесених потерпілим моральних страждань, характеру діяння осіб, які заподіяли шкоду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 30 000грн. Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром є адекватною спричиненій шкоді і компенсує понесені моральні втрати.
Судові витрати за проведення експертизи суд, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягує з обвинувачених на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді:
- за ч.1 ст.122 КК України - 2 (два) роки 4 (чотири) місяці позбавлення волі;
- за ч.1 ст.185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вказаних злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 5 (п'ять) місяці.
Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання час його утримання під вартою з 19 лютого 2016 року по 21 липня 2017 року включно та з 28 листопада 2016 року по 04 квітня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волівідповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 21 листопада 2015 року №838-VШ) (9міс. 9дн. х 2 = 18міс. 18дн.), та частково відбуте покарання з 05 квітня 2017 року по 27 лютого 2018 року включно (10міс. 22дн.), і вважати його таким, що відбув призначене судом покарання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.
ОСОБА_7 за ч.2 ст.296 КК України виправдати у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 4 (чотири) місяці.
Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання час його утримання під вартою з 19 лютого 2016 року по 21 липня 2017 року включно та з 07 грудня 2016 року по 04 квітня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волівідповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 21 листопада 2015 року №838-VШ) (9міс. х 2 = 18міс.), та частково відбуте покарання з 05 квітня 2017 року по 22 лютого 2018 року включно (10міс. 17дн.), і вважати його таким, що відбув призначене судом покарання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обирати.
ОСОБА_8 за ч.2 ст.296 КК України виправдати у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі департаменту охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення витрат на лікування потерпілого задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_7 (зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_5 ) та ОСОБА_8 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) на користь Хмельницької обласної лікарні (р/р 31557348231504, код ЄДРПОУ 02004717, МФО 815013, Банк: ГУ ДКСУ в Хмельницькій області з подальшим відшкодуванням в дохід обласного бюджету) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 5119 (п'ять тисяч сто дев'ятнадцять)грн. 27коп.
Цивільний позов прокурора, в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації, комунального підприємства «Славутська центральна районна лікарня ім.Ф.М.Михайлова» Славутської районної ради Хмельницької області до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення витрат на лікування потерпілого задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_7 (зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_5 ) та ОСОБА_8 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) на користь комунального підприємства «Славутська центральна районна лікарня ім.Ф.М.Михайлова» Славутської районної ради Хмельницької області (р/р НОМЕР_6 в ТВБВ АТ «Державний ощаний банк України», МФО 315784, код ЄДРПОУ 02004410) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 802 (вісімсот дві)грн. 41коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 (зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_4 (зареєстрованого по АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду в сумі 140 (сто сорок)грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_7 (зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_5 ) та ОСОБА_8 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 (зареєстрованого по АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду в сумі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три)грн. 86коп., моральну шкоду в сумі 30 000 (тридцять тисяч)грн., а всього 33 923 (тридцять три тисячі дев'ятсот двадцять три)грн. 86коп.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь державного бюджету 294 (двісті дев'яносто чотири)грн. 62коп. судових витрат за проведення експертизи.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Nокіа СІ-02», ІМЕІ НОМЕР_7 , який переданий на збереження ОСОБА_4 - залишити останньому, як власнику;
- DVD+R диск із відеозаписом з камери відеоспостереження від 01 жовтня 2015 року - залишити при матеріалах справи.
Згідно ст.ст.376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено,вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: