Справа № 1 - 189/2010
“ 18 “ березня 2010 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі:
головуючого судді Загуменнової Н.М.
при секретарі Райвахівській Л.В.
за участю прокурора Гузенка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростені справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, не одруженого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7 - Ж кв. 40, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_8 - ЮжнийАДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 3 КК України
3 грудня 2009 року близько 1 години підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замка на вхідних дверях, проникли в сарай, який розташований на подвір'ї будинку № 88 по вул. Кузьмінській в м.Коростень і належить ОСОБА_3, звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілій ОСОБА_3, а саме: два алюмінієві листи розміром 0, 75 кв.м. кожен вартістю 50 грн. за 1 шт. на суму 100 грн., які перенесли в сарай, що належить ОСОБА_4 та який знаходиться біля будинку № 84 по вул. Кузьмінського в м. Коростені.
Продовжуючи свої злочинні дії, цього ж дня близько 1 години 40 хвилин підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замка на вхідних дверях, проникли в лазню, яка розташована на подвір'ї будинку № 88 по вул. Кузьмінській в м.Коростень і належить ОСОБА_3, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_3, а саме: металевий бак об'ємом 400 літрів вартістю 500 грн.
Всього підсудні викрали майна потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 600 грн., заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого йому обвинувачення підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив суду, що дійсно 2 грудня 2009 року він спільно зі своїм знайомим ОСОБА_2 ввечері вжили спиртні напої та вирішили вчинити крадіжку майна, а саме: металевих речей з господарських приміщень, що розташовані біля будинку потерпілої ОСОБА_3 Хто запропонував вчинити злочин не пам'ятає. З цією метою 03.12.2009 року близько 1 години вони прийшли в подвір'я будинку ОСОБА_3, знаючи про те, що останньої немає вдома. Після цього вони зірвали навісний замок з дверей сараю, лазні, літньої кухні та прибудови. Потім проникли в сарай, викрали звідти 2 алюмінієвих листи, які перенесли до його гаража. Затим вони повернулись до домогосподарства ОСОБА_3, зірвали замка з дверей лазні, проникли в лазню, викрали звідти металевий бак, якого також перенесли до його сараю. Викрадене майно мали намір здати на металобрухт, виручені гроші витратити на власні потреби, однак майно не реалізували, так як наступного дня вони були викриті у вчиненні злочину і майно у них було виявлене та вилучене спрацівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого йому обвинувачення підсудний ОСОБА_2 винність свою у вчиненні злочину визнав повністю і в суді дав показання, аналогічні показам підсудного ОСОБА_5 щодо часу, місця, способу вчинення крадіжкі та щодо кількості викраденого.
Винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину стверджується зібраними по справі письмовими доказами.
Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактичних обставин справи та розмір цивільного позову не оспорюють, а тому згідно ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, учасники судового розгляду проти цього не заперечують.
Судом з'ясовано, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, суд впевнився в істинності та добровільності їх позицій та роз'яснив, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в інкримінованому їм злочині доведена повністю і кваліфікує дії кожного з підсудних за ч.3 ст.185 КК України, як умисні дії, що виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Суд виключає з обвинувачення підсудного ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку - вчиненння злочину повторно, так як відповідно до постанови Коростенського міськрайонного суду від 14.09.2009 року він звільнений від покарання, призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду від 03.07.2007 року і на підставі ст. 89 КК України він вважається таким, що не має судимості. З цих же підстав суд виключає з обвинувачення підсуного ОСОБА_1 обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину.
Обираючи міру покарання підсудним, суд враховує тяжкість скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудних, особу кожного підсудного.
Злочин, вчинений підсудними, є тяжким.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обох підсудних, суд вважає те, що вони вчинили злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Як особа підсудний ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання позитивно, не одружений, раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Як особа підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно, не працює, до кримінальної відповідальності притягається вперше.
Враховуючи позитивну характеристику обох підсудних, їх молодий вік, вартість викраденого ними майна, визнання ними вини, суд вважає за можливе обрати підсудним покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Цивільний позов, заявлений по справі потерпілою ОСОБА_3 про відшкодування підсудними матеріальної шкоди в сумі 550 грн. підлягає задоволенню в повному обсягу, як такий, що доведений матеріалами кримінальної справи та визнаний обома підсудними в повному обсягу.
Керуючись ст.ст. 323, 324, КПК України, суд, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2, визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити їм покарання
по ст. 185 ч.3 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі кожному.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк ОСОБА_1 терміном на 2 роки 6 місяців, а ОСОБА_2 - на 2 роки.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстації в органи кримінально - виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 з кожного по 275 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області за проведення по справі трасологічної експертизи з кожного по 131 грн. 46 коп.
Речові докази по справі ( металевий бак, алюмінієві листи), які під збережувальну розписку повернуті потерпілій ОСОБА_3, залишити останній як власнику цього майна; гіпсовий зліпок, 2 пари взуття, що зберігаються в камері схову речових доказів Коростенського МВ - знищити
Запобіжний захід підсудним до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя: