Справа № 2- 1205/2009 рік.
23 квітня 2009 року Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Зайченко С.В. ., при секретарі Березка С.Г. ., за участю представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й профзахворювань України в Центрально - Міському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди,
02.01.2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він з вересня 1977 р. працював на підземних роботах в якості крепильщика , ГРОЗ , забійником,на вугільних підприємствах міста Горлівки. Під час роботи в шкідливих умовах виробництва одержав профзахворювання , а саме : антрако-силикатоз, вузлова форма, емфізема легких, легенева недостатність, в зв'язку з чим вперше 07.11.2003 року йому відповідно до висновку МСЕК була встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 50 % та встановлена третя група інвалідності.
У зв'язку із втратою працездатності йому заподіяна моральна шкода, тому що він відчував фізичний біль і страждання, часто звертався за медичною допомогою й неодноразово проходив курс лікування в умовах стаціонару , повинен уживати медикаменти , що призвело до порушення його звичного укладу життя й це вимагає додаткових зусиль по її організації, стан здоров'я його не відновлений , моральні страждання, які він відчуває, оцінює в 35000 грн., які просить стягнути з відповідача на його користь.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив вищезазначені обставини, просив позов задовольнити.
Представник відповідача, що діє за довіреністю, позов не визнав, посилаючись , що факт заподіяння моральної шкоди позивачеві не встановлений, тому просить у позові відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до наступного.
П.п. «є» п.1 ч.1 ст.21 ОСОБА_4 України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й профзахворювання» передбачене надання відповідачем соціальних послуг і виплат, у тому числі відшкодування моральної шкоди при наявності факту його заподіяння потерпілому.
Як встановлено судом позивач з 1977 р. працював на підземних роботах у шкідливих умовах виробництва на вугільних підприємствах міста, у зв'язку із чим у нього розвинулося професійне захворювання - антрако-силикатоз, вузлова форма, емфізема легких, легенева недостатність, що встановлено висновком МСЕК від 07.11.2003 р. та встановлена стійка втрата працездатності - 50 % безстроково.
Зазначене захворювання послужило причиною постановки позивача не диспансерний облік, він регулярно лікувався амбулаторно й в умовах стаціонару з приводу наявних у нього захворювань і продовжує лікуватися по теперішній час , що вбачається з наданих позивачем виписок і епікризів.
Відповідно до висновку МСЕК від 07.11.2003 р. у позивача вперше виявлене таке захворювання, як пневмоконіоз , встановлено 50% стійкої втрати працездатності, із них: 25% -пневмоконіоз первинно, 10% - з виробничого каліцтва 1980р., 15% - з виробничого каліцтва 1978 р. повторно.
У відповідності зі ст.ст.23,1167 ГК України моральних шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається , зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я , заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання. , які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя , тягнуть за собою не відновлення здоров*я, відчуття болю.
Відповідно до ст..21 ОСОБА_4 Укрїни «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. (зі змінами та доповненнями, які діяли на час висновку МСЕК), обов?язок відшкодування моральної шкоди полягає на Фонді соціального страхування. Моральна шкода в даному випадку є поняттям юридичним, а не медичним, тому висновків медичних органів не потребує.
Відповідно до розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р.» від 28.12.2007р. №107-VI внесені зміни до ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» згідно яких відшкодування фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008року.
Положення ст..ст.21,28,34 ОСОБА_4 України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка діяла до прийняття ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2006р.», ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2007р.» та ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2008р.» передбачили обов?язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст..ст. 21,28,34 ОСОБА_4 України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Зазначені обставини наступили у позивача у зв'язку із втратою працездатності , що було встановлено в судовому засіданні , тому суд доходить висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди , суд ураховує ступінь втрати працездатності - 50%, неможливість відновлення втраченого здоров'я й доходить висновку про часткове задоволення позову в розмірі 15000 гривень.
В іншій частині вимоги позивача слідує залишити без задоволення як завищені.
Доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не основані на законі.
На підставі ст.ст.23,1167 ГК України, ст.21,31 ОСОБА_4 України « Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й профзахворювання , які спричинили втрату працездатності», керуючись ст.ст. 10,11,60,213-214,223 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й профзахворювань України в Центрально - Міському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 15000 (п'ятнадцяти тисяч) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України Центрально - Міського району міста Горлівки на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1( однієї) гривні.50 копійок. .
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження ( 10 днів з дня проголошення рішення) заяви не було подано .Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст..294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В. Зайченко .