Справа № 191/3305/19
Провадження № 2/191/871/19
28 жовтня 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бондаренко Г.В.
за участю секретаря - Лободи Т.О.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права приватної власності на житловий будинок, -
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права приватної власності на житловий будинок. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 05 листопада 1997 року позивач знаходилася у шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб зареєстрований ОЗАГС адм. Індустріального району м. Барнаул Алтайського краю, РФ, актовий запис № 362.
За час шлюбу на спільні сумісні кошти подружжя придбали житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 . Але зазначений будинок був оформлений тільки на ім'я позивача на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30 травня 2007 року приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Харченко О. А., реєстр №997, та зареєстрованого Синельниківським бюро технічної інвентаризації 04 червня 2007 року, номер запису 4806/38 в книзі Д-19, стор.24.
Вищевказаний житловий будинок є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і частки майна дружини та чоловіка є рівними.
10 ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік ОСОБА_2 , який постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , помер.
Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку вищезазначеного житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд.
Заповіту чоловік не залишив. Позивач єдиний спадкоємець першої черги в порядку спадкування за законом, який прийняв спадщину.
Спадщину після смерті чоловіка позивач прийняла згідно із ст. 1268 ЦК України, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позивач звернулася до державного нотаріуса Першої синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом на спадкове майно. Але нотаріус відмовив їй у його видачі, о скільки: «Для отримання спадщини необхідно виділити зі спільної сумісної в спільну часткову власність», що підтверджується постановою нотаріусу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 серпня 2019 року.
Згідно положень ч. 3 ст.368 ЦК України та ч. 1 ст.60 Сімейного кодексу України право спільної сумісної власності виникає на майно, придбане подружжям під час шлюбу.
Згідно положень ст.372 ЦК України майно, що знаходиться у спільній сумісній власності може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними, частки співвласників є рівними.
У разі смерті одного з подружжя виникає необхідність розмежування частки одного з подружжя у спільній сумісній власності та спадкового майна. За життя мого чоловіка, його частка у спільному майні подружжя не була виділена, і він не отримав свідоцтво про право власності на неї.
На підставі ч. 1 ст.60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором. Тож частка померлого ОСОБА_2 у спільному майні подружжя -1/2.
Просить визначити, що частка померлого ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становила Ѕ частину. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, а саме: А-1 житловий будинок, загальною площею 43,0 км., житловою площею 21,6 кв.м., сарай Б-1, літня кухня В-1, погріб П-1, вбиральня № 1, літній душ Д-1, водо колонка № 2, огорожа № 3-4: -на 1/2 частку будинку, як частку у спільному сумісному майні подружжя; на 1/2 частку будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До початку проведення судового засідання позивач надала суду заяву в якій просить розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надала суду заяву в якій просить розглядати справу без її участі, проти задоволення позову не заперечують.
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого 16.11.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.4).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкоємців за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Факт перебування сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбних відносинах підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_4 виданого 05.11.1997 року ОЗАГС адм. Індустріального району м. Барнаул Алтайського краю, про що зроблено відповідний актовий запис за №362 (а.с.5).
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 25.04.2017 року було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 06 травня 2017 року.
Як вбачається із наданої суду Першою синельниківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області копії спадкової справи № 139/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини звернулася його дружина ОСОБА_1
21 серпня 2019 року, позивачем у справі ОСОБА_1 отримано постанову державного нотаріуса Першої синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить спадкоємцю та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності, для отримання спадщини необхідно виділити зі спільної сумісної в спільну часткову власність.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі -продажу нерухомого майна, виданого 30 травня 2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Харченко О.А. реєстровий №997, належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Зареєстрований КП «Синельниківське МБТІ»04.06.2007 р №4806/38 (а.с.6-7).
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З огляду на зазначене, суд вважає належність нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , співвласникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках на праві спільної сумісної власності, тобто по 1/2 частці кожному.
З огляду на викладені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню, шляхом визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 368, 370, 1217, 1218, 1220, 1221, 1261 ЦК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОКПП НОМЕР_2 , право приватної власності на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, а саме: А-1 житловий будинок, загальною площею 43,0 км., житловою площею 21,6 кв.м., сарай Б-1, літня кухня В-1, погріб П-1, вбиральня № 1, літній душ Д-1, водо колонка № 2, огорожа № 3-4, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подана апеляційна скарга . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г. В. Бондаренко