28 жовтня 2019 рокуСправа № 280/5188/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., розглянувши заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (Веселівське шосе, 7 км, с Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 71674) до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м. Київ, 03035), Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107), Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (вул. Приморський бульвар, буд. 1 / вул. Калініна, буд. 67, смт Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, 72563), Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (вул. Ігоря Щербини, буд. 6, смт Якимівка, Запорізька область, 72503), третя особа - Приазовський національний природній парк (вул. 8 Березня, буд. 6 / вул. Івана Алексєєва, буд. 1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319), про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, -
25.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі - позивач) до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі - відповідач 1), Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2), Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 3), Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі - відповідач 4), Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач 5), третя особа - Приазовський національний природній парк, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача 1 (на час схвалення клопотання Міністерство екології та природніх ресурсів України) щодо схвалення клопотання відповідача 4 про розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману» від 14.06.2019 №1082, покладання обов'язку забезпечити подальшу роботу щодо зміни меж (розширення) території парку, погодити клопотання відповідача 4 із розпорядниками земельних ділянок, заінтересованими органами державної влади і подати матеріали Проекту змін меж (розширення) території Парку до Мінприроди (на даний час відповідач 1) для підготовки відповідного Указу Президента України на відповідача 3 з адміністрацією третьої особи, а також зобов'язати зазначеного суб'єкта владних повноважень утриматися від дій, пов'язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок - випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
визнати протиправними дії відповідача 2 щодо погодження клопотання відповідача 4 про розширення третьої особи за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману» від 14.06.2019 №1082, схваленого Міністерством екології та природніх ресурсів України (на даний час відповідач 1), а також зобов'язати зазначеного суб'єкта владних повноважень утриматися від дій, пов'язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок - випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
визнати протиправними дії відповідача 3 щодо внесення на розгляд відповідача 4 клопотання про включення до складу третьої особи земельної ділянки водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману», а також зобов'язати зазначеного суб'єкта владних повноважень утриматися від дій, пов'язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок - випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
визнати протиправними дії голови відповідача 5 щодо прийняття розпорядження про погодження розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману», а також зобов'язати зазначеного суб'єкта владних повноважень утриматися від дій, пов'язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок - випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
визнати протиправним та скасувати розпорядження №218 від 21.08.2019 голови відповідача 5 про погодження розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману»;
визнати протиправними дії відповідача 4 щодо подання до Міністерства екології та природніх ресурсів України (на даний час відповідач 1) клопотання про розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману» від 14.06.2019 №1082, а також зобов'язати зазначеного суб'єкта владних повноважень утриматися від дій, пов'язаних із зміною меж третьої особи шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок - випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 4 №20 від 18.04.2019 про погодження включення до складу третьої особи земельної ділянки водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману».
Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову, просить забезпечити позов шляхом:
заборони суб'єкту владних повноважень відповідачу 1 вчинення будь-які дій, пов'язаних зі зміною меж третьої особи, шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок-випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
заборони суб'єкту владних повноважень відповідачу 2 вчинення будь-які дій, пов'язаних зі зміною меж третьої особи, шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок-випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
заборони суб'єкту владних повноважень відповідачу 3 вчинення будь-які дій, пов'язаних зі зміною меж третьої особи, шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок-випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
заборони суб'єкту владних повноважень відповідачу 4 вчинення будь-які дій, пов'язаних зі зміною меж третьої особи, шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок-випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
заборони суб'єкту владних повноважень відповідачу 5 вчинення будь-які дій, пов'язаних зі зміною меж третьої особи, шляхом його розширення за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, на якій знаходиться ізольований ставок-випаровувач позивача, організований у верхів'ях морської затоки Утлюцького лиману Азовського моря у 1987 році;
зупинити дію розпорядження №218 від 21.08.2019 голови відповідача 5 про погодження розширення території третьої особи за рахунок земель водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману»;
зупинити дію рішення відповідача 4 №20 від 18.04.2019 про погодження включення до складу третьої особи земельної ділянки водного фонду, орієнтовною площею 4500 га, що розташовані між дамбою Утлюцького лиману та комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману».
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, у зв'язку із тим, що включення земельної ділянки, яка використовується позивачем в якості ставка-випаровувача для відведення в випаровування відкачаних шахтних вод з гірничих виробок, до меж Парку, призведе до неможливості його використання у господарській діяльності підприємства і, як наслідок, до припинення діяльності позивача, як суб'єкта господарювання. Розширення Приазовського національного парку за рахунок земель, які використовуються позивачем у технологічному процесі з видобутку корисних копалин, призведе до повної зупинки підприємства. Зупинку позивача в свою чергу призведе до масового звільнення працівників та, як наслідок, до росту безробіття і соціальної напруги в регіоні, а також до значних ненадходжень до бюджету. Зазначає, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що в разі настання зазначених негативних наслідків для позивача при подальшому задоволенні судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006).
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів доданих до позовної заяви судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду із цією заявою відбувається процедура визначена ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». При цьому станом на цю дату відсутня інформація щодо прийняття Президентом України рішення про зміну меж Приазовського національного парку чи передачі Президенту України відповідних матеріалів щодо вирішення зазначеного питання.
Суд зазначає, що негативні наслідки, на які посилається позивач у заяві про забезпечення позову, можуть настати лише у випадку прийняття Президентом України рішення про зміну меж Приазовського національного парку.
Отже, станом на дату звернення позивача до суду відсутні об'єктивні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином вплинути на права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача.
Станом на дату вирішення заяви судом не встановлена очевидна протиправність оскаржуваних дій та рішень.
Суддя вважає, що забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, може бути розцінене як фактичне вирішення позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невижиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (Веселівське шосе, 7 км, с Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, 71674) до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м. Київ, 03035), Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107), Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (вул. Приморський бульвар, буд. 1 / вул. Калініна, буд. 67, смт Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, 72563), Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області (вул. Ігоря Щербини, буд. 6, смт Якимівка, Запорізька область, 72503), третя особа - Приазовський національний природній парк (вул. 8 Березня, буд. 6 / вул. Івана Алексєєва, буд. 1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319), про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль