28 жовтня 2019 року Справа № 160/10260/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відділу призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відділу призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Так, ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем не додано до позовної справи оригіналу документа про сплату судового збору.
Натомість позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого вказав, що він отримує щомісячну пенсію у розмірі 1567,06грн., інших джерел доходів він не має, а розмір судового збору для нього є значним та непосильним. На підтвердження свого майнового стану надав довідку про доходи №6717727643831700/3254 від 17.10.2019 року за 2018 рік, в якій зазначено, що ОСОБА_1 отримав за період з січня 2018 року по грудень 2018 року пенсію у загальному розмірі 17267,84грн.
Розглянувши вищевказане клопотання ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про його задоволення, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Питання судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положеннями ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», де зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору. Таким чином, при визначенні майнового стану сторони, яка просить звільнити її від сплати судового збору, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування цієї обставини та ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин.
При цьому ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, з довідки про доходи №6717727643831700/3254 від 17.10.2019р., виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, слідує, що ОСОБА_1 за 2018 рік отримано річний дохід у загальному розмірі 17267,80грн. При цьому сума судовго збору, яку слід сплатити при зверненні до суду з такою позовною заявою немайнового характеру відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», складає 768,40грн. Вказана сума судового збору хоча і не перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній 2018 рік, проте, складає 4,5% від такого доходу, що також є значною сумою для позивача, щомісячний розмір пенсії якого складав з січня по червень 2018 року - 1432,64грн., з липня по листопад 2018 року - 1435,00грн., з грудня 2018 року по червень 2019 року - 1497,00грн.
При цьому суд враховує, що у даному випадку позивач звертається за захистом своїх соціальних прав на наележне пенсійне забезпечення.
Надаючи оцінку наданим позивачем доказам про його майновий стан, які фактично свідчать про низький рівень останнього, а також враховуючи те, що предметом даного позову є захист соціальних прав позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає, що надані докази підтверджують скрутний майновий стан позивача та задовольняє клопотання ОСОБА_2 В ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подання позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно з приписами ч.ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Також суд зазначає, що у позовній заяві позивачем висловлено клопотання про витребування від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірених належним чином копій матеріалів його пенсійної справи для повного, всебічного розгляду справи по суті.
При цьому частиною 4 статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
В силу ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За приписами ч.1 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та необхідність витребування додаткових доказів у справі, про які він просить.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 79, 80, 94, 133, 160, 161, 171, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/10260/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 13.11.2019р. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити, що згідно з приписами ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Клопотання ОСОБА_2 Валерія ОСОБА_4 про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області:
- завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Повідомити відповідача, що він, як суб'єкт владних повноважень, згідно із приписами п.12 ч.9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України може отримати наявні у суді матеріали, які підлягають врученню відповідачу (зокрема - примірник позовної заяви та доданих до неї документів) - безпосередньо у суді (адреса: м. Дніпро вул. Академіка Янгеля, 4).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова