29.10.2019
№ 2-п/637/3/19
637/725/19
Іменем України
про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
29 жовтня 2019 року селище Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області у складі:
гол-чого судді Стеганцова С.М.,
за участю секретаря Реуцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 04.09.2019 року по цивільній справі 637/725/19; (2/637/213/19), -
Заочним рішенням Шевченківського району Харківської області від 04 вересня 2019 року позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , про стягнення витрат на утримання за навчання - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 64 700,92 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот) грн. 92 копійок.
Стягнуто з відповідача - ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ судовий збір в сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
07.10.2019 року відповідач звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про рішення суду від 06.09.2019 року він дізнався лише 18.09.2019 року, судових повісток про виклик його до суду взагалі не отримував ні він ні його батьки які з ним зареєстровані, просив суд поновити строк на оскарження заочного рішення та скасувати його.
Іншою підставою для скасування заочного рішення відповідач зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
В зв'язку з цим просить справу закрити.
В суд відповідач не зявився, надав заву про розгляд справи в його відсутність (а.с.31). Суд, заслухавши пояснення свідків - батьків відповідача, працівника пошти, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ні в одне з судових засідань по справі не з'явився, хоча належним чином був повідомлений по місцю реєстрації про час та місце їх проведення, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями (а.с.49,51).
Викликані в судове засідання матір відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтвердили інформацію про те, що мати відповідача отримувала судові повістки про виклик відповідача до суду.
Відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З чого слід зробити висновок, що у разі відсутності відомостей про місцезнаходження відповідача, судові виклики надсилаються за адресою його реєстрації.
Як зазначено в ч.3 ст.130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
В зв'язку з чим слід вважати, що суд вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що справа перебувала на розгляді тривалий час. За цей час, судом були застосовані всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Копія заочного рішення також направлялась відповідачу за тією ж адресою, що і судові виклики, і лише після отримання рішення суду останній відреагував на заявлені позивачем вимоги та розглянуту судом цивільну справу, направивши клопотання про скасування та перегляд заочного рішення.
Поважних причин неявки в судові засідання на 01.08, 04.08.2019відповідач суду не надав.
Другою підставою скасування заочного рішення відповідач зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Але дані твердження позивача спростовуються ст..19 ЦПК України, про предметну та суб'єктивну юрисдикцію, спір між сторонами виник у результаті невиконання відповідачем цивільно-правової угоди, внаслідок чого у нього виникло зобов'язання відшкодувати вартість навчання позивачу, відтак вирішення цього спору належить до компетенції цивільного суду.
Про це було зазначено і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 820/5761/15, які відповідно до вимог статті 263 ЦПК України суд повинен враховувати при застосування норм права до спірних правовідносин.
Заочне рішення може бути скасоване лише за наявності двох умов: поважності причини неявки в судове засідання, про які відповідач не мав можливості повідомити суду та встановлення судом, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для вирішення справи.
Не однієї з цих умов відповідач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 258, 284-288 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 04.09.2019 року по цивільній справі 637/725/19 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Разом з тим заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя
Шевченківського районного суду
Харківської області Стеганцов С.М.