21 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1733/19
09год. 29 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., представників позивача Корнелюк В.В., Костиря С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" (позивач) звернулось до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Митницею Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі рішення про коригування митної вартості товарів № ІІА508120/2019/000007/1 від 18.05.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ІІА508120/2019/00060 від 18.05.2019.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що липня 2012 року між ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" (надалі - позивач) та фірмою "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD" укладено Генеральний договір № 1 на поставку продукції (далі - Контракт). На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару. Під час декларування товарів, позивач заявив митну вартість, яку визначив самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості позивач надав пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. В той же день, позивач отримав від відповідача повідомлення декларанту про необхідність надати додаткові документи, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, при цьому митниця конкретно не зазначила, які сумніви виникли щодо заявленої митної вартості. Не зважаючи на необґрунтованість повідомлення, позивачем все ж таки було надано додаткові документи, які підтверджують вартість товару, це ВМД сторони відправника товару, лист про технічні помилки в рахунку-фактурі від 14.05.2019 та інші. 18.05.2019 відповідачем прийнято рішення № UA508120/2019/000007/1, яким скориговано митну вартість товару на рівні 0,1141 USD за кг/нетто, на загальну суму 381333,61 USD та 18.05.2019, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2019/00060, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст. ст. 53-55 МК України, та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у Контракті на поставку товару. Позивач був вимушений здійснити митне оформлення товару під гарантію платежу (з відстроченням платежу до 16.08.2019) відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, на підставі ВМД № UA 508120/2019/002254 від 18.05.2019, з урахуванням митної вартості, яка визначена на підставі рішення митниці № UA 508120/2019/000007/1. Листом № 13 від 28.05.2019 позивач надав відповідачу також додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме копія декларації країни відправлення, інвойс виробника, цінову пропозицію, тощо. Але, листом № 3707/21-70-63 від 03.06.2019 відповідач повідомив, що дотримується попереднього рішення про відмову в оформленні товару, вказуючи також на інші дрібні формальності, про те, що декларація країни відправлення містить розбіжності щодо дати рахунку-фактури, що надано до декларації країни відправлення специфікацію під іншим номером та датою, що ставить під сумнів дійсність та доцільність цінової пропозиції. Позивач вважає, що ним було надано відповідачу 18.05.2019 разом з ВМД № UA 508120/2019/002253 для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Ухвалою суду від 22.08.2019 у справі відкрито спрощене провадження, розгляд справи призначено на 23.09.2019.
12.09.2019 відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару відповідно Генерального договору від 02.07.2012 року № 1, укладеного між позивачем та компанією "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD". За результатами оцінки ризику митної декларації спрацювала система АСАУР. Встановлено розбіжність у документах, які були подані позивачем для митного оформлення. Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтвердженні. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: контракт із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відправник товару не є виробником; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується оцінки відчужуваних товарів, ідентичних та/або подібних товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортерів інформації, що є ідентичними, або подібним оцінюваним товарам: розрахунок ціни, калькуляції та інше. При цьому у митному органі наявна інформація щодо вартості подібного товару, яка суттєво відрізняється від вартості заявленого декларантом рівня митної вартості товару. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару, не дали можливості остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну у митниці інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснювалось. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
У судових засіданнях 23.09.19, 16.10.2019, 21.10.19 представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позові та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судових засіданнях 23.09.2019 та 16.10.2019 позовні вимоги не визнав вз підстав викладених у відзиві, у задоволенні яких просив відмовити, у судове засідання 21.10.2019 не прибув.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.07.2012 року між ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" та фірмою "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD" був укладений Генеральний договір № 1, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах Інкотермс-2010: FOB Мерсин (Туреччина) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - будівельні матеріали, в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів.
В травні 2019 р. відповідно до умов договору та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від фірми "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD" товар - будівельні матеріали, відповідно до Інвойсу EFІ2019000000019 від 06.05.2019 року на загальну суму 317584,98 доларів США.
З метою декларування вказаного товару позивачем 18.05.2019 було подано митну декларацію № UA508120/2019/002253, в якій позивач самостійно визначив митну вартість товару "Портландцемент білий незабарвлений "ЕN 197-1 СЕМ І 52,5К", що відповідає ДСТУ Б В.2.7-257:2011": 1) ЕN 197-1 СЕМ І 52,5R - 1743750 кг, запакований в 69750 паперових мішків по 25 кг, в 1125 пластикових мішків 2) ЕN 197-1 СЕМ І 52,5R - 1300000 кг, запакований в 1300 біг-бегів, 3) ЕN 197-1 СЕМ І 52,5R - 298350 кг, запакований в 5967 паперових мішків по 50 кг в 153 пластикових мішків. Торговельна марка - СІМSА, виробник товару - СІМSА СІМЕNTO SANAYI ТІС.А.S. Декларантом було обрано основний метод визначення митної вартості товару - "За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), вартість товару склала 8390271,34 грн. (графа 12 ВМД), виходячи із контрактної вартості товару 317584,98 доларів США, на підтвердження якої позивачем надано митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, де крім контракту, були сертифікат відповідності, Інвойс ЕFІ2019000000024 від 24.05.2019 р. на загальну суму 320996,83 доларів США, пакувальний лист від 24.05.2019 р., додатки до контракту, коносамент, вантажна відомість, сертифікат про походження товару, документ про вартість страхування, листи-роз'яснення та інші документи передбачені законодавством.
Відповідач повідомив декларанта про те, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, а саме: у рахунку-фактурі EFІ2019000000019 від 06.05.2019 невірно зазначено числове значення фактурної вартості товару (позиція 3, загальна вартість), загальна вартість вказано 262240,75 доларів США, тоді як правильним є 262240,76 доларів США. Крім того, у митному органі наявна інформація щодо вартості подібного товару, яка суттєво відрізняється від заявленого декларантом рівня митної вартості. Тому відповідно до п.5 статті 54 Митного кодексу України та у відповідності п.3 ст.53 МКУ у декларанта витребувано додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежів здійснюються за умовами, визначеними договором, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, копію митної декларації країни-відправлення.
Листом б/н від 18.05.2019 позивачем надано комерційну пропозицію виробника від 30.04.2019 б/н для підтвердження заявленої митної вартості та повідомлено, що інших документів надано не буде у зв'язку з їх відсутністю.
18.05.2019 відповідачем прийнято рішення № UА508120/2019/000007/1, яким скориговано митну вартість товару на рівні 0,1141 USD за кг/нетто, на загальну суму 381333,61 USD та 18.05.2019 оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2019/00060.
Митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) методом, відповідно до статті 59 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу: товар №1 - МД №UА508120/2019/001716 від 14.04.2019. Рівень скоригованої митної вартості склав 0,1140587 USD/кг; числове значення митної вартості товару становило:
"ЕN 197-1 СЕМ І 52,5R" (мішки по 25 кг) - 1743750 кгх 0,104 дол. США/кг = 181350 дол. США + витрати на транспортування 24491,25 дол.США + вартість страхування 411,6 дол.США = 206252,85 дол.США)
"ЕN 197-1 СЕМ І 52,5R" (мішки по 1000 кг) - 1300000 кг х 0,095 дол. США/кг = 123500 дол.США + витрати на транспортування 18236,4 дол.США + вартість страхування 306,86 дол.США = 142043,26 дол.США)
"ЕN 197-1 СЕМ І 52,5R" (мішки по 50 кг) - 298350 кг х 0,096 дол. США/кг = 28641,6 дол.США + витрати на транспортування 4187,61 дол.США + вартість страхування 70,42 дол.США = 32899,63 дол.США)
В рішенні митниці вказано, що попередні методи не застосовані з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу.
Як повідомлено представником відповідача в судовому засіданні, раніш позивач завозив аналогічні товари, які були придбані у того ж самого нерезидента, за іншою ціною, яка була вище на 30 %. Сторони контракту погодили меншу ціну шляхом підписання специфікації № 72 від 23.04.2019.
У зв'язку із закінченням строку дії гарантійних зобов'язань, наданих ТОВ "ВАСКО- ІМПОРТ", 16.08.2019 року вчинено заходи щодо перерахування до державного бюджету різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, а саме: МД № UА508120/2019/002254 від 18.05.2019 у розмірі 910728,90 грн., 020-284602,78 грн.; 028 - 626126,12 грн.
Позивач не погодився з скоригованою відповідачем митною вартістю товарів, тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує наступні приписи діючого законодавства.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частинами 1 -3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. При цьому, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Однак, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Як зазначено у частині 6 статті 54 цього Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 нього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Так, відповідно до оскаржуваного рішення, підставою для коригування митної вартості стало те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та не подано усіх документів, а саме: договір (угода, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відправник не є виробником; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних або подібних товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними оцінюваним; розрахунок ціни (калькуляцію) та інші документи, згідно вимог митного органу. При цьому у митного органу наявна інформація щодо вартості подібного товару, яка суттєво відрізняється від заявленого декларантом рівня митної вартості.
Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення видно, що митну вартість після коригування визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичного товару). Попередній метод (основний) не застосовувався через неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу.
Проаналізувавши підстави, на які посилається Митниця щодо коригування митної вартості, суд встановив, що оскаржуване рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Щодо посилань відповідача у відзиві на позов, що у митниці була інформація про іншу вартість подібного товару, яку також раніше ввозив позивач від того ж самого постачальника, слід зазначити, що позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому між сторонами Контракту умов та цін, що підтверджується наданими до ВМД документами, додатковими угодами та специфікацією до контракту щодо коригування рівня цін у бік їх зменшення, ці зміни до контракту були належним чином оформлені і не мали розбіжностей або неточностей, коригування цін є суто господарською діяльністю позивача та його контрагента. Діюче законодавство не надає право відповідачу коригувати митну вартість товарів на власний розсуд за наявності інформації про інший порядок цін при розмитненні тих чи інших товарів.
Доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані, не зазначено які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені, або не належать до неї.
Про помилку в інвойсі ЕFІ2019000000019 від 06.05.2019 в один центр США апозивач повідомив митницю, надавши лист від 14.05.2019 фірми постачальника про технічну помилку під час виконання інвойсу, яким підтверджено загальну договірну вартість товару в сумі 317584,99 доларів США, яка і була задекларована позивачем під час подачі митної декларації.
Неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки відповідачем порушено визначені в частинах 2-4 статті 53 МК України умови для направлення таких запитів про надання додаткових документів. Порушення полягає в тому, що митниця належним чином не обґрунтувала того, в чому полягає розбіжність у поданих документах та як це впливає на числові значення показників складників митної вартості; або яких відомостей не містять ці документи та які саме документи необхідно надати для їх підтвердження; тощо (прикладом останнього є висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 826/997/16).
Суд критично ставиться до доводів відповідача, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обгрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації" (постанова ВС від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 ).
Заявлення товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, що є в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою (відповідно до МК України) для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Доводи відповідача про наявність у базі даних інформації про іншу ціну аналогічних товарів свідчить про те, що інспектор спирається не на документи, подані до митного оформлення, а на вже наявну в "базі" цінову інформацію. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК 'України не передбачено. Також слід урахувати, що ЄАІС ДФС України не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню" (постанови ВС від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 ).
Позиція митного органу щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв'язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA508120/2019/000007/1 від 05.06.2019 та картка відмови № UA508120/2019/00060 від 05.06.2019 року підлягає скасуванню.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3842 грн. підлягають стягненню з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 139 КАС України. Вимог про стягнення витрат на оплату послуг адвоката представники позивача в судовому засідання не заявляли, тому суд дане питання не розглядає.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ".
Визнати протиправним та скасувати прийняті Митницею Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі рішення про коригування митної вартості товарів № UА508120/2019/000007/1 від 18.05.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508120/2019/00060 від 18.05.2019.
Cтягнути з Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" (пров. Портовий, 1, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 38151742) витрати по сплаті судового збору в сумі 3842 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи..
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 жовтня 2019 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 108020200