Справа №442/7026/19
Провадження №2-о/442/141/2019
28 жовтня 2019 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді Гарасимків Л.І.
при секретарі Петрів В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що він, ОСОБА_1 разом з його батьком ОСОБА_4 вирішили придбати квартиру АДРЕСА_1 у рівних частинах для спільного проживання в ній у складі сім'ї: його батько ОСОБА_4 , він, ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 . Отже, половину квартири АДРЕСА_1 він придбав на підставі договору купівлі-продажу Ѕ частки в праві власності на квартиру від 16.11.2015р., посвідченого Білоган І.М. приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1063. Власником другої половини вказаної квартири став його батько ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частки в праві власності на квартиру від 21.01.2016р., посвідченого Білоган І.М. приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 30. Після придбання вказаної квартири, 15.03.2016р. він разом з сім'єю у складі: дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 зареєстрували у цій квартирі свої постійне місце проживання, та до якої перейшли на постійне проживання, а 16.02.2016р ІНФОРМАЦІЯ_1 у загаданій квартирі зареєструвався і його батько, ОСОБА_4 , куди також заселився на постійне проживання. Отже, з часу придбання частки квартири АДРЕСА_1 він постійно проживав та проживає по даний час у вказаній квартирі у складі сім'ї: батько, ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , що стверджується також наведеними обставинами. 17.11.2018р. він був знятий з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки виникла необхідність зареєструватися по АДРЕСА_2 . Проте, місце його постійного проживання у складі сім'ї вищевказаних осіб залишилось в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки таке право слідує ст. 33 Конституції України. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 . Після його смерті була відкрита спадщина на Ѕ ідеальну частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала батькові за життя на підставі вищезгаданого договору купівлі-продажі. Усвідомлюючи те, що на час відкриття спадщини він постійно проживав разом із своїм батьком ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 , то вважав себе таким, що прийняв спадщину на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України. Після перебігу шести місяців з часу смерті батька, він звернувся до ОСОБА_6 приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу для оформлення спадкових прав. Покликаючись на вимоги ст.ст. 1269, 1270 ЦК України приватний нотаріус Манзілевська Т.С. відмовила йому в оформленні спадщини, оскільки ним не надано доказів постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та своєчасного прийняття спадщини, а також не подано заяву про прийняття спадщини до закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. У зв'язку з цим йому рекомендовано звернутися до суд для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
В судове засідання представник заявника - адвокат Возняк В.Й. не з'явилася, однак від нього поступила заява, в якій вказав, що підтримує заявлені вимоги в повному обсязі, просить проводити розгляд справи у його відсутності, а тому суд розглянув справу у відсутності заявника на підставі наявних доказів по справі.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, однак на адресу суду поступило клопотання про розгляд справи у їх відсутності, відносно задоволення заявлених вимог не заперечують, а тому суд розглянув справу у відсутності заінтересованих осіб на підставі наявних доказів по справі.
Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява є підставною та підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Як вбачається з листа за №310/01-16 від 24.09.2019р., виданого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., остання відмова заявнику ОСОБА_1 в оформлення спадкових прав.
Як вбачається із Акту за №160 від 13.09.2019р., виданого КП «Управитель «ЖЕО», ОСОБА_1 у кв. АДРЕСА_1 , проживав за вказаною адресою без реєстрації з 17.11.2018р. і по даний час смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 не зареєстрований в даній квартирі, однак приймає участь в утриманні житла.
Крім того, факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 , стверджується даними будинкової книги, згідно якої його сім'я: батько, ОСОБА_7 1 ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у вказаній квартирі.
Крім того, факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у згаданій квартирі стверджується витягом з історії хвороби №05320 стаціонарного хворого та витягом з історії хвороби №08780 стаціонарного хворого, згідно яких батько ОСОБА_4 проходив стаціонарне лікування у КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР в період з 20.07.2018р. по 01.08.2019р. та з 28.11.2018р. по 02.01.2019р., і потребував щоденного догляду.
Крім того, інших спадкоємців першої черги немає, так як дружина батька заявника та мати заявника - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку підлягають розгляду заяви про встановлення постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Ч.1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України), отже спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Викладені доводи узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 336/709/18.
У відповідності до ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року, яка діє зі змінами 1998 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року №15) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
-чинним законодавством не передбачено іншого порядку для встановлення;
-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення:
-встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Частиною 1 ст. вказаного кодексу визначене перелік фактів, які встановлюються судом.
Аналіз ч.2 цієї статті дає можливість зробити висновок, що цей перелік не є вичерпним. Цією нормою Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі ст.35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду та віросповідання.
Відповідно до ст.300 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на індивідуальність, має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право обирати та відновлювати свою національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від свої національності не допускається.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995р. «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститися відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено та такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів».
А тому, аналізуючи всі зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до переконання, що є всі підстави для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214-215, 256, 259 ЦПК України, суд, -
Заяву задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме : 20.01.2019 ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартирі АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі :
Заявник - ОСОБА_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .
Заінтересовані особи :
ОСОБА_2 , адреса реєстрації - АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .
ОСОБА_3 , адреса реєстрації - АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 .
Суддя