Справа № 446/848/19
22.10.2019 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Бакай І. А.
за участі:секретаря судового засідання Михайлишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Львівській області про скасування постанови у справі про адміістративне правопорушення в зв'язку з накладенням адміністартивного стягненя,
встановив :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк для окарження та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 753740 від 25.11.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, так як адміністративного правопорушення він не вчиняв, доказів на підтвердження його вини інспектор не надав.
Ухвалою суду від 22.06.2019 відкрито провадження у справі, визнано поважним пропуск строку звернення до суду та призначено судове засідання з викликом сторін.
Відповідач у справі у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Судом на підставі частини четвертої статті 229 КАС, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до постанови сержанта поліції бат. 4 рота 4 УПП у Львівській області Безрукова Юрія Сергійовича серії ЕАВ № 753740 від 25.11.2018, водій ОСОБА_1 25.11.2018р. о 08:38 год. на а/д Київ-Чоп5580 км, керував автомобілем ”RENAULT LAGANA 1.5” д.н.з. НОМЕР_1 в населенному пункті при дозволених 50 км/год., рухався зі швидкістю 73 км/год. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255.00 грн.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, суд враховує викладенні позивачем пояснення в позовній заяві та обставини зазначені в постанові у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків.
Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Виходячи з вимог статті 77 КАС України, відповідач повинен довести, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, проте в судове засідання відповідач не з'явився, відзиву та будь-яких достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові суду не надав.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що всупереч вимог ст. 77 КАС України відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 та спростовують пояснення позивача, і які б доводили достовірність порушення ним правил дорожнього руху України. Зокрема, відповідачем не надано суду як доказ винуватості позивача відеозапису події, фотокартки, тощо.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому, спростувати пояснення позивача немає можливості, а будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.
З огляду на вищевказане, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню та справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не доведена.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 251, 254, 256 КУпАП, ст. ст. 77, 229, 241, 244, 246, 268, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Львівській області про скасування постанови у справі про адміістративне правопорушення в зв'язку з накладенням адміністартивного стягненя - задовольнити.
Постанову сержанта поліції бат. 4 рота 4 УПП у Львівській області Безрукова Юрія Сергійовича серії ЕАВ № 753740 від 25.11.2018р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 122 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.- скасувати, а справу про адміністративне правопорушення -закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 22.10.2019.
Суддя І.А.Бакай