Справа № 712/9913/19
Провадження № 2/712/2232/19
29 жовтня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання. .
В судовому засіданні представником ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
В підготовчому судовому засіданні позивач заперечували про об'єднання даних справ, оскільки вважає, що спірна квартира є її особистим майном.
Представник відповідача просив прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 194 ЦПК України передбачено форму і зміст зустрічної позовної заяви, а смае, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Розмір сплаченого судового збору повинен виходити з реальної вартості майна (квартири) на момент подання позову до суду. Позивачем не надано до суду висновок про реальну вартість майна, що унеможливлює суд визначити розмір судового збору.
Позивачем не наведено жодних доказів визначення ціни позову. Так, для нерухомого майна ціна позову може визначатися незалежною оцінкою майна, проведеною відповідним спеціалістом, станом не більше, ніж за шість місяців до дня звернення до суду або інвентаризаційною вартістю за технічним паспортом, який повинен бути виготовлений не більше, ніж за шість місяців до дня звернення до суду, після чого з вартості майна позивачем сплачується 1% ціни позову.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що при подачі позовної заяви позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. Таким чином позивачем не повністю сплачений судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, та виходячи з реальної вартості майна позивачу необхідно доплатити судовий збір.
Наведе вище, а саме необґрунтованість позивачем ціни позову, позбавляє суд можливості визначити правильність суми судового збору, що повинен бути сплачений до суду, та фактично перешкоджає судді виконати вимоги чинного законодавства.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.95 ЦПК України).
Згідно ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Позивачем копії документів належним чином не засвідчив, а саме: не зазначино особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища.
Крім того позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 194, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без руху надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси В.А. Романенко