Справа № 367/4907/17
Провадження №2-а/367/64/2019
Іменем України
02 серпня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
головуючого судді Пархоменко О.В.,
з участю секретаря Примак Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області сержанта поліції Бондаренка Максима Сергійовича про скасування постанови про накладеня адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 16 липня 2017 року поліцейський Ірпінського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області сержант поліції Бондаренко Максим Сергійович виніс постанову серії АР № 998786 у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав штраф у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень. В мотивувальній частині постанови поліцейський зазначив, що 16 липня 2017 року, о 20 год. 25 хв. він керуючи автомобілем DAEWOO Lanos TF69Y номерний знак НОМЕР_1 здійснив поворот ліворуч при цьому перетнувши подвійну дорожню горизонтальну суцільну розмітку яка розділяє потоки протилежних напрямків. Однак, зазначена постанова винесена службовою особою поліції з порушенням процесуальних норм та не відповідає фактичним обставин справи, а отже підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності маж право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову по справі. Однак, в порушення прав позивача ст. 268 КУпАП відповідачем позивачу було відмовлено у розгляді справи за участю його адвоката, клопотання про залучення якого ним було заявлено працівнику поліції та про, що зроблений відповідний запис у постанові. Крім того, поліцейським було відмовлено в розгляді адміністративної справи за місцем вчинення правопорушення в розумінні ст. 276 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП встановлюється, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Додатково позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, встановлено що - «Положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, з викладеного вбачається, що складання постанови відповідним органом здійснюється після розгляду адміністративної справи «за місцем її вчинення», тобто за місцем знаходження відповідного органу юрисдикція якого поширюється на відповідну адміністративно-територіальну одиницю, тобто за місцем знаходження Ірпінського відділу поліції, а тому вважає, що працівником поліції при винесенні постанови та розгляді справи порушено вимоги ч.1 ст. 276 та ч.1 ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи, на надання пояснень та подачі доказів. Однак, позивача фактично позбавили права на збір та подачу доказів своєї невинуватості та позивачу було відмовлено у клопотанні про відібрання пояснень пасажирів його автомобіля та свідків, які на час зупинки його автомобіля перебували на місці події. Таку відмову працівник поліції аргументував зайнятістю та викликом на іншу події, про що позивачем зроблений відповідний запис у постанові.
Також, ОСОБА_1 було відмовлено у наданні для ознайомлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме будь яких фактичних даних, які б свідчили про вчинення мною правопорушення, зокрема, фото-відеозаписів, пояснень свідків чи інших доказів, що також порушило його право на захист.
Якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорює допущене порушення й адміністративне стягнення, тоді уповноважена посадова особа повинна скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Так, загальний порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення викладений у Кодексі України про адміністративні правопорушення, а також окремо для органів поліції визначається інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376.
Згідно з п. 3 зазначеної Інструкції протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП п. 3 розділу II Інструкції, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Зокрема, зазначення ним у постанові заперечень щодо вчинення правопорушення, є в письмовому вигляді виявлення незгоди з винесеною постановою, тому не складання протоколу про адміністративне правопорушення є грубим порушенням як ч. 5 ст. 258 КУпАП, так і ч. 2 п. З розділу II Інструкції.
Також, вважає за необхідне навести Правову позиції по даному питанню Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України в узагальненому науково-консультативному висновку «Застосування положень ст.258 КУпАП під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП» від 01.07.2015 року.» - де зроблено висновок про те, що під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, положення статті 258 КУпАП не застосовуються.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці лані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вінків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.»
Отже, не складання протоколу про адміністративні правопорушення є порушення обов'язку щодо збирання доказів, покладеного ст. 255 КУпАП, що призвело до винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без наявності доказів наявності або відсутності адміністративного правопорушення та винності особи в його вчиненні
Зокрема, у постанові про накладення адміністративного стягнення обов'язково повинно бути зазначено опис обставин установлених під час розгляду справи та міститись відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Згідно ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Так у п. 6 постанови серії АР № 998786 зазначено тільки суть адміністративного правопорушення, однак обставин при яких воно вчинювалось та доказів його вчинення не наведено, як не містить й відомостей про технічні засоби, якими здійснено фото або відеозапис правопорушення, що дає можливість стверджувати про невідповідність винесеної постанови ст. 283 КУпАП та фактично ігноруванням працівником поліції обов'язку щодо збирання та подання доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Також позивач у позовній заяві зазначив, що він дійсно рухався по вул. Вокзальній у м. Буча Київської області та навпроти будинку № 69 здійснював не поворот на ліво, а розворот у місці розриву подвійної суцільною смуги, що дозволено чинними правилами дорожнього руху. Наявність такої дорожньої розмітки підтверджується фото (скріншоту) місця події, яке він додає до позову. Відомості, які зазначені у постанові працівником поліції не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються жодними доказами.
Таким чином, вважає, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 998786 призвело до порушення його процесуальних прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.
В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив cкасувати постанову серії АР № 998786 від 16.07.2017, винесену поліцейським Ірпінського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області сержантом поліції Бондаренком Максимом Сергійовичем про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП; закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях позивача.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, суду надав письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, заявлений позов підтримав, просив його задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.07.2017 року серії АР № 998786 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено штраф в розмірі 255 гривень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП України, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам передбаченим ст.ст. 283, 284 КпАП України. Зокрема у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів на які послався правопорушник чи висловлення останніх доводів.
Згідно вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності покладається на суб'єкта владних повноважень, що вчиняє дані дії, неприпустиме перекладання на особу, що притягнута до відповідальності обов'язку по доказуванню своєї невинуватості.
Оскільки, відповідачем не доведено дотримання ним процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановленої КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, щодо забезпечення прав особи, що притягається до відповідальності, не довів правомірності своїх дій та прийнятого рішення, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.07.2017року серія АР №998786, постановлену відповідачем, слід скасувати, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 122, 222, 247, 268, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 76, 229, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АР № 998786 складену 16.07.2017 р. по адміністративній справі по факту порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 122 КпАП України) винесену працівником Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області сержантом поліції Бондаренко Максимом Сергійовичем, а справу відносно ОСОБА_1 - закрити.
Копію рішення направити сторонам для відома.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Пархоменко