Справа № 357/10869/17
1-кп/357/256/19
25.10.2019 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5 , який є цивільним позивачем,
представників потерпілого ТОВ «лайфселл», який є цивільним позивачем ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9
захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11
обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, судову справу за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, вдівця, непрацюючий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)19.12.1994 Володарським районним судом Київської області за ст.ст. 229-6 ч.3, 42 КК України 1960 рку, до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Київського обласного суду від 20.07.1995 р. покарання скорочено до 5 років позбавлення волі, звільнений 17.12.1999 р. по відбуттю покарання;
2)06.07.2000 Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 81 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 9.08.2003 р. по відбуттю покарання;
3)29.07.2005 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;
4)28.12.2006 Білоцерківським міськрайонним судом за ст.ст. 187 ч.4, 146 ч.2,70 ч.1,4 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є особистою власністю, звільнений 20.03.2015 р. по відбуттю покарання,
5)14.07.2017 за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
6)19.02.2019 Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 1 місяців позбавлення волі;
7)07.08.2019 Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі;
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, КК України,
17 травня 2017 року близько 02 год. 55 хв., ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_12 справа щодо якого закрита ухвалою Білоцерківського міськрайсуду від 26.09.2018 року у зв'язку зі смертю за попередньою домовленістю, діючи спільно, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, через огорожу, проникли на територію за адресою: АДРЕСА_3 , орендовану ТОВ «лайфселл», звідки намагалися викрасти високочастотний коаксіальний кабель - Feedеr 7/8, загальною довжиною 73 метри шляхом його демонтування з вертикальної опори, яка слугувала їх кріпленням, чим намагалися заподіяти ТОВ «лайфселл» матеріальної шкоди на суму 13 731 грн. 30коп., однак не змогли залишити вищевказану територію з викраденим майном, не вчинивши, при цьому, усі дії, які вважали за необхідні для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції на місці події під час пристосування викраденого майна для його переміщення.
Крім того, 19 червня 2017 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_10 діючи, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, проник до сарайного приміщення, що неподалік будинку за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_5 , звідки намагався викрасти елементи металобрухту загальною масою 210 кг, чим намагався заподіяти ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 798 грн. 00 коп., однак не зміг залишити вищевказану територію з викраденим майном, вчинивши, при цьому усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений мешканцями розташованого поруч будинку та в подальшому затриманий працівниками поліції на місці події.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 і ч. ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам. Зокрема зазначив, що в день перед скоєнням крадіжки вони зустрілись з ОСОБА_10 , та ОСОБА_12 . Вони поїздили містом, після чого приїхали на масив «Піщаний», де випили пива, в подальшому проникли на огороджену територію, де була розміщена опора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл», взяли з собою 3 ключі на №13 та пилку. Носов поліз на верх ОСОБА_8 - за ним, а ОСОБА_10 залишився в низу. З опори зняли приблизно 6 кабелів, уточнив, що щоб зняти один кабель відкручували приблизно 20 гайок. На опорі вони перебували приблизно 30 хв. Після чого вони були затримані поліцією. Цивільний позов не визнає посилаючись на ту обставину, що усе майно яке вони намагалися викрасти повернуто потерпілому. Крім того надані до позовної заяви докази не підтверджують позовні вимоги.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 і ч. ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам. Щодо крадіжки кабелю зазначив, що в травні 2017 року домовившись із ОСОБА_8 та ОСОБА_12 через огорожу проникли на територію опори мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл», звідки намагалися викрасти кабель, який ОСОБА_8 та ОСОБА_12 зняли з опори. В цей час на території з'явились працівники поліції, які усіх затримали. Цивільний позов визнає повністю. Просить суворо не карати за вчинене, так як за цей час усвідомив свою вину у чиненому злочині, щиро кається. Просить врахувати, що за останній час у нього померла мати, а батько повністю осліп і потребує його допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачені, прокурор, захисник обвинуваченого не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення злочину, які ніким не оспорюються, а саме в частині замаху на викрадення майна ТОВ «лайфселл». При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_10 , та ОСОБА_8 у вчиненні замаху на таємне викрадення майна ТОВ «лайфселл», доведена повністю.
Дії ОСОБА_10 правильно кваліфіковані за:
- ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб;
Дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб, за якою він і повинен нести відповідальність.
Щодо крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України визнав спочатку частково, заперечуючи факт проникнення до сарайного приміщення, а потім на стадії доповнень дав показання у яких повністю визнав свою вину та зазначив, що у травні чи червні 2017 року точно не пам'ятає він зустрів своїх знайомих, які йому повідомили, що назбирали металобрухт і його потрібно було завезти на пункт прийому металобрухту на, що він погодився та надав у розпорядження автомобіль свого батька. Вони приїхали на вул. Гайок, в м. Білій Церкві, де підійшли до сарайного приміщення з огородженою територією, з якої погрузили в автомобіль частину металолому. Однак він побачив там моток дроту та вирішив повернутись до сараю звідки став витягувати моток дроту на огороджену територію і в цей час він був затриманий жінкою, яка підбігла та потерпілим.
Крім власних показань ОСОБА_10 його винуватість у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення та досліджених судом доказами: показаннями потерпілого, свідків, документами зокрема:
Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 відповідно до яких він в день крадіжки перебував вдома ввечері почув як його звала мати яка повідомила, що в його сарайному приміщенні який розташований за 50-60 м. від будинку затримали особу, яка скоює крадіжку. Коли він прибіг на місце то побачив ОСОБА_13 , який свою присутність пояснював тим, що йому сказали, що тут здають металобрухт. У сарайному приміщені він помітив отвір у стіні розміром 1,5 м. на 0,6 м. З приміщення зник металевий каркас до теплиці. ОСОБА_13 пропонував відшкодувати 2000 грн., щоб не викликати поліцію. Підтримав цивільним позов на суму 10 000 грн.
Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , відповідно до яких вона в день крадіжки 19.06.2017 року приблизно о 19 -20 годині була вдома готувала їсти і почула як сусіди кричать їй, що обкрадають сарай вона побігла у сарай і застала у ньому ОСОБА_10 , який через пробиту діру у стіні сараю виносив кабель. Після неї підбіг її чоловік ОСОБА_15 а потім брат ОСОБА_5 .
Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який повністю підтвердив показання свідка ОСОБА_14 .
Протоколом огляду місця події від 19.06.2017 року, з доданою фототаблиценю, у якому зафіксовано огляд сарайного приміщення за адресою біля будинку по АДРЕСА_4 , у якому зазначено, що територія огороджена дерев'яним парканом з хвірткою. На території виявлено елементи металобрухту, велосипед. В стіні сараю зафіксовано наявність отвору висотою 1,6 м та шириною 0,4м з частиною стіни, яка знаходиться поряд. (а.с. 220-228 т. 1).
Протоколом зважування від 20.06.2017 року, з якого видно, що вага вилучених фрагментів металбрухту складає 210 кг (а.с. 229 т.1).
Довідкою ТОВ «Промислова компанія «Інтерсталь» від 20.06.2017 року, відповідно до якої станом на 19.06.2017 року вартість 1 кг брухту складає 3 грн. 80 коп.(а.с. 230 т.1).
Висновком судової товарознавчої експертизи від 30.08.2017 року, відповідно до якої ринкова вартість 210 кг металобрухту чорних металів станом на червень 2017 року становить 798 грн. (а.с. 231 т. 1).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.06.2017 року, з якого видно, що свідок ОСОБА_14 впізнала по фотознімку №2 особу яка намагалася викрасти майно її брата з сараю. Відповідно до додатку до протоколу на фото №2 є особа ОСОБА_10 (а.с. 232-233т.1).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.07.2017 року, з якого видно, що свідок ОСОБА_16 впізнала по фотознімку №1 особу яка намагалася викрасти майно належне ОСОБА_5 з сарайного приміщення по АДРЕСА_4 . Відповідно до додатку до протоколу на фото №1 є особа ОСОБА_10 (а.с. 234-236т.1).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.07.2017 року, з якого видно, що свідок ОСОБА_17 впізнав по фотознімку №4 особу яка намагалася викрасти майно належне ОСОБА_5 з сарайного приміщення по АДРЕСА_4 . Відповідно до додатку до протоколу на фото №4 є особа ОСОБА_10 (а.с. 237-239т.1).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 31.07.2017 року, з якого видно, що свідок ОСОБА_18 впізнав по фотознімку №1 особу яка в обідній час 19.06.2017 року здавала металобрухт. Відповідно до додатку до протоколу на фото №1 є особа ОСОБА_10 (а.с. 240-242 т.1).
Дослідивши усі вищевказані докази у сукупності суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення доказано як подію злочину так і винуватість обвинуваченого у його вчиненні, а дані ним показання суду підтверджені сукупністю вищевказаних доказів.
Як видно з наданих стороною обвинувачення доказів затримання обвинуваченого на місці вчинення злочину, спосіб проникнення до приміщення, поведінка після затримання, свідчить, що він усвідомлював, протиправність своїх дій.
Оцінюючи вищенаведені докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що обвинувачений дав правдиві показання суду, щодо обставин вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України.
З огляду на зазначені вище обставини, надані суду докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням у сховище, вчинене повторно, за якою він і повинен нести кримінальну відповідальність.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_10 вчинив два незакінчених умисних тяжких злочини проти власності, наслідки, які настали від вчинення злочину зокрема, що майно яке намагалися викрасти повернуто потерпілим, один злочин скоєно групою осіб. Суд також враховує роль ОСОБА_10 при вчиненні злочинів.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_10 скоїв злочини будучи раніше судимим, та водночас до ухвалення вироків за якими він на даний час відбуває покарання, за місцем проживання характеризується посередньо. Проживає з батьком ОСОБА_19 , який переніс тяжке захворювання та потребує стороннього догляду, що підтверджується виписками з медичної документації (а.с.200, 201 т. 1) Обвинувачений вдівець, неповнолітніх дітей на утриманні не має. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачений як до вчинення злочину так і після його вчинення в цілому веде антисоціальний спосіб життя та є особою схильною до вчинення злочинів.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд бере до уваги, що обвинувачений вчинив один незакінчений умисний тяжкий злочин проти власності, наслідки, які настали від вчинення злочину що майно яке намагалися викрасти, повернуто потерпілим, злочин скоєно групою осіб. Суд також враховує роль ОСОБА_8 при вчиненні злочину.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_8 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа яка веде спокійний спосіб життя, не зловживає алкогольними напоями, у вживанні наркотичних за обсів не помічений, до адміністративної відповідальності не притягувався. Обвинувачений не одружений, дітей утриманні немає. Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачений не є особою схильною до систематичного вчинення злочинів.
Суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Суд визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , відповідно до ст. 67 КК України - рецидив злочину.
Суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину
Суд не встановив, відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Суд також враховує думку потерпілого ОСОБА_5 , який у вирішенні питання призначення покарання покладається на розсуд суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_10 попередження вчинення ним та іншими нових злочинів йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України як за вчинення замаху на злочин.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші вищевказані обставини, суд дійшов до висновку про не можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_20 без відбування покарання та не вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_8 , попередження вчинення ним та іншими нових злочинів, йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України , з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України як за вчинення замаху на злочин.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші вищевказані обставини, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без відбування покарання та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням і з встановленням іспитового строку який має бути середньої тривалості.
Вирішуючи питання щодо заявлених цивільних позовів суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
ТОВ «лайфселл» в особі представника ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_8 та ОСОБА_12 про стягнення 8 458 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог зазначається, що протиправними діями вказаних осіб цивільному позивачу нанесено матеріальну шкоду на суму 8 458 грн. 95 коп. що на думку позивача підтверджується балансовою довідкою від 17.05.2017 року.
Яки видно з балансової довідки (а.с. 61 т.1) первісна вартість майна а саме Feedеr 7/8 та фідерне кріплення 7/8 двомісне введеного в експлуатацію 31.03.2007 року становить 8 458 грн. 95 коп.
Таким чином дана вартість складала станом на 31.03.2007 року тобто за 10 років до вчинення злочину.
Крім того, як видно з висновку судової товарознавчої експертизи від 08.08.2017 року ринкова вартість високочастотного коаксіального кабелю Feedеr RFA 7/8 загальною довжиною 73 м станом на 17.05.2017 року становить 13 731 грн. 30 коп. (а.с. 246 т.1).
Крім того, вищевказаний кабель повернуто цивільному позивачу, а тому у суду відсутні підстави для висновку, що розмір завданої злочином шкоди виражається у первісній вартості майна та складає 8 458 грн. 95 коп. Оскільки, виходячи з наведеного у позовній заяві обґрунтування, завдана злочином шкода потерпілому усунута шляхом повернення викраденого майна, у задоволенні позовних вимог слід відмовити. При цьому суд звертає увагу, що даній ситуації може ставитись питання про відшкодування вартості відновлювальних робіт від завданої злочином шкоди, однак у позовній заяві вказана вимога не ставиться та на цю обставину позивач не посилається.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_10 про стягнення 10 000 грн. матеріальної шкоди (а.с. 77 т.1) суд виходить з наступного.
Цивільним позивачем позовні вимоги підтримані в судовому засіданні. Цивільним відповідачем ОСОБА_10 позов визнано повністю.
Жодних обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог у позові не зазначено.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України стягненню підлягає шкода завдана злочином, а відповідно до обвинувачення, у потерпілого ОСОБА_5 намагалися викрасти майно на суму 798 грн. то розмір шкоди що підлягає до відшкодування має складати саме 798 грн. Водночас враховуючи, що майно яке намагався викрасти ОСОБА_10 повернуто потерпілому у задоволенні позову слід відмовити. При цьому суд також констатує, що даній ситуації може ставитись питання про відшкодування вартості відновлювальних робіт від завданої злочином шкоди, однак у позовній заяві вказана вимога не ставиться та на цю обставину позивач не посилається.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Питання речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 127, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_8 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України в обсязі пред'явленого обвинувачення та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 (два) роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 76 КК України , а саме:
-1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не застосовувати.
Визнати ОСОБА_10 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 15 і ч. ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вищевказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання призначене за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2019 року та остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_10 утримувати в умовах СІЗО.
Строк відбування покарання за даним вироком рахувати з 25.10.2019.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року, зарахувати до покарання строк перебування ОСОБА_10 в місцях попереднього ув'язнення з 17.07.2015 по 22.03.2016, з 22.06.2017 по 23.04.2018 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати з 06.04.2019 по 24.10.2019 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
У задоволенні цивільного позову ТОВ «лайфселл» до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про стягнення 8 458 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_10 10 000 грн. завданої злочином матеріальної шкоди відмовити.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Речові докази по справі:
- 6 рукавичок, 2 гайкові ключі, пилку для різання металу, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області знищити .
- 7 дротів загальною довжиною 73 м вилученої з огородженої території яку використовує ТОВ «лайфселл» та які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів повернути потерпілому ТОВ «лайфселл».
- автомобіль марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області повернути власнику.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1