Справа № 279/6101/18
іменем України
28 жовтня 2019 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Коростеня Житомирської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Топорище Хорошівського району Житомирської області, із неповною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого за cт.307 ч.2 Кримінального кодексу України,-
11 листопада 2018 року невстановлений засуджений, відбуваючи покарання в державній установі "Коростенська виправна колонія (№71)" в телефонній розмові з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домовився про передачу йому наркотичних засобів, які необхідно було забрати між гаражами за адресою: АДРЕСА_3 , та в подальшому отриману передачу передати йому до державної установи "Коростенська виправна колонія №71" шляхом перекиду на дільницю № 10 колонії, на що ОСОБА_5 погодився.
Цього ж дня, неповнолітній ОСОБА_5 , виконуючи вказівку засудженого, направився до вказаних гаражів, що розташовані неподалік будинку АДРЕСА_3 , де забрав заздалегідь підготовлений поліетиленовий згорток з вмістом наркотичного засобу - "конопля", який помістив до свого одягу та незаконно зберігаючи при собі, почав переносити до дільниці №10 території державної установи "Коростенська виправна колонія №71", але помітивши, що за ним прямує працівник колонії, змінив свій напрямок руху та на дільниці №2 установи був затриманий начальником відділення соціально-психологічної служби та було викликано слідчо-оперативну групу.
Під час проведення огляду місця події із застосуванням відеозйомки 11 листопада 2018 року в період часу з 13.35 год по 15.40 год на території державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" у неповнолітнього ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: три поліетиленових та один паперовий згортки з подрібненою рослинною масою зеленого кольору, два паперові згортки з кристалічноподібною речовиною, три згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, які згідно з висновком експерта № 2/953 від 30.11.2018 є:
- подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що знаходилась у трьох пакетах із безбарвного полімерного матеріалу, яка була вилучена у громадянина ОСОБА_5 , є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить: 22,779 г; 19,001 г; 23,540 г;
- порошкоподібна речовина світло-бежевого та білого кольорів, що знаходилась у двох зіп-пакетах, яка була вилучена у громадянина ОСОБА_5 , містить психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну становить: 0,31089 г; 0,17353 г;
- подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що знаходилась у паперовому згортку, яка була вилучена у громадянина ОСОБА_5 , є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 2,215 г;
- порошкоподібна речовина світло-бежевого кольору, що знаходилась у трьох паперових згортках, яка була вилучена у громадянина ОСОБА_5 , містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін. Маса амфетаміну становить: 0,30477 г; 0,03310 г; 0,02391 г.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст.307 ч.2 Кримінального кодексу України, а саме як умисні дії, які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.
27 грудня 2018 року між прокурором Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно з умовами якої прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для цього кримінального провадження обставин, а також правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст.307 ч.2 Кримінального кодексу України, зокрема як умисні дії, які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.
Обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язувався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене за ст.307 ч.2 Кримінального кодексу України, із застосуванням ст.69 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та на підставі ст.ст.75,76, 104 Кримінального кодексу України дійшли згоди щодо звільнення його від призначеного судом покарання з випробуванням.
Крім того, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 Кримінального процесуального кодексу України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України і Кримінального кодексу України, а тому просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_5 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ст.307 ч.2 Кримінального кодексу України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд встановив, що кваліфікація дій ОСОБА_5 за ст.307 ч.2 Кримінального кодексу України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, що в силу вимог ст.469 ч.4 Кримінального процесуального кодексу України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання, очевидно можливі для виконання.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 Кримінального процесуального кодексу України, а також наслідки укладення, затвердження вказаної угоди, передбачені ст.473 ч.2 Кримінального процесуального кодексу України та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 Кримінального процесуального кодексу України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.475 ч.1 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає як вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Враховуючи викладене вище, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати - вартість проведення експертиз, відповідно до ст.124 ч.2 Кримінального процесуального кодексу України, підлягають стягненню із ОСОБА_5 на користь держави.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт. А тому, арешт, накладений відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2018 року, на два мобільні телефони чорного кольору та пачку цигарок "Парламент" - підлягає скасуванню.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.373, 374, 472, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Угоду про визнання винуватості, укладену 27 грудня 2018 року між прокурором Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ст.307 ч.2 Кримінального кодексу України та із застосуванням ст.69 Кримінального кодексу України призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 грудня 2018 року, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 Кримінального кодексу України на ОСОБА_5 покласти такі обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у сумі - 2002 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Речові докази: один поліетиленовий та три паперових згортки з речовиною зеленого кольору, два паперові згортки з кристалічноподібною речовиною, три згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, (які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Житомирській області) - знищити; два мобільні телефони чорного кольору, паспорт на ім'я ОСОБА_5 , посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , пачку цигарок марки "Парламент" (які передано для зберігання ОСОБА_5 ) - залишити у його власності; зарядний пристрій, телефон марки "Nokia" (які передано до камери схову Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області) - повернути ОСОБА_5 ; DVD-диск - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12018060060001822.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не застосовувався.
Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2018 року, на два мобільні телефони чорного кольору та пачку цигарок "Парламент".
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, зокрема: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області ОСОБА_1