справа № 274/2695/17
провадження № 2-а/0274/9/19
28.10.2019 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючої - судді Замеги О.В., за участю секретаря Павлюк-Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради про скасування постанови № 366 від 21 червня 2017 року,-
Позивачкою заявлено позов до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судове засідання 20.06.2019 позивачка в судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, не зверталася до суду із заявою про розгляд справи в її відсутності.
Ухвалою суду від 20.06.2019 року визнано обов'язковою явку позивача в судове засідання.
В судове засідання 28.10.2019 року сторони не з"явились.
Позивачу повідомлення про дату, час і місце слухання справи направлялось на адресу вказану у позовній заяві. Конверт з відміткою "адресат відсутній" повернувся на адресу суду.
Більше того, жодних заяв про відкладення розгляду справи чи проведення розгляду справи у відсутності позивача на адресу суду не надходило.
Від представника виконавчого комітету Бердичівської міської ради Окунь О.М. надійшла заява, згідно якої просить залишити позов ОСОБА_1 без розгляду у зв"язку з її повторною неявкою, оскільки остання зловживає своїми правами та не виконує свої обов"язки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб"єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 44 КАС України, передбачені право позивача подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому в п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України зазначено, що позивач зобов"язаний з"являтися в судове засідання за викликом суду, якщо його явка визнана судом обов"язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи ту обставину, що позивач повторно не з"явився в судове засідання, не повідомив суд про поважні причини такої неявки, у той же час, заяви про можливість розгляду справи у його відсутності не надав, а тому суд вважає, що позивач втратив процесуальний інтерес до розгляду і вирішення у судовому порядку поданого позову та небажання підтримувати заявлені позовні вимоги.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240, 248 ЦПК України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради про скасування постанови № 366 від 21 червня 2017 року залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право на повторне звернення до адміністративного суду, у загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.В. Замега