Справа № 487/7861/19
Провадження № 1-кс/487/8432/19
25.10.2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення №42019120000000102 від 27.09.2019 року звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на речі та майно, які були вилучені у ОСОБА_5 під час його затримання 21.10.2019 р.
Клопотання мотивоване тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019120000000102 від 27.09.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 21.10.219 р. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час якого у останнього було виявлено та вилучено наступне майно та речі: картки АТ Приватбанк № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung S10, жетон № НОМЕР_4 , 2 флеш-картки; картку-замісник №92, грошові кошти в сумі 136 грн. та 100 доларів США. Враховуючи те, що вилученні речі є доказами вчинення кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості його вчинення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно та речі.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Вислухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019120000000102 від 27.09.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_5 за не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП вимагав від нього неправомірну вигоду в сумі 5000 грн. При цьому, грошові кошти ОСОБА_6 повинен був надати не особисто ОСОБА_5 , а шляхом безготівкового перерахування на рахунок в АТ Приватбанк № НОМЕР_5 .
Досудовим розслідуванням також встановлено, що 17.10.2019 року близько 13.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Болград Одеської області, зателефонував ОСОБА_6 та повідомив номер своєї особистої банківської карти № НОМЕР_5 , на яку останній 18.10.2019 р. перерахував грошові кошти в сумі 4000 грн. через термінал за адресою: м. Кропивницький, Площа Дружби Народів, 1 у якості першої частини неправомірної вигоди за не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. 21.10.2019 року ОСОБА_5 здійснив переведення ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 1000 грн. через термінал за адресою: м. Кропивницький, Площа Дружби Народів, 1 у якості другої частини неправомірної вигоди за не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
21.10.2019 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час якого у останнього було виявлено та вилучено: картки АТ Приватбанк № НОМЕР_5 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung S10, жетон № НОМЕР_4 , 2 флеш-картки; картку-замісник №92, грошові кошти в сумі 136 грн. та 100 доларів США.
Посилаючись на те, що вказані речі та майно можуть бути речовими доказами вчинення кримінального правопорушення, а також містити відомості про обставини його вчинення, слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення на них арешту.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об'єктивні дані, які вказують на те, що картки АТ Приватбанк № НОМЕР_5 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung S10, 2 флеш-картки; грошові кошти в сумі 136 грн. та 100 доларів США відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому наявні підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на вказані вище майно та речі.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на посвідчення № НОМЕР_6 , жетон №016085, картку-замісник №92 є необґрунтованим, оскільки не містить відомостей про те, що зазначені речі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А за такого, у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на посвідчення № НОМЕР_6 , жетон №016085, картку-замісник №92 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.10.2019 р. під час затримання ОСОБА_5 , а саме: картки АТ Приватбанк №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung S10, 2 флеш-картки; грошові кошти в сумі 136 грн. та 100 доларів США.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошений 29.10.2019 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1