Справа № 487/7860/19
Провадження № 1-кс/487/8429/19
24.10.2019 року Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , слідчого ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12019150030003953 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України про накладення арешту, -
22.10.2019 року старший слідчий СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою уникнення знищення, перетворення, відчуження та проведення незаконних дій із указаним майном.
Підставою для внесення клопотання стало те, що невстановлена особа заволоділа шляхом обману ОСОБА_3 , шахрайським шляхом заволоділа квартирою останнього та може проводити незаконні дій із указаною квартирою, з метою уникнення наслідків незаконних дій із майном, є необхідність у накладенні арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні слідчий клопотання про накладення арешту підтримав.
В судовому засіданні потерпілий просив клопотання про накладення арешту задовольнити.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Із матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні СВ Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12019150030003953 від 11.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.10.2019 року до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області, надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який просить вжити заходів до невстановленої особи, котра шахрайським шляхом заволоділа належною йому на праві власності квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час допиту ОСОБА_3 в якості потерпілого, останній пояснив, що на початку серпня 2019 року він познайомився із жінкою на ім'я ОСОБА_5 (ромської національності). Через деякий час знайомий ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 запросив його погостювати у них вдома, та він погодився. Ще через деякий час, його перестали випускати з дому, де мешкала ОСОБА_5 та він втік. Після цього, ОСОБА_6 знову його забрав до себе додому, де він проживав ще деякий час у сараї. В послідуючому ОСОБА_6 відвіз його до нотаріуса, де сказав йому підписав нотаріальну довіреність, що останній і зробив, взамін на купівлю йому іншої квартири. Після слідкуючої втечі з будинку ОСОБА_5 , він приїхав до себе додому, але двері вже були замінені та там проводяться ремонті роботи. З цього приводу, він звернувся до Заводського відділу поліції, для написання заяви щодо вчинення відносно нього шахрайських дій з боку ОСОБА_6 , оскільки на даний час квартиру йому ніхто іншу не придбав та мекати йому нема де.
Згідно відповіді КП ММБТІ, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, із квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріальні дій щодо переоформлення квартири на іншу особу не проводилися.
Отже виходячи з того, що невстановлена особа, шляхом обману ОСОБА_3 , шахрайським шляхом заволоділа квартирою останнього та може проводити незаконні дій із указаною квартирою, з метою уникнення наслідків незаконних дій із майном, є необхідність у накладенні арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим доведено що майно, щодо якого ініційоване клопотання, є об'єктом кримінально протиправних дій, а також доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного у клопотанні майна.
Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 169, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12019150030003953 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою уникнення знищення, перетворення, відчуження та проведення незаконних дій із указаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити старшому слідчому СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_7