Справа № 128/2097/19
28.10.2019 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Славич К.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна - квартири по АДРЕСА_1 . У позовній заяві позивачкою викладено наступну позицію: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.09.2003 року. За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 15.07.2015 року, яким заповіла належну їй квартиру позивачу ОСОБА_1 . Позивач з метою оформлення спадкових прав на майно після смерті ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецької О.Ю. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 . Однак, отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії через те, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.01.2015 року у цивільній справі №128/2673/14-ц було накладено арешт на вказане нерухоме майно. Рішення у справі прийнято та набуло законної сили, однак питання скасування арешту не було вирішено, що в свою чергу є перешкодою позивачу в оформленні спадкових прав після смерті ОСОБА_5 . На підставі викладеного просить скасувати арешт нерухомого майна накладений ухвалою Вінницького районного суду від 26.01.2015 року у цивільній справі №128/2673/14-ц.
Позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачем не подано.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій позов підтримав за викладених в позовній заяві обставин, просив його задоволити. У разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.(а.с. 63)
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України, враховуючи що він скористався своїми процесуальними правами.
Заяв та клопотань не надходило.
Ухвалою суду від 03.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 26.09.2019 року (а.с. 46)
Ухвалою суду від 28.10.2019 року постановлено, розгляд даної справи здійснювати в заочному порядку.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце його проведення шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідного оголошення (а.с. 66, 67, 68), відзиву на позов не подали, про причини неявки не повідомили.
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.
З огляду на вищевикладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення, про що було постановлено мотивовану ухвалу від 28.10.2019 року.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказав на наявне у нього право на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті власника майна ОСОБА_5 , однак через наявність накладеного ухвалою суду від 26.01.2015 року у цивільній справі арешту, є перешкодою у здійсненні ним права власності. Відповідачі погоджуються із тим, що у вказаній цивільній справі за їх позовом до ОСОБА_5 та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до них з метою забезпечення позову було накладено арешт на спірне нерухоме майно - квартиру за адресою АДРЕСА_1 та не заперечують щодо його скасування. Відзиву на позовну заяву не надали.
Предметом позову є вимога позивача до відповідачів про скасування арешту нерухомого майна.
Підставою позову є наявність арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою суду та не скасованого за результатми розгляду справи, що, в свою чергу, є перешкодою у здійсненні позивачем прав власності на це майно.
Судом встановлено, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа №128/2673/14-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , з участю третьої особи на стороні позивачів - органу опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_5 , третьої особи на стороні відповідача - Вороновицької селищної ради, про визнання частково недійсним розпорядження голови Вінницької районної державної адміністрації №667 від 09.09.2003 року, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права користування житлом, визнання недійсним свідоцтва на право власності на житло від 09.09.2003 року, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації, про захист права власності шляхом виселення з незаконно зайнятої квартири.
Ухвалою суду від 26.01.2015 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 ; заборонено вчиняти реєстраційні дії стосовно квартири АДРЕСА_2 . Виконання ухвали доручено Вінницькій районній державній нотаріальній конторі, КП «ВООБТІ», реєстраційній службі Вінницького районного управління юстиції (т. 1 а.с. 213 цивільної справи №128/2673/14-ц).
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11.03.2015 року ухвалу Вінницького районного суду від 26.01.2015 року про забезпечення позову залишено без змін.
Рішенням Вінницького районного суду від 12.04.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено; висилено ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 . Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати (т. 3 а.с. 103-116 цивільної справи №128/2673/14-ц).
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2016 року рішення Вінницького районного суду від 12.04.2016 року залишено без змін (т. 3 а.с. 168-172) рішення суду набуло законної сили.
З копії свідоцтва про право власності на житло від 09.09.2003 року (а.с. 8) вбачається, що ОСОБА_5 належить на праві власності квартира в АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_5 06.10.2003 року зареєстровано в КП «ВООБТІ» (а.с. 8-зворот).
Даний факт також підтверджується копією довідки №11 від 14.03.2017 року, виданої КП «ВООБТІ» ОСОБА_1 . (а.с. 7).
Відповідно до копії заповіту від 15.07.2015 року ОСОБА_5 заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Постановою №462/02-31 від 20.06.2019 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькою Ю.О. відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі на його ім'я свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області 10.02.2015 року накладено арешт нерухомого майна, обтяження №8678027 на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 26.01.2015 року по справі №128/2673/14-ц (а.с. 5).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилаються сторони, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Вказаний спір регулюється положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, на які посилався і позивач у позовній заяві.
Відповідно до ст. 25 ЦК України - цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження і припиняється в момент її смерті. Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє відоме місце проживання спадкодавця. Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.
Згідно ч.ч. 3,4,5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, враховуючи те, що при ухваленні рішення від 12.04.2016 року судом не було вирішено питання щодо накладеного арешту на спірне нерухоме майно - квартиру в АДРЕСА_1 , що було застосовано з метою забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наявність такого виду забезпечення позову, у справі, рішення суду по якій набуло законної сили, є перешкодою у оформленні позивачем своїх спадкових прав після смерті власника нерухомого майна - ОСОБА_5 ..
Керуючись ст.ст. 25, 316, 317, 319, 321, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ «перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна задоволити.
Скасувати арешт квартири АДРЕСА_2 , накладений ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.01.2015 року у цивільній справі №128/2673/14-ц.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.П. Шевчук