про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/892/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви б/н від 21.10.2019
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Тепличний комбінат «Дніпровський», вул. Теплична, 1, с. Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область, 51831
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорті Партнер», вул. Магістратська, буд. 4/42, м. Чернігів, 14000
про зобов'язання повернути передоплату у сумі 2235478грн.28коп.
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про зобов'язання відповідача повернути передоплату за договором поставки №118-18 від 27.10.2018 у розмірі 2235478грн.28коп.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання по поверненню позивачу грошових коштів, сплачених останнім як попередня оплата за товар на підставі договору поставки №118-18 від 27.10.2018, яке виникло у відповідача внаслідок поставки товару неналежної якості.
Аналіз змісту позовної заяви та доданих до неї документів свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.
За змістом п.3 ч. ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову.
При цьому, в силу приписів ч.1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Як вбачається із позовної заяви б/н від 21.10.2019, позивачем у поданій позовній заяві не зазначено ціни позову, а лише вказано «ціна позову: немайновий».
Водночас, згідно із змістом прохальної частини позову позивач просить суд зобов?язати відповідача повернути передоплату за договором поставки №118-18 від 27.10.2018 у розмірі 2235478грн.28коп. Отже, спір стосується повернення грошової суми, розмір якої визначається самим позивачем.
Суд звертає увагу, що вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці, є майновою вимогою, а відтак й позов, який містить саме таку вимогу є позовом майнового характеру.
Будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, позовна вимога про повернення відповідачем суми передоплати у розмірі 2235478грн.28коп. є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з визнанням прав на грошову суму, а отже ця вимога має вартісну оцінку.
Згідно з приписами ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу приписів ст.123 Господарського процесуального кодексу України судовий збір входить до складу судових витрат, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюються законом.
Згідно із ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, визначеної процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.
Позивачем у підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення №2157 від 27.09.2019 на суму 1921грн.00коп.
Проте, як встановлено судом вище, позовна заява, подана позивачем, має майновий характер, а тому за подання до Господарського суду Чернігівської області цієї позовної заяви з вимогою майнового характеру, у даному випадку про зобов?язання повернути передоплату у сумі 2235478грн.28коп., позивач мав сплатити судовий збір в сумі 33532грн.17коп.
Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 1921грн.00коп., позивачу належить доплатити 31611грн.17коп. (33532,17-1921), а докази сплати судового збору додати до позовної заяви.
Доказів сплати судового збору в сумі 31611грн.17коп. позивач до позовної заяви не додав.
За таких обставин суд доходить висновку про неподання позивачем доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є порушенням приписів п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України окрім зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, позовна заява повинна містити також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві б/н від 21.10.2019 не зазначено ціни позову, крім того, у тексті позовної заяви б/н від 21.10.2019 не наведений обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованності, а також вказаний розрахунок не доданий і до матеріалів позовної заяви у вигляді окремого документа.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем порушено вимоги п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не зазначено ціну позову, відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із приписами ч.2,4 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом.
Копії документів вважаються належним чином засвідчені, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів, що подаються до суду, встановлюються ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядної документації. Вимоги до оформлення документів". Згідно з приписами даного ДСТУ подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Аналіз доданих до позовної заяви документів, перелік яких наведений у реквізиті позовної заяви «Додаток» свідчить, що окрім платіжного доручення про сплату судового збору та доказів надсилання копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу, копії інших документів не засвідчені належним чином, що є порушенням порядку подання доказів до господарського суду, встановленого ч.2 ст.164 та ст.91 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Тепличний комбінат «Дніпровський» б/н від 21.10.2019 має бути залишена без руху для надання позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 123, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю Тепличний комбінат «Дніпровський» протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання ухвали суду від 29.10.2019 про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі у сумі 33532грн.17коп. або доплати 31611грн.17коп.;
- обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми;
- належним чином засвідчених копій всіх документів, перелік яких наведений у реквізиті позовної заяви «Додаток».
Суд звертає увагу позивача, що копія обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми має бути надіслана рекомендованим листом з описом вкладення відповідачу, а докази такого направлення надані суду разом із заявою про усунення недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвалу підписано 29 жовтня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.Г. Оленич