18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1300/17
Господарський суд Черкаської області в складі головуючої судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників:
від позивача - Різник Ю.С., адвокат за ордером,
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича
до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
про визнання недійсним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець Швиденко Дмитро Васильович звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» з вимогами визнати недійсним (незаконним) та скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», яке оформлено протоколом комісії №12 від 11.09.2017 та Акт про порушення №000279 від 14.08.2017.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення комісії відповідача було прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки доказів на підтвердження порушення позивачем умов договору та діючого законодавства відповідачем не надано, відтак рішення відповідача про нарахування позивачу оперативно-господарської санкції у розмірі 72017,99 грн за результатами розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією (тут і надалі по тексту рішення ПКЕЕ, які втратили чинність, але які діяли на час виникнення спірних правовідносин) є незаконним і порушує законні права та інтереси позивача. Позивач стверджує, що акт пломбування лічильника ним особисто не підписувався, а також ним не надавалось доручення на підпис іншій особі від свого імені і відповідно позивач не може нести відповідальність за збереження пломб на лічильнику, в тому числі і за пошкодження індикаторів. Окрім того, позивач вказує, що відповідно до Акту про порушення №000279 від 14.08.2017 позивач порушив ПКЕЕ п. 10.2.26, а саме пошкодження індикаторів, установлених у місцях вказаних в акті про пломбування, акті про збереження пломб (дати і номера актів не вказані), і стан індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів: корпус лічильника - М9590777 пошкоджено, спрацьовано. На думку позивача таке визначення спрацьовано (візуально спрацьовано) не входить в перелік порушень, які визначені у п. 6.40 ПКЕЕ. Позивач наголошує, що таке порушення як пошкодження індикаторів в Акті проведення експертизи лічильника електроенергії № 390 від 28.08.2017 взагалі відсутнє.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.10.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (суддя Єфіменко В.В.).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.12.2017 у справі була призначена судова експертиза засобу обліку електричної енергії заводський №62822313, тип ЦЕ 6803В, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Проте висновок за результатами проведення вказаної експертизи суду надісланий не був, у зв'язку з відмовою позивача здійснити оплату рахунку за проведення вказаного експертного дослідження.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.06.2019 справа була прийнята до розгляду суддею Кучеренко О.І., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
30.07.2019 позивач подав до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, відповідно до якої просив суд задовольнити позовну вимогу про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», яке оформлене протоколом комісії №12 від 11.09.2017. Від решти вимог позивач відмовився, скориставшись своїм процесуальним правом, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Також 30.07.2019 позивач подав до суду заяву про зміну (доповнення) підстав позову, відповідно до якої позивач просить вважати додатковою підставою позову невиконання відповідачем Правил користування електричною енергією в частині строків призначення до розгляду та проведення засідання відповідачем з розгляду складеного ним акту про порушення.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.09.2019 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
У засіданні суду 11.10.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.
У судовому засіданні 15.10.2019 оголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд
17 червня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», від імені якого діє Черкаський район електричних мереж (Постачальник, відповідач у справі), та Швиденко Дмитро Васильович (Споживач, позивач у справі) уклали договір про постачання електричної енергії №599 (далі в тексті рішення - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 20,0 кВт, величини якої по об'єктах Споживача визначені в п. 6 додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У пункті 2.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
У пункті 9.1 Договору зазначено, що Додатками до цього Договору є: Додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії Споживачу та субспоживачу»,
Додаток №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної діяльності сторін»,
Додаток №3 «Порядок розрахунків»,
Додаток №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»,
Додаток №6 «Повідомлення особи про обробку її персональних даних»,
Додаток №7 «Порядок участі Споживача у графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень»,
Додаток №10 «Акт про використану електричну енергію»,
Додаток №11 «Акт про прийняття-передавання товарної продукції»,
Додаток №12 «Перелік уповноважених осіб»,
Додаток №13 «Реквізити споживача»,
Додаток №14 «Акт про пломбування розрахункової схеми обліку електричної енергії».
Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печаткою відповідача. Наведені у пункті 9.1 Договору Додатки підписані особисто споживачем - фізичною-особою підприємцем Швиденком Дмитром Васильовичем .
У Додатку №12 «Перелік уповноважених осіб», такими особами визначено тільки Споживача Швиденка Дмитра Васильовича .
10.08.2016 відповідачем було проведено пломбування засобу обліку Споживача, про що складено «Акт про пломбування», Додаток №9 до Договору, відповідно до якого корпус лічильника, який встановлений на об'єкті позивача тип ЦЄ 6803В, заводський номер № 62822313, був опломбований відповідними пломбами Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», а також на корпус лічильника встановлена наліпка №М9590777, вказаний акт від імені Споживача підписаний ОСОБА_1. (Том 2, а.с. 124).
14.08.2017 за результатами перевірки об'єкта Споживача (позивача), магазину-кафе «Сафарі» у с.Червона Слобода, Черкаського району, відповідачем було складено Акт про порушення №000279. Відповідно до цього Акту, відповідач встановив наявність порушень позивачем пункту 10.2.26 ПКЕЕ, а саме: пошкодження індикаторів, установлених у місцях вказаних у акті про пломбування, акті про збереження пломб. До Акту були додані Акт технічної перевірки, Акт про пломбування, фотоматеріали. У розділі 2 Акту вказано, що корпус лічильника - М9590777 пошкоджено, спрацьовано. Окрім того, в Акті зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 30.08.2017.
11.09.2017 за результатами проведення засідання комісії з розгляду Акта про порушення №000279 від 14.08.2017 про порушення споживачем Швиденком Д.В. ПКЕЕ було прийнято рішення, яке оформлене Протоколом №12, з якого вбачається, що
1) Обсяг не облікованої електричної енергії становить 32765 кВт*год.
2) Вартість не облікованої електричної енергії становить 72018,99 грн.
Відповідно до пункту 5 вказаного протоколу нарахована сума збитків повинна бути сплачена до 11 жовтня 2017 року.
У зв'язку з непогодженням Споживача з рішенням, яке прийняте 11.09.2017 комісією відповідача, було вирішено провести експертизу лічильника.
Згідно з інформацією, яка зазначена у Акті проведення експертизи лічильника електроенергії №390 від 28.08.2017, яка проведена комісією у складі двох працівників відповідача та за участю представника ДП «Черкасистандартметрологія», вказано, що корпус лічильника не пошкоджений, пломба лічильника М9590777 візуально спрацьована (Том 1, а.с.20).
До висновку вказаної експертизи доданий протокол №390 від 28.08.2017 ДП «Черкасистандартметрологія» у якому зазначається, що похибка лічильника перевищує допустиме значення, лічильник не придатний до застосування.
Також судом було встановлено та підтверджено представниками позивача та відповідача, що до укладення Договору про постачання електричної енергії №599 від 17.06.2015, відповідач постачав електричну енергію позивачу на виконання попереднього договору, який був укладений 12.07.2012 та мав такий самий номер 599. У Додатку №10, який підписаний сторонами цього договору міститься Доручення, згідно з яким приватний підприємець Швиденко Д.В. доручає Швиденку В.О., серед іншого, підписувати Акти про порушення ПКЕЕ, Акти технічної перевірки (контрольного огляду) та пломбування приладів обліку (Том 1, а.с.140).
Позивач, не погоджуючись, з встановленим у протоколі фактом порушенням ним умов Договору та накладеним на нього стягнення у розмірі 72017,99 грн, звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про визнання рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом №12 від 11.09.2017, недійсним.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду акта про порушення. Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності відносяться до юрисдикції господарських судів, як визначено у пункті 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії.
Правовідносини з енергопостачання урегульовані Господарським кодексом України, Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про електроенергетику». Частиною 1 статті 277 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Частини 2, 3, 4 статті 26 ЗУ «Про електроенергетику» передбачають, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 №28 затверджені Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442.
Розділом 3 ПКЕЕ визначено порядок встановлення та експлуатації засобів обліку і управління електроспоживанням. Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 ПКЕЕ, зокрема, передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт у ньому робиться запис про відмову. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (пункт 6.41 ПКЕЕ).
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти. (пункт 6.42 ПКЕЕ).
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, затверджена Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика). Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 №1357. Відповідно до пункту 1.2 Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза).
Судом встановлено, що 14.08.2017 працівниками відповідача було проведено технічну перевірку об'єкта постачання електричної енергії за договором №599, за результатами якої складено Акт про порушення №000279 від 14.08.2017 та Акт технічної перевірки засобів обліку №0401/599 від 14.08.2017, у яких зазначено, що споживачем не забезпечено збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до Акту про порушення №000279 від 14.08.2017 позивач порушив ПКЕЕ п. 10.2.26, а саме пошкодження індикаторів, установлених у місцях вказаних в акті про пломбування, акті про збереження пломб (дати і номера актів не вказані), і стан індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів: корпус лічильника - М9590777 пошкоджено, спрацьовано.
Відповідно до підпункту 26 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Водночас, як встановлено судом, Акт про пломбування (Додаток №9 до Договору) від 10.08.2016, відповідно до якого на корпус лічильник, який знаходиться на об'єкті позивача була встановлена наліпка М9590777, підписаний особою, яка не є особою, які відповідальна за збереження такої пломби (тобто Споживачем) та чи особою яка уповноважена здійснювати будь-які дії, пов'язані з виконанням договору постачання електричної енергії. Оскільки згідно з Додатком №12 до Договору єдиною особою у правовідносинах з Постачальником відповідно до умов даного Договору та вимог ПКЕЕ є Швиденко Дмитро Васильович .
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 статті 75 цього Кодексу встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які встановлені судом щодо особи, яка підписала Акт про пломбування (Додаток №9 до Договору) від 10.08.2016 та не є позивачем у справі у судовому засіданні визнані представниками сторін. Отже, суд прийшов до висновку, що позивач не приймав на відповідальне зберігання відповідний індикатор, тому він і не може відповідати за його збереження, відтак позивач не несе відповідальності за випадки пошкодження вказаного обладнання (приладів обліку).
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у Акті проведення експертизи лічильника електроенергії №390 від 28.08.2017 вказано, що корпус лічильника не пошкоджений, пломба лічильника М9590777 візуально спрацьовано, проте у самому висновку експертизи та в протоколі №390 від 28.08.2017 ДП «Черкасистандартметрологія», який додається до висновку експертизи, зазначається тільки похибка лічильника, а будь-який висновок про пломби лічильника відсутній. До того ж, таке визначення спрацьовано (візуально спрацьовано) не входить в перелік порушень, які визначені у пункті 6.40 ПКЕЕ.
Отже, суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки відповідачем не доведено належними доказами факту порушення позивачем умов Договору, яке полягає у безобліковому користуванні електричною енергією, а прийняте відповідачем рішення з розгляду Акту про порушення № 000279 від 14 серпня 2017 року, яке оформлено протоколом №12 від 11 вересня 2017 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів, якими встановлюються порядок та розмір розрахунку спричинених користувачем збитків, тому дане рішення не може вважатися правомірним. Відтак, з урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як на підставу понесених судових витрат позивач послався на договір про надання правової (правничої) допомоги №12/07-2019 від 26.07.2019, який укладений позивачем з Адвокатським бюро «Архипенка», додаткову угоду №1 до вказаного договору, Акт №1 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 20000,00 грн, а також копії платіжного доручення №1 від 29.07.2019 на суму 10000,00 грн та меморіального ордера № @2PL664097 від 09 жовтня 2019 року на суму 10000,00 грн про оплату позивачем послуг адвоката за договором №12/07-2019 від 26.07.2019.
Отже, позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи, у розмірі 20000, 00 грн. Оскільки відповідачем не заявлено про не співмірність понесених позивачем витрат, ці витрати підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі і судовий збір, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені норми та повне задоволення позовних вимог позивача, сплачена ним за подання позову сума судового збору у сумі 1600,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», яке оформлено протоколом комісії №12 від 11.09.2017.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (м.Черкаси, вул.Гоголя, буд. 285, код ЄДРПОУ 22800735) на користь фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 1600,00 грн витрат на сплату судового збору та 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення підписане 25.10. 2019.
Суддя О.І.Кучеренко