24.10.2019 р. Справа № 914/1295/19
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Приватного підприємства “Інтра-Львів”, м.Львів;
до Відповідача: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів;
Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Приватне підприємство “СТО-ВП”, м.Львів;
Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Львівська міська рада, м.Львів;
про: визнання протиправним та скасування розпорядження від 26.06.2017р. №377 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19.
Представники:
Позивач: ОСОБА_1 В.І. - заступник керівника (Статут ПП “Інтра-Львів”, затверджений рішенням від 05.06.2019р. №18);
Відповідач: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 28.12.2018р. №34-вих-10521);
Третя особа 1: не з'явився;
Третя особа 2: не з'явився.
05.07.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від 05.07.2019р. б/н (вх.№1353) Приватного підприємства “Інтра-Львів” до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26.06.2017р. №377 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставами позовних вимог Позивач зазначає загрозу позбавлення права власності, а також можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним Позивачу на праві власності майном.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.07.2019р. суд постановив позовну заяву Приватного підприємства “Інтра-Львів” від 05.07.2019р. б/н (вх.№1353від 05.07.2019р.) залишити без руху.
22.07.2019р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшло клопотання Позивача про усунення недоліків (вх.№30069/19).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 27.08.2019р.; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Приватне підприємство “СТО-ВП” (79008, м.Львів, площа Соборна, 2а; ідентифікаційний код 36026552).
Ухвалою суду у даній справі від 27.08.2019р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 17.09.2019р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 17.09.2019р. клопотання Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2019р. вх.№2291/19 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Львівську міську раду, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 12год. 30хв. 16.10.2019р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.10.2019р. у даній справі суд постановив відкласти підготовче засідання на 24.10.2019р.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Сторін в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, в судовому засіданні надав усні пояснення.
Представник Відповідача в судове засідання з'явилась, 22.10.2019р. подала до суду Додаткові пояснення (вх. №43485/19). Вказані Додаткові пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.
Представник Третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник Третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, 22.10.2019р. подав Пояснення Третьої особи щодо позову (вх. №43478/19), у яких зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю, а спір розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір має ознаки публічно-правового. У випадку продовження судом розгляду спору Третя особа 2 просить відмовити Позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. Вказане Пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог у позовній заяві зазначає, що оскаржуване розпорядження Відповідача від 26.06.2017р. №377 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19 порушує його право приватної власності на будівлю магазину літ «Г-1», площею 78,5 м.кв., який розташований за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, оскільки, на думку Позивача, Відповідачем не вжито заходів до отримання повної інформації, яка стосується об'єкта, а саме не зроблено спроб отримати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованого речового права на об'єкт, який визначено Відповідачем як самовільно встановлену Третьою особою 1 тимчасову споруду.
Також Позивач звертає увагу суду на те, що у Відповідача та Третьої особи 1 відсутні будь які документи, які б надавали дозвіл на розміщення тимчасової споруди, а відтак, оскаржуване розпорядження Відповідача стосується тимчасової споруди, якої не існує.
На праві приватної власності Позивач володіє, користується та розпоряджається будівлею магазину за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, яке набув на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Л.В. (дата державної реєстрації 31.07.2013р., номер об'єкта в РПВН 36860076, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 122228146101).
З підстав наведеного Позивач підсумовує, що під час виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018р. у справі №914/2114/17 в частині примусового демонтажу вказаного об'єкту відбудеться протиправне позбавлення Позивача права приватної власності і ПП «Інтра-Львів» буде позбавлене права вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому на праві приватної власності майном.
Окрім того, Позивачем 26.09.2019р. за вх. №38000/19 подано до суду Додаткові пояснення щодо предметної юрисдикції, у яких в обґрунтування підстав розгляду справи в порядку господарського судочинства зазначає, що Позивачу на праві приватної власності належить магазин за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, а при визначенні предметної юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту юридичної природи обставину справі. Позивач вважає, що даний спір має розглядатись в порядку господарського судочинства, оскільки спірне розпорядження Відповідача порушує зареєстроване у встановленому чиним законодавством України право власності Позивача на будівлю магазину за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19.
03.10.2019р. Відповідачем за вх. №40825/19 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, у якому просить суд закрити провадження у справі у зв'язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Вказані доводи Відповідач обґрунтовує тим, що оскаржуване розпорядження стосується тимчасової споруди для ведення підприємницької діяльності, порядок встановлення яких врегульовано ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015р. №4526. Спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки такий виник між Відповідачем як суб'єктом владних повноважень і Позивачем в сфері публічно-правових відносин, де Відповідач здійснює передбачені Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами благоустрою м.Львова та Положенням про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради управлінські функції.
В обґрунтування вказаних доводів Відповідачем долучено до матеріалів справи судову практику в спорах, а саме постанови Верховного Суду від 13.11.2018р. у справі №910/2145/18 та від 27.11.2018р. у справі №910/2686/18.
З врахуванням характеру заявлених Позивачем вимог немайнового характеру про визнання протиправним та скасування розпорядження Відповідач робить висновки про існування між Сторонами публічно-правових відносин і просить суд закрити провадження у справі.
Окрім того, Третьою особою 2 22.10.2019р. за вх. №43478/19 подано до суду Пояснення Третьої особи щодо позову, у яких просить суд закрити провадження у справі з підстав того, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. У випадку продовження розгляду спору просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.
Вказані доводи Третя особа 2 обґрунтовує наявністю владно-управлінських функцій Відповідача при винесенні оскаржуваного розпорядження, що, у свою чергу, призводить до наявності публічно-правового спору між Сторонами з приводу визнання протиправним та скасування такого розпорядження.
В обґрунтування вказаних доводів Третя особа 2 також посилається на те, що Позивач був учасником справи №914/2114/17 і заявляв доводи про порушення оскаржуваним розпорядженням його права власності при здійсненні апеляційного та касаційного провадження з перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018р. у вказаній справі, і вказаним доводам було надано належну правову оцінку.
Третя особа 2 підсумовує, що доводи Позивача про те, що належний Позивачу об'єкт нерухомого майна та тимчасова споруда Третьої особи 1 є тим самим об'єктом, а також того, що оскаржуване розпорядження Відповідача стосується належного Позивачу на праві власності майна не підтверджені жодними належними, достатніми та допустимими доказами у справі. З підстав наведеного Третя особа 2 зазначає, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства і провадження у справі слід закрити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій. Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність суб'єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та виконання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.
Закон України «Про благоустрій населених пунктів» визначає правові, економічні, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Згідно ст. 10 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо. Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (ст.12 Закону).
Відповідно до ст.34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Ч.1 ст.40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до наведених приписів законодавства, спори щодо виконання суб'єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою (зокрема, відновлення благоустрою шляхом демонтажу елементів благоустрою) є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
В той же час, відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п.6 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсним актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами вчинення відповідних дій у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про здійснення демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про здійснення демонтажу тимчасових споруд є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень щодо такого демонтажу.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.06.2017р. №377 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19 з підстав порушення та загрози позбавлення Позивача права власності на нежитлову будівлю магазину літ «Г-1», площею 78,5 м.кв., який розташований за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, відтак обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права спрямований на усунення посягань Відповідача на належне Позивачу на праві приватної власності нерухоме майно.
З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що у зв'язку із прийняттям Відповідачем оспорюваного розпорядження може бути обмежене наявне у Позивача право приватної власності, тобто йдеться про захист цивільного права, що зумовлює саме приватно-правовий характер спірних правовідносин у справі, а відтак, наявність правових підстав до розгляду спору в порядку господарського судочинства.
Аналогічну правову позицію викладено зокрема у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі №914/1092/18.
При цьому суд критично оцінює та відхиляє доводи Відповідача щодо застосування Великою Палатою Верховного Суду норм права у подібних правовідносинах, викладене в постанові від 13 листопада 2018 року у справі №910/2145/18, оскільки предметом спору у вказаній справі було визнання незаконним та скасування рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, та визнання незаконними дії цього Департаменту щодо демонтажу нежитлової будівлі в той час, як предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж тимчасової споруди.
Суд також зазначає, що представник Позивача в судовому засіданні пояснив, що оскаржуваним Розпорядженням, згідно його доводів, порушується саме право власності Позивача.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновків про відсутність правових підстав до закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, а відтак, відмови в задоволенні клопотань Відповідача від 03.10.2019р. вх. №40825/19 та Третьої особи 2 від 22.10.2019р. вх. №43478/19 про закриття провадження у справі, оскільки, як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, підставами позову Позивач зазначає саме захист свого права приватної власності на будівлю магазину літ «Г-1», площею 78,5 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , вул. АДРЕСА_1 , 19.
Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Суд встановив відсутність перешкод для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті.
При цьому суд, з врахуванням встановлених строків підготовчого засідання та дати постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, суд зазначає про відсутність правових підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання.
Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1)залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 80, 120, 121, 177, 181 - 183, 185, 231, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 12.11.2019р. о 12:00 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду.
3. В задоволенні клопотань Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та Львівської міської ради про закриття провадження у справі відмовити.
4. Явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов'язковою.
6. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
7. Строк та порядок оскарження ухвал визначений главою I розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено 28.10.2019р. на 12.11.19 р. о 12:00 год.
Головуючий суддя Фартушок Т. Б.