Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"29" жовтня 2019 р. Справа № 906/1139/19.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І.В., розглянувши заяву від 25.10.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки та все рухоме та нерухоме майно відповідачів у справі
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" (м. Київ)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" (м. Житомир)
2) ОСОБА_1 (м. Житомир)
про стягнення 580012,97 грн.
28.10.2019 Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 580012,97 грн. боргу, з яких 444705,75 грн. простроченої суми кредиту, 58215,81 грн. простроченого боргу по відсоткам, 3582,39 грн. неустойки за договором та 73509,02 грн. пені.
Крім того, зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи за надання правової допомоги у загальному розмірі 2500,00 грн.; повідомлено, що плануються також понести витрати на правову допомогу у зв'язку з розглядом цивільної справи у розмірі 500,00 грн. за одну годину.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачами умов договору про надання овердрафту № Т 14.09.2016 К 1624 від 17.10.2017.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано 28.10.2019 заяву від 25.10.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки та все рухоме та нерухоме майно відповідачів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.
Обгрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивачем у заяві про забезпечення позову, зокрема, зазначено, що умови кредитного договору позичальником не виконано, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуто; станом на 12.09.2019 загальний розмір заборгованості перед банком за кредитним договором складає 580012,97 грн.; борг тривалий час не погашається та існує ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна та у зв'язку із цим позивач змушений звернутися до суду із заявою про забезпечення позову; наголошено, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Слід зазначити, що згідно із ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.
Положення ч. 1 ст. 74 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В свою чергу обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Разом з цим, позивачем не надано доказів того, що відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" та ОСОБА_1 намагаються здійснити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності.
Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу. При цьому, відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
В свою чергу, лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 у справі №918/702/18).
Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідачів, слід звернути увагу позивача на таке.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 02.08.2019 у справі № 915/538/19, від 06.11.2018 у справі № 923/560/17, від 22.02.2018 у справі №910/18821/17 у позовному провадженні під час накладення арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати арештовані кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Як вбачається з заяви від 25.10.2019 про забезпечення позову позивачем не наведено інформацію про наявність рахунків відповідачів, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо накладення арешту на банківські рахунки відповідачів суперечать імперативним приписам ч. 1 ст. 137 ГПК України, яка визначає вичерпний перелік застосованих заходів забезпечення позову, оскільки закон дозволяє накладати арешт лише на майно та грошові кошти відповідача, а не на банківські рахунки.
Про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 ГПК України).
Частиною 8 ст.140 ГПК України передбачено, що ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні заяви від 25.10.2019 АТ "Таскомбанк" про забезпечення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233-235 ГПК України, господарський суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 25.10.2019 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 29.10.2019.
Суддя Лозинська І.В.
Віддрук:
1 - в справу
2 - позивачу (реком. з повідомл.)