вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2019 р. Справа№ 910/5759/15-г
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Дикунської С.Я.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2019
у справі №910/5759/15-г (суддя Щербаков С.О.)
за позовом ОСОБА_1
до: 1. ОСОБА_2 ;
2. ОСОБА_3 ;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Томас»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3: Компанія LAPISTO LIMITED
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Томас» (далі - ТОВ «Фірма Томас», відповідач-3) про визнання недійсним правочину, за яким Компанія «Лапісто Лімітед» здійснила відчуження часток на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма Томас» у розмірі 99 000,00 грн, що становить 99% статутного капіталу товариства, витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма Томас» у розмірі 1 000,00 грн, що становить 1% статутного капіталу товариства, зобов'язання ТОВ «Фірма Томас» відновити становище, яке існувало до прийняття рішення, згідно якого було внесено зміни до складу учасників товариства та припинено участь ОСОБА_1 у товаристві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016, у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2017 у справі №910/5759/15-г рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі № 910/5759/15-г залишено без змін.
08.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив суд:
1) переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суд міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/5759/15-г у частині: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013, оформленого Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013; визнання недійсними та скасування змін до установчих документів ТОВ «Фірма Томас», внесених на підставі Протоколу загальних зборів учасників товариства від 29.04.2013»;
2) скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г у частині: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013, оформленого Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Томас» від 29.04.2013; визнання недійсними та скасування змін до установчих документів ТОВ «Фірма Томас» та задовольнити позовні вимоги у цій частині.
У вказаній заяві позивач також просив суд поновити ОСОБА_1 строк для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/5759/15-г у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами відмовлено, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у вищевказаній справі за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що представник ОСОБА_1 був присутній при проголошенні ухвали Шеченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18, тобто позивач (заявник) з 20.07.2018 був обізнаний про існування такої ухвали, а тому можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника та мала суб'єктивний характер; за таких обставин клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви є необґрунтованим та безпідставним, а відтак, правові підстави для поновлення пропущеного строку для подачі такої заяви відсутні, у зв'язку з чим остання залишається без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити клопотання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, поновити вищевказаний строк, направити справу на розгляд суду першої інстанції, зобов'язавши суд першої інстанції відкрити провадження та здійснити перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/5759/15-г за нововиявленими обставинами.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, прийнятою за неповного з'ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що про існування ухвали Шеченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка є підставою для перегляду рішення суду від 18.01.2016 за нововиявленими обставинами, позивач дізнався лише 06.08.2019 після ознайомлення його адвоката з матеріали справи №761/21521/18, оскільки до, під час та після прийняття вказаної ухвали ОСОБА_1 був відсутній на території України та зазначена ухвала суду не була йому надіслана; за таких обставин суд дійшов безпідставного висновку про необґрунтованість клопотання заявника про відновлення пропущеного процесуального строку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №910/5759/15-г поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/5759/15-г, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду у судове засідання на 23.10.2019, встановлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Фірма Томас» та Компанії LAPISTO LIMITED строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач-1 наголошував на тому, що твердження заявника про те, що йому до 06.08.2019 не було відомо про прийняття ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18, не відповідає дійсності та є наміром свідомо надати суду недостовірні відомості, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Пагер С.М. був присутній у судовому засіданні 20.07.2018 та надав для огляду нотаріально завірену копію заяви потерпілого ОСОБА_1 щодо відсутності заперечень останнього про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього; підставою для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є документи та відомості, які близько року є підставами для розгляду господарської справи №910/8091/17 між тими ж сторонами та про той же предмет спору; про те, що ОСОБА_1 було відомо про вищезазначену ухвалу раніше, ніж 06.08.2019, свідчать також ті обставини, що на вказану ухвалу останній посилається у низці клопотань та заяв, поданих ОСОБА_1 до матеріалів справи №910/2524/18 та, зокрема, як на підставу для задоволення апеляційної скарги від 11.12.2018; враховуючи, що ОСОБА_1 надано суду недостовірні відомості щодо обставин, які викладені ним у заяві про перегляд судового рішення, суд правомірно відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку.
У судове засідання позивач, відповідач-1 та третя особа не з'явились, своїх уповноважених представників не направили, про місце, день та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що позивач, відповідач-1 та третя особа не повідомили суд про поважність причин нез'явлення до суду апеляційної інстанції, з огляду на встановлені статтею 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб.
У судовому засіданні представник відповідача-3 підтримав вимоги поданої позивачем апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду скасувати.
Представник відповідача-2 вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
23.10.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 9, 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк та про залишення позову (заяви) без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача-2 та відповідача-3, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі (п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник, як на підставу для перегляду рішення Господарського суд міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/5759/15-г за нововиявленими обставинами, посилається на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18 про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на пропуск строку для подачі вказаної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивачем заявлено про поновлення строку для подання такої заяви, вказуючи на те, що ОСОБА_1 дізнався про вищезазначену ухвалу лише 06.08.2019 після ознайомлення з матеріали справи №761/21521/18, оскільки до, під час та після прийняття такої ухвали він був відсутній на території України та зазначена ухвала суду йому не надсилалася.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з ухвалою суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, можливість поновлення процесуальних строків пов'язано із поважними причинами пропуску. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно вказаної норми суд у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. Відтак, причини пропуску строку мають бути поважними, що відповідно, дає підстави для його поновлення.
При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно не погодився з твердженнями позивача про те, що йому стало відомо про ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 у справі №761/21521/18 лише 06.08.2019 після ознайомлення з матеріали вказаної справи, оскільки, як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, представник позивача (потерпілого у кримінальному провадженні) - Пагера С.М . був присутній у судовому засіданні 20.07.2018 та надав суду для огляду нотаріально завірену копію заяви потерпілого ОСОБА_1 щодо відсутності заперечень останнього про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього, а також надавав пояснення, що потерпілому ОСОБА_1 роз'яснено підставу для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
В апеляційній скарзі апелянт жодним чином не заперечує вказаний висновок місцевого господарського суду, а також не надає доказів на спростування тієї обставини, що його представник Пагер С.М. був присутній у судовому засіданні під час прийняття Шевченківським районним судом м. Києва ухвали від 20.07.2018 у справі №761/21521/18, на яку заявник посилається як на підставу для перегляду рішення Господарського суд міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/5759/15-г за нововиявленими обставинами.
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, представник ОСОБА_1 був присутній при проголошенні ухвали Шеченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 у справі № 761/21521/18, тобто позивач (заявник) з 20.07.2018 був обізнаний про існування такої ухвали.
За таких обставин, можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер.
При цьому, скаржником не наведено інших переконливих обставин та не надано на їх підтвердження відповідних доказів, які б свідчили про існування поважних причин пропуску процесуального строку для подання заяви про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви є необґрунтованим та безпідставним, а відтак, правові підстави для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами відсутні.
Частиною 2 ст. 118 ГПК України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, з огляду на те, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/5759/15-г за нововиявленими обставинами після закінчення строку, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 321 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення вказаної заяви без розгляду.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/5759/15-г за нововиявленими обставинами та залишення вказаної заяви без розгляду.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/5759/15-г прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення.
Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/5759/15-г залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/5759/15-г залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/5759/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.10.2019.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
С.Я. Дикунська