ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2642/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» Від ТОВ «Трансенергозбут»Богатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. адвокат Жекало І.С., посвідчення № 003738, дата видачі: 20.03.19; свідоцтво ОД № 003738 від 20.03.19 (копія); директор Нікіщенко С.І. , паспорт серія НОМЕР_1 , дата видачі: 06.06.97; виписка з ЄДР копія;
розглянувши апеляційну скаргу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай»
на ухвалу господарського суду Одеської області
від10.09.2019року про повернення позовної заяви (суддя суду першої інстанції: Щавинська Ю.М.; час і місце винесення ухвали: 10.09.2019, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області)
у справі за позовом№ 916/2642/19 Державного багатопрофільного підприємства «Урожай»
до відповідача про Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергозбут» визнання договору недійсним,
05.09.2019 Державне багатопрофільне підприємство «Урожай» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергозбут», в якій просить суд визнати договір безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 02.01.2019р. недійсним з підстав його фіктивності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2019 визнано подання Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» позовної заяви у справі № 916/2642/19 зловживанням процесуальними правами; позовну заяву Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» за вхідним № 2696/19, подану у справі №916/2642/19, повернуто позивачу; стягнуто з Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» (65044, м. Одеса, Французський бульвар, буд. 10, код ЄДРПОУ 13908422) в дохід Державного бюджету штраф у сумі 1 921 /одна тисяча дев'ятсот двадцять одна/ грн.
Вказану ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 22.08.2019 Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» було подано до суду підписану адвокатом Георгієвою І.П. позовну заяву про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 02.01.2019р. з підстав його фіктивності.
Ухвалою суду від 27.08.2019р. (суддя Железна С.П.) у відкритті провадження у справі №916/2480/19 за позовом Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» до Товариства з обмеженою відповідність «Трансенергозбут» про визнання договору недійсним відмовлено у зв'язку із тим, що відповідна позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та за характером спірних правовідносин віднесена до юрисдикції загального суду.
Вказана ухвала, згідно даних Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», набрала законної сили та оскаржена не була.
05.09.2019 Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» було подано до суду позовну заяву вх. № 2696/19 (справа № 916/2642/19), яка за своїм змістом є повністю ідентичною позовній заяві, поданій у справі № 916/2480/19.
Судом першої інстанції з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що одночасно з позовом про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № 2 від 02.01.2019 Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» 22.08.2019 було також подано позови про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № 2 від 02.01.2018 (справа № 916/2486/19) та про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № 2 від 31.10.2016 (справа № 916/2487/19).
У зазначених справах судом також було винесено ухвали від 27.08.2019 про відмову у відкритті провадження з тих же підстав.
Не оскаржуючи зазначені ухвали, позивач повторно подав до суду позовні заяви про визнання недійсними договорів безвідсоткової поворотної фінансової позики № 2 від 02.01.2018 та № 2 від 31.10.2016.
Проаналізувавши зазначені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» у вигляді подання зазначеного позову зловживанням процесуальними правами на підставі п. 2 ч. 2 ст. 43 ГПК України.
Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З огляду на наведене вище, суд повернув позовну заяву Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» про визнання договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № 2 від 02.01.2019 недійсним та стягнув з позивача штраф.
25.09.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10 вересня 2019 року, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.09.2019 року у господарській справі № 916/2642/19 про визнання подання Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» позовної заяви у справі № 916/2642/19 зловживанням процесуальними правами, та стягнення в дохід Державного бюджету штрафу у сумі 1 921грн.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на необгрунтованість та незаконність винесеної ухвали від 10.09.2019.
Апелянт зазначає, що дійсно суддею Желєзною С.П. було відмовлено у відкритті провадження у справі за № 916/2480/19, однак Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» було скореговано зміст первинної позовної заяви та подано до Господарського суду Одеської області.
Крім того, апелянт зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить заборон щодо повторного звернення з тим самим позовом, а не обрання способом захисту порушених та оспорюваних прав шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не є порушенням в розумінні ГПК України.
Апелянт також звертає увагу, що ідентичність суб'єктного складу, вид оспорюваного правочину та підстав позову не є безумовною підставою для твердження про «аналогічність» позовів, оскільки кожний окремий оспорюваний договір регулює відносини сторін у різні проміжки часу, обставини, які мають бути підтверджені позивачем відповідними засобами доказування є також різними, а відтак усі подані позовні заяви мали своїм наслідком різні процеси та різні рішення по закінченню розгляду справи по суті.
Як зазначає апелянт у ч. 3 ст. 162 ГПК України, в якій зазначено, що позовна заява повинна містити, відсутнє таке поняття як «повністю ідентична позовна заява». Тому такі твердження, на думку апелянта, є необґрунтованими та передчасними, оскільки суддя Ю.М. Щавинська не мала в своєму провадженні матеріалів господарської справи за № 916/2480/19, що дало б змогу ознайомитись з позовними вимогами та зробити висновок про «повністю ідентичну позовну заяву».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.09.2019 року по справі № 916/2642/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 17.10.2019 року; роз'яснено учасникам справи про їх право до 17.10.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; призначено справу № 916/2642/19 до розгляду на 24 жовтня 2019 об 11:00.
16.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергозбут» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
22.10.2019 апелянтом Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» до Південно-західного апеляційного господарського суду надано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
У судове засідання 24.10.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Як вказує сам позивач в тексті позовної заяви, 02.01.2019 року між ОСОБА_2 та Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» (Позичальник) був укладений Договір № 2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, за умовами якого Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику фінансову підтримку (позику) на поворотній основі у вигляді грошових коштів.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.03.2019 до Договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № 2 від 02.01.2019, загальна суму наданої безвідсоткової поворотної фінансової позики склала 104 391,22грн.
22.03.2019 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансенергозбут» укладено Договір про відступлення права вимоги № 4, за умовами якого Первісний кредитор передає Новому кредитору, а Новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів до Державного багатопрофільного підприємства «Урожай», що належать Первісному кредитору, і Новий кредитор стає кредитором в частині вимоги боргу за Договором № 2 безвідсоткової поворотної фінансової позики від 02.01.2019 на суму 104 391,22грн.
05.09.2019 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява про визнання договору безвідсоткової поворотної фінансової позики недійсним з підстав його фіктивності, в якому позивачем зазначено - Державне багатопрофільне підприємство «Урожай», відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансенергозбут», а також зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Отже, досягнення мети господарського судового процесу полягає в повному, об'єктивному, неупередженому та належному дослідженні всіх обставин, які мають значення для справи та відновлення порушених прав і захист законних інтересів.
Натомість, норми процесуального права покладають на сторони обов'язок задля досягнення мети судового процесу належним чином користуватись наданими їм процесуальними правами.
Позивач повинен діяти законно та не порушувати права та свободи інших осіб. Вчиняючи зловживання правом, позивач фактично проявляє свою неповагу до інших учасників судового процесу та нівелює саму мету судового процесу - відновлення порушених прав та захист охоронюваних інтересів.
Зловживання процесуальним правом можна визначити як недобросовісне здійснення особою права на судовий захист, використання стороною судового процесу цього права не у відповідності з призначенням процесу, який спрямований на справедливе, неупереджене, ефективне та оперативне здійснення правосуддя.
Статтею 43 ГПК України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зобов'язаний при розгляді справи виходити із завдань та керуватися основними засадами (принципами) господарського судочинства, закріпленими у ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та в ст. 2 ГПК України.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, суд повинен запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживати заходів для виконання ними їхніх обов'язків, забезпечити розумність строків розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
Як встановлено судом першої інстанції відповідно до Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 22.08.2019р. Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» було подано до суду підписану адвокатом Георгієвою І.П. позовну заяву про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики № 2 від 02.01.2019 з підстав його фіктивності.
Ухвалою суду від 27.08.2019р. (суддя Железна С.П.) у відкритті провадження у справі № 916/2480/19 за позовом Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» до Товариства з обмеженою відповідність «Трансенергозбут» про визнання договору недійсним відмовлено у зв'язку із тим, що відповідна позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та за характером спірних правовідносин віднесена до юрисдикції загального суду.
Вказана ухвала, згідно даних Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», набрала законної сили та оскаржена не була.
05.09.2019р. Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» було подано до суду позовну заяву вх. № 2696/19 (справа № 916/2642/19), яка за своїм змістом є повністю ідентичною позовній заяві, поданій у справі № 916/2480/19.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне звернути увагу апелянта на той факт, що розділом ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами) передбачено впровадження підсистеми електронного суду, яка є складовою (модулем) майбутньої Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідна потреба у скануванні матеріалів справи викликана необхідністю повноцінного запровадження підсистеми електронного суду та забезпечення її нормальної роботи в судах.
Сканування документів необхідне для можливості їх надсилання в електронному вигляді сторонам по справі та іншим особам у передбачених процесуальним законодавством випадках, а також для запровадження створення, ведення судової справи в електронній формі та її дистанційного витребування судами апеляційної інстанції чи касаційної інстанції.
Згідно з Положенням до електронного кабінету особи у судових справах, в яких така особа приймає участь, надсилаються:
- веб-посилання на тексти всіх сформованих судом процесуальних документів по справі: судові рішення, судові повістки та виклики тощо, що мають статус оригіналу і підписані електронним цифровим підписом відповідальної особи суду;
- інформація про отримані та зареєстровані вхідні документи по справі разом з електронними документами або електронними копіями паперових документів;
- інформація про отримані документи по справі від інших учасників разом з електронними документами або електронними копіями паперових документів;
- електронні документи, що спричинили зміну стану розгляду справи, протоколи автоматичного розподілу, тощо.
Як зазначила Державна судова адміністрація України в листі від 13.09.2018 № 15-17388/18, скануванню підлягають всі матеріали судових справ, що надходять до суду вперше після 01.09.2018 (нові справи), а також всі матеріали судових справ, по яких відкриті провадження (перебувають на розгляді у суддів) та які (як передбачається) не будуть розглянуті по суті до 01.12.2018, включаючи справи, по яким провадження тимчасово зупиненні.
Таким чином, з 01.09.2018 всі позовні заяви разом з додатками, які надходять до суду першої інстанції скануюються та містяться в Комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
Тому, в даному випадку суддя першої інстанції за допомогою Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» мав фактичну можливість та дослідив попередні позовні заяви Державного багатопрофільного підприємства «Урожай», та правомірно встановив, що перелічені позовні заяви Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» були тотожними щодо предмету позову, підстав та їх обґрунтування.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Звертаючись до суду першої інстанції із позовною заявою ще в перший раз (справа № 916/2480/19), позивач в особі Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» зазначив відповідачем за позовом про визнання недійсним Договору не первісну сторону цього Договору на момент його укладення, а іншу особу, яка набула статусу сторони оскарженого Договору у процесі виконання Договору на підставі іншого Договору про відступлення права вимоги за оскарженим Договором. А первісну сторону Договору, який є предметом позовних вимог, позивач зазначив в позовній заяві як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Первісною стороною оскарженого Договору на момент його укладення та до відступлення права вимоги була фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а пізніше фізична особа як сторона договору відступила право вимоги до позивача у справі (теж був стороною оскарженого Договору на момент його укладення) іншій особі, яка має статус юридичної особи.
Предметом позову є визнання недійсним Договору № 2 безвідсоткової поворотної фінансової позики від 02.01.2019 з посиланням на правові норми Цивільного кодексу України.
Стаття 215 частина 1 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Тому доведенню певними доказами, а також дослідженню та встановленню при вирішенні такої категорії спорів підлягає недодержання саме в момент вчинення оспорюваного правочину його сторонами вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
З цього можливо зробити висновок про те, що позивачем та відповідачем у такому спорі повинні бути сторони Договору, які безпосередньо вчиняли дії стосовно його укладення. Дії сторін Договору, пов'язані із його виконанням, не є підставою відповідно до ст. 215 ч. 1 ЦК України для визнання Договору недійсним.
Суд першої інстанції раніше виносив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з підстав того, що позовні заяви Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» не підлягали розгляду судом в порядку господарського судочинства із роз'ясненням позивачу права звертатися за захистом порушеного права до суду загальної юрисдикції, оскільки належним відповідачем у такій справі повинна бути фізична особа без статусу підприємця.
Вказана ухвала про відмову у відкритті провадження по справі не була оскаржена в апеляційному порядку станом на день винесення господарським судом ухвали від 10.09.2019 про повернення позовної заяви, тобто позивач замість використання законного права захищати свої інтереси шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу господарського суду про відмову у відкритті провадження за його позовом, продовжував звертатися до господарського суду із аналогічними позовними заявами, де відповідачем вказував не фізичну особу, яка вчиняла оспорюваний правочин, а юридичну особу, яка набула права сторони Договору під час виконання правочину (відступлення права вимоги).
Таким чином позивач неодноразово шляхом подачі позовної заяви до господарського суду за такою категорією спору намагався досягнути відкриття провадження судом за його позовом та розгляду справи за правилами господарського судочинства незважаючи на те, що вказане питання вже було вирішено господарським судом шляхом відмови у відкритті провадження у справі.
При цьому, судом першої інстанції вірно було зауважено, що всі позовні заяви, що подавалися Державним багатопрофільним підприємством «Урожай», містили підтвердження відповідно до п. 10 ст. 162 ГПК України щодо неподання позивачем іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.
Частиною 3 статті 43 ГПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» у вигляді подання зазначеного позову є зловживанням процесуальними правами на підставі п. 2 ч. 2 ст. 43 ГПК України, а тому правомірно повернув позовну заяву Державного багатопрофільного підприємства «Урожай».
Згідно ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обовязків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що дії Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» у вигляді подання зазначеного позову судом першої інстанції було визнано зловживанням процесуальними правами, суд обгрунтовано стягнув з позивача штраф відповідно до норм ст. 135 ГПК України.
Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду:
За таких обставин апеляційна скарга Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 10.09.2019 року про повернення позовної заяви по справі № 916/2642/19 - залишенню без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.09.2019 року про повернення позовної заяви по справі № 916/2642/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.10.2019.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
М.А. Мишкіна