Справа № 344/19134/19
Провадження № 1-кс/344/9942/19
28 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду м.Івано-Франківська клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120 180 900 000 00 762 від 21.09.2018 року,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у вказаному вище кримінальному провадженні, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що влітку 2017 року ОСОБА_6 завербував до організованої групи ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , на початку жовтня 2017 року завербував до організованої групи ОСОБА_9 і ОСОБА_5 , з якими готувався до вчинення розбійних нападів та крадіжок чужого майна, спільно підшукував та оглядав об'єкти злочинних посягань, планував скоєння злочинів, придбав маски, рукавиці, скотч, полімерні хомути, відлякувач собак, пристрої для відкривання дверей та вогнепальну зброю і таким чином організував озброєну банду, обговорив з її членами спільні злочинні плани та розподілив кожному роль при вчиненні злочинів. 11 жовтня 2017 року вранці ОСОБА_6 , згідно відведеної ролі, черговий раз оглянув господарство ОСОБА_10 та маршрут руху, після чого поїхав у
м. Львів, де неподалік ТЦ «Епіцентр», згідно попередніх домовленостей, зустрівся з ОСОБА_9 і ОСОБА_5 , обговорив з ними план проникнення в будинок ОСОБА_11 і вчинення нападу на неї, спільно відвели роль ОСОБА_5 під час вчинення цього злочину, після чого ОСОБА_9 залишився у м. Львів, а ОСОБА_5 і ОСОБА_6 прибули у м. Калуш, у квартиру останнього, де на той час знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . 11 жовтня 2017 близько 22.40 год. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 на автомобілі «Ауді А8» темно синього кольору прибули до господарства ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , де згідно відведеної ролі ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь спеціально підготовлених інструментів зламав замок вхідних дверей будинку та залишився на вулиці й спостерігав за навколишньою обстановкою і при появі сторонніх осіб та небезпеки повинен був повідомити інших учасників організованої групи - банди, а ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , згідно спільного плану та відведеної їм ролі, одягнувши маски та рукавиці, проникли в будинок ОСОБА_10 , зненацька напали на неї, полімерними хомутами і скетчем зв'язали її, погрожуючи фізичною розправою і застосуванням електрошокера, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої та погрози застосування такого насильства, примусили ОСОБА_10 повідомити про місце знаходження грошових коштів і ювелірних виробів, після чого обшукали будинок і заволоділи виробами із золота в кількості 5 найменувань та виробами із срібла у кількості 30 найменувань, і таким чином спричинили потерпілій збитки на загальну суму 11438,18 грн.
Матеріалами клопотання зазначається, що 07 вересня 2018 року складено, та направлено поштовим зв'язком за місцем проживанням ОСОБА_5 повідомлення про підозру, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
17.04.2019 року слідчим суддею було надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
16.07.2019 року підозрюваний о 7 год. 30 хв. був фактично затриманий співробітниками правоохоронних органів, а Івано-Франківським міським судом 17.07.2019 року обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.09.2019р. та в подальшому продовжено до 28.10.2019р.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30.08.2019р. строк досудового розслідування у даному кримінального провадження продовжено до чотирьох місяців, до 31.10.2019 року.
При цьому строк дії обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою завершується 28.10.2019 включно, однак через зазначені вище причини завершити ознайомлення всіх підозрюваних та їх адвокатів (сторони захисту) з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, скерувати його до суду і у визначений ст. 315 КПК України строк провести підготовче судове засідання неможливо.
Прокурор зазначає про зволікання підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_9 в ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, стороною обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, вважаю наступне.
За приписами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування мають достатні приводи обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українець, громадянина України, раніше неодноразово судимого у причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого стороннього спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказані правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що встановлені на досудовому розслідуванні ризики, передбачені у п.п.1,3- 5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не відпали.
Вирішуючи дане клопотання враховую вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_5 вказаних вище та інкримінованих йому злочинів, які вчинені у складі організованої групи, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, відомості щодо наявності/відсутності судимості, а також дані щодо сплину строків досудового розслідування, які спливають 31.10.2019 року.
Слідчий суддя враховує те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також перебував у розшуку, а відтак при зміні запобіжного заходу він може і надалі переховуватися або вчинити нові злочини, при цьому інкриміновані йому злочини, були вчинені за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про те, що підозрюваний може впливати не тільки на свідків та потерпілих, а й на інших підозрюваних, а це може значно ускладнити розслідування кримінальних правопорушень.
Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість підозрюваного ухилятись від слідства та суду, незаконно впливати на учасників провадження.
Слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують та не зменшилися, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Жодних даних які б свідчили про існування на даний час підстав для визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слідчому судді не надано, а інкримінований підозрюваному злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, тому слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для визначення застави, оскільки її внесення у випадку визначення та відповідно звільнення підозрюваного з-під варти, не гарантуватиме належним чином виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, не зможе нівелювати наявні на даний час ризики та забезпечити дієвість даного провадження.
Також слідчий суддя вказує таке.
В Указі Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року "Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів" дано визначення терміну «слідчий суддя» та зазначено, що це суддя суду першої інстанції, який визначатиметься із суддів цього суду в порядку черговості для виконання функцій судового контролю під час досудового розслідування.
П. 18) ч. 1ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
П. 5) ч.1 ст. 3 КПК України передбачає, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
З наведеного вбачається, що до моменту закінчення досудового розслідування, яким є або закриття кримінального провадження або направлення до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності - судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя.
А відтак є безпідставними посилання захисту на неможливість розгляду даного клопотання слідчим суддею.
Щодо продовження строку тримання під вартою до 30.11.2019 року, як про те клопоче сторона обвинувачення, то слідчий суддя зазначає таке.
Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 114 КПК України, будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Приписом ч.2 ст. 219 КПК України визначено строки досудового розслідування.
При цьому, нормами кримінально-процесуального закону визначено подальший порядок продовження строків досудового розслідування, однак орган досудового розслідування до сплину таких строків таким своїм правом не скористався.
Отже є можливим продовження слідчим суддею строку тримання під вартою підозрюваного в межах строку досудового розслідування, яке вочевидь повністю узгоджується з вимогами, визначеними ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, де вказано, що строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, а тому врахування його в строк досудового розслідування обов'язково призведе до невиправданого та незаконного тримання підозрюваного під вартою, що є неприпустимим. Таким чином, період тримання підозрюваного під вартою протягом часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження поза межами встановлених строків досудового розслідування не буде відповідати вимогам пункту 1 статті 5 Конвенції.
За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню та слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваного без визначення розміру застави в межах строків досудового розслідування на 4 дні, тобто до 31 жовтня 2019 року включно.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 4 дні - до 31 жовтня 2019 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Строк дії ухвали - до 31.10.2019 року включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1