Провадження № 1-КП/200/37/19
Справа № 200/1199/19
25 жовтня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження №12018040640003076, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12018040640003076 відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_7 за ч.2 ст.186 КК України.
25 жовтня 2019 року до спливу продовженого строку під час розгляду кримінального провадження, виникла необхідність у вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою.
У судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки обвинуваченим скоєно тяжкий злочин, вони раніше судимі за корисливі злочини, не мають міцних соціальних зв'язків та доходу, що свідчить про те, що обвинувачені можуть в подальшому переховуватися від суду, впливати на потерпілого, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином.
Просив відмовити в задоволенні клопотання обвинувачених та захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на домашній арешт, так як ОСОБА_6 має постійне місце проживання з матір'ю, тобто наявні міцні соціальні зв'язки.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 також просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на домашній арешт, так як доказів в обґрунтування наведених ризиків відсутні, даних про те, що ОСОБА_7 буде переховуватися від суду, не надані, незважаючи на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисту та обвинувачених про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити, з наступних підстав.
Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.
Ухвалою суду від 05.09.2019 року, обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за клопотанням прокурора продовжено строк тримання під вартою до 03.11.2019 року.
На цей час дане кримінальне провадження не розглянуто, судовий розгляд триває, а наступна дата судового засіданні буде призначена поза межами дії попередньої ухвали - 14.11.2019 року.
При цьому, при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином.
Суд вважає, що вказані ризики на час розгляду в суді кримінального провадження не зменшилися, є реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_6 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він звинувачується.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, поєднаного з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 4-х до 6-ти років.
Враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_6 , суд вважає, що з метою ухилитись від кримінальної відповідальності, ризики того, що ОСОБА_6 може вдатись до спроб переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків, є цілком обґрунтованими і реально існують, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.
Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого по даній справі.
Крім того, ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, тобто немає постійного доходу, не одружений, не має утриманців, тобто міцні соціальні зв'язки у нього відсутні, мешкає без реєстрації, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, що свідчить про відсутність в нього стримуючих факторів від вчинення інших злочинів та схильність до вчинення інших правопорушень, перешкоджанню кримінального провадження іншим чином.
Таким чином, з урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості та складності справи, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, є співмірним з існуючими ризиками, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Посилання захисту та обвинуваченого, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, так як вищезазначені обставини існували і на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці, а тому не зможуть мінімізувати встановлені наявні ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Водночас, при застосуванні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконного впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином.
Вказані ризики на час розгляду в суді кримінального провадження не зменшилися, є реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_7 , а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких він звинувачується.
Так, ОСОБА_7 звинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_6 , поєднаного з застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 4-х до 6-ти років.
За таких обставин, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_7 , суд вважає, що з метою ухилитись від кримінальної відповідальності, ризики того, що ОСОБА_7 може вдатись до спроб переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків, є цілком обґрунтованими і реально існують, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.
Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого по даній справі.
Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, тобто немає постійного доходу, не одружений, не має утриманців, тобто міцні соціальні зв'язки у нього відсутні, раніше судимий, що свідчить про відсутність в нього стримуючих факторів від вчинення інших злочинів та схильність до вчинення інших правопорушень, перешкоджанню кримінального провадження іншим чином.
З урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості та складності справи, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, є співмірним з існуючими ризиками, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Посилання захисту та обвинуваченого, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, так як вищезазначені обставини існували і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці, а тому не зможуть мінімізувати встановлені наявні ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою на домашній арешт та вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст.176-177, 183-184, 193-194, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора Дніпропетровської міської прокуратури №2 ОСОБА_3 щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 грудня 2019 року, включно.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 грудня 2019 року, включно.
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Суддя ОСОБА_1