Справа № 826/14274/18
про залишення апеляційної скарги без руху
28 жовтня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Губська Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Ухвалою Шостого апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 18 жовтня 2019 року.
Разом з апеляційною скаргою, позивачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовується несвоєчасним отриманням копії оскаржуваного рішення. Вказує, що про прийняття рішення у справі він дізнався лише 07 жовтня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи і в той же день звернувся із заявою про видачу копії рішення суду.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року скеровувалась позивачеві судом першої інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення 10 квітня 2019 року, яке згодом повернулось відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Лист було відправлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Аналогічна адреса вказана позивачем в позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ній підстав.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 11 липня 2019 року в справі № 826/1681/18.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Наведені скаржником обставини не є об'єктивною перешкодою для звернення до суду за захистом порушеного права в установлений законом строк, зокрема з апеляційною скаргою. Об'єктивних перешкод для цього, як то примусові заходи, обмеження з боку інших осіб, зокрема державних органів, заявник не наводить.
Отже, апелянту необхідно встановити строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме: надати клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження з обґрунтуванням причин щодо його пропуску з наданням доказів чи надати докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 133, 296, 298, КАС України, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Губська