Справа № 560/646/19 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
28 жовтня 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про:
- визнання протиправною відмову відповідача у призначення ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.01.2019 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав на необґрунтованість доводів скарги та просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.10.2018, виданого Хмельницькою обласною державною адміністрацією.
18.01.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 04.02.2019 №178/С-8, позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки зі наданих документів немає можливості визначити його право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності рішення пенсійного органу, з урахуванням того, що позивач не звертався із заявою, зразок якої встановлений додатком №3 Порядку №22-1 та не надав відповідного переліку документів, що визначений чинним законодавством.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується і вважає, що вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) закріплено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які:
- працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років;
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років;
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Відповідно до абз. 7 пп. 7 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФ України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зокрема, такі документи:
- копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії;
- копія відповіді директора ДП "Хмельницький облавтодор";
- копія товарно-транспортної накладної №34686;
- копія табеля обліку використання робочого часу працівників на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Аналіз змісту заяви позивача, поданих документів та відповіді відповідача, на переконання колегії суддів, свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача на призначення пенсії за віком.
Як вже було підкреслено вище, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років мають особи, які або працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, або працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів.
Крім того, наведені у товарно-транспортній накладній №34686 населені пункти, згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, відносяться до зони відчуження.
Судовою колегією враховується, що на підставі аналізу ст. 65 Закону та приписів Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (на підставі якого позивачу було видано посвідчення серії НОМЕР_2 ), Верховний Суд у постановах від 02.11.2018 року у справі №398/3389/16-а(2-а/398/186/16), від 11.12.2018 року у справі №750/4895/17 зробив висновок, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
З урахуванням даної практики Верховного Суду судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно за правилами ст. 14 Закону до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів.
Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить, що встановлення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії вказує на те, що останній брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, що, в силу положень ст. 55 Закону дає йому право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, встановлення позивачу 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, свідчить про факт його перебування у зоні відчуження протягом 5 календарних днів, тому колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 10.01.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.