Справа № 126/183/19
Провадження № 1-кс/126/1174/2019
25 жовтня 2019 року м. Бершадь
Слідчий суддя Бершадського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 із секретарем ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту на майно по кримінальному провадженню № 12019020090000024 від 15.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
До Бершадського районного суду Вінницької області надійшло клопотання заявника ОСОБА_3 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12019020000000024 від 15.01.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що він являється потерпілим у кримінальному провадженні №12019020090000024 від 15.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в якому ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 10.10.2019 року накладено арешт на картковий рахунок АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_4 з грошовими коштами у сумі 186 410 грн. 24 коп., які фактично належать йому, а тому просить скасувати даний арешт.
Заявник, ОСОБА_3 , в судовому засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглянути клопотання у його відсутність.
Слідчий, ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про місце та час розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не суд новідомив.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання на підставі наданих матеріалів без фіксації засідання за допомогою технічного засобу згідно ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019020090000024 від 15.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, грошові кошти, а саме 186 410 грн. 24 коп., які містяться на картковому рахунку АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1 , який відкрито на ім'я ОСОБА_4 відповідно до вище згаданої статті є речовими доказами у кримінальному провадженні №12019020090000024 від 15.01.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України,
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна, а тому ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 10.10.2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 та накладено арешт на згаданий картковий рахунок з грошовими коштами.
Згідно статті 26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, заявник ОСОБА_3 , звернувся в суд з заявою про зняття арешту з карткового рахунку з коштами у сумі 186 410 грн 24 коп. у кримінальному провадженні №12019020090000024 від 15.01.2019 року за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, в якій зазначає, що він є власником даних коштів та просить зобов'язати АТ "Ощадбанк" вказані кошти перерахувати на відкритий ним картковий рахунок, відкритий на його ім'я та долучив до заяви картку реквізит з номером відкритого рахунку на своє ім'я.
Однак слідчий суддя вважає, що заявник ОСОБА_3 не надав доказів про безспірну власність арештованих грошових коштів, а вказані в його заяві доводи не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах поданого ним клопотання про зняття арешту ОСОБА_3 не доведено його твердження про те, що грошові кошти, які є речовим доказом у кримінальному провадженні №12019020090000024 від 15.01.2019 року є його власністю, та оскільки на даний час досудове розслідування у заданому кримінальному провадженні триває, арешт на майно було накладено з метою перешкоджання зникнення, знищення, приховування та ін. негативних наслідків, що зашкодить кримінальному провадженню. За вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
Вищевикладене в сукупності свідчить про те, що клопотання необґрунтоване та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту на майно по кримінальному провадженню № 12019020090000024 від 15.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1