28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2367/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019
(головуючий суддя Дармін М.О., судді Іванов О.Г., Антонік С.Г.)
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАТЕРА"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ",
2. Національного банку України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- 1: Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання іпотекодержателем за іпотечним договором від 10.06.2014 №39
у справі №904/2367/18
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
02 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 15.05.2019 про повернення позовної заяви у справі №904/2367/18.
Верховний Суд, розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" касаційну скаргу вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019, було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АКВАТЕРА" позовну заяву з доданими до неї документами.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Згідно з обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, вимогою за первісним позовом є звернення стягнення, в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" за кредитним договором №19 від 03.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним Банком України в сумі 2 674 478 038,00 грн, на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" - предмет іпотеки за іпотечним договором №39 від 10.06.2014, що належить відповідачу на праві власності на користь Національного Банку України.
Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАТЕРА" у своєму позові заявило вимогу про визнання його іпотекодержателем за іпотечним договором від 10.06.2014 №39 в частині виконаного ТОВ "Акватера" зобов'язання в сумі 24977962,00 грн за кредитним договором №19 від 03.03.2009.
Тобто позовна заява заявника як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору безпосередньо не спрямована на предмет майнового спору між позивачем і відповідачем - звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі N916/3245/17, передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства (п. 5.25). На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (п. 5.18). Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (п. 5.26).
Наведена позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 спростовує довід скаржника щодо існування правової невизначеності та виключної правової проблеми у цій справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що поза предметом спору, не може бути розглянута як вимога третьої особи. Водночас така вимога може бути заявлена у самостійному позові.
З огляду на викладене Суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАТЕРА", оскільки вона не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Для Верховного Суду правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права у розгляді справи №904/2367/18 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З аналогічних підстав Верховним Судом у цій справі ухвалою від 12.08.2019 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАТЕРА" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 15.05.2019.
Враховуючи викладене, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, викладене в касаційній скарзі клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та подане клопотання про витребування матеріалів справи Судом не розглядаються.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 15.05.2019 у справі №904/2367/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді О. Кролевець
Л. Стратієнко