28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3537/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс"
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Шатернікова М. І.
від 23.04.2019 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пушай В. І., Зубченко І. В., Попков Д. О.
від 09.09.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс"
про стягнення 138 808 038,46 грн,
8 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 922/3537/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 138 808 038,46 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року встановлений у розмірі 1 762,00 грн.
За таких обставин, на момент подання позовної заяви у справі №922/3537/18 судовий збір підлягав сплаті у розмірі не менше 1 762,00 грн та не більше 616 700,00 грн.
Отже при зверненні з позовною заявою судовий збір підлягав сплаті у максимальній сумі 616 700,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою судовий збір підлягав оплаті у сумі 1 233 400,00 грн, а саме 616 700,00 грн * 200 %, де 616 700,00 - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" не додано доказів сплати судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в якому скаржник посилається на свій незадовільний майновий стан та статтю 8 Закону України "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі у зв'язку з неподанням будь-яких доказів на підтвердження обставин щодо відсутності можливості сплатити судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з несплатою судового збору, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 922/3537/18 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 1 233 400,00 грн.
Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку із залишенням касаційної скарги без руху, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 922/3537/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку не розглядаються.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 922/3537/18 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко